«Кращі практики» як синергія творення країни успішних громад

«Кращі практики» як синергія творення країни успішних громад

Оголошено 10-й, ювілейний всеукраїнський конкурс найефективніших інновацій місцевого розвитку.


Україна успішно впроваджує складну реформу місцевого самоврядування і територіальної організації влади, крок за кроком застосовує на своїх теренах ефективні європейські механізми місцевої демократії. Зокрема - і вже популярний серед вітчизняного самоврядного активу конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування». Він лише на кілька років старший за реформу та вочевидь став відчутним каталізатором процесів демократичного оновлення країни і продовжує виконувати цю почесну місію нині.

Щоб переконатися в цьому, зробімо короткий екскурс в історію Конкурсу.

 

Магічна сила прикладу

Отже, започатковано українські «Кращі практики» 2012-го через одну з програм Ради Європи для нашої країни, а з 2014-го головним організатором Конкурсу виступає Міністерство розвитку громад і територій України за підтримки Ради Європи.

Певна річ, проведення такого масштабного загальнодержавного заходу впродовж десяти років поспіль вимагає відповідних зусиль та матеріального забезпечення. Розробка тематики, аналіз і перевірка достовірності поданих заявок, консультації, семінари, поїздки з метою обміну досвідом Україною і закордонні маршрути, прес тури і популяризація переможців у медіа, створення банку передових інновацій місцевого самоврядування з доробку переможців конкурсу, яким безкоштовно може скористатися будь-який орган місцевого самоврядування, – все це та підводна частина айсберга, яка лежить на плечах організаторів.

Набагато цікавіше відстежити результативність цієї роботи. Щоб зрозуміти, як працює цей європейський механізм за схемою «роби як ми, роби з нами, роби краще за нас», вдамося до конкретних прикладів.

2012-й. Один з перших дипломів вручено номінанту, який привселюдно поділився вже реалізованим досвідом залучення інвестицій, створення сприятливого бізнес-середовища, що реально додали коштів до бюджету. На той час інвестиційна політика була ще прерогативою переважно структур державної влади, тому досвід невеликого міста став предметом прискіпливого вивчення. Інша практика-переможець згаданого конкурсу виокремила чи не найголовніше завдання місцевого самоврядування – надання послуг громадянам і громадянкам на якісно новому рівні шляхом започаткування центру муніципальних послуг у невеликому селищі. Сьогодні цим уже нікого не здивуєш, кількість ЦНАПів обчислюється сотнями та вочевидь саме дипломанти першого змагання інноваційних ідей дали поштовх до поширення цих успішних проєктів у інших громадах.

2013-й. Самоврядна громадськість через «Кращі практики» відкрила для себе новий інструмент місцевого управління – демократію участі, зрозуміла важливість партнерства влади і громади як запоруку сталого розвитку. Тоді це було новацією, а нині публічні консультації стають нормою для представницької влади зокрема і на місцевому рівні. Принагідно згадаємо, що нинішньої весни Верховна Рада ухвалила в першому читанні важливий законопроєкт, яким регулюватимуться такі демократичні процедури.

2014-й. Того року в одній з номінацій перемогла невелика сільська рада з Черкащини із проєктом «Створення багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу» і згадана практика дала поштовх до започаткування цієї європейської форми співпраці сільського населення. Зараз такі кооперативи успішно діють в різних регіонах. Також виявилося, що енергоефективною може стати окремо взята громада: досвід слобожанців, які отримали тоді диплом «Кращих практик», швидко набув популярності.

2015-й. Під час  вшанування переможців Конкурсу в Клубі Кабінету Міністрів колеги «засипали» запитаннями голову невеликої селищної ради з Житомирщини, який презентував на загал ефективність співробітництва громад в організації місцевої пожежної охорони. Це була «перша ластівка», а сьогодні співпраця в цій сфері вже реалізована в багатьох місцях. Згаданий рік став початком ще однієї новації – серед номінантів виявилася практика івано-франківців «Підвищення економічної активності через використання електронних сервісів та мобільних додатків», якою дедалі більше користуються місцеві управлінці.

2016-й. Навчитися поважати підприємливих земляків і дати шанс для розвитку малому бізнесу спонукала самоврядний актив одна з практик-переможців, подана Тростянецькою міською радою (Сумщина). Ідея використання туризму як елемента економічного зростання на Прикарпатті також була тоді вперше номінована на призове місце в конкурсі. Нині її успішно реалізовують в сотнях великих і малих українських громад.

2017-й. Визнання в Україні і навіть за її межами міській громаді зі Львівщини приніс оригінальний новаторський проєкт «Smart-City» – зараз цю інновацію  застосовують і розвивають у багатьох містах. Інтерес до запровадження громадського бюджету забезпечив успіх Черкаській міськраді. Простий, проте оригінальний метод перетворення сміттєзвалищ на «територію краси» яскраво продемонструвала Доброславська селищна рада з Одещини. Водночас на Волині, у віддаленому селі, з’явився європейський дошкільний навчальний заклад і ця успішна практика також посіла призове місце в тодішньому творчому змаганні органів місцевого самоврядування.

2018-й. З інновацією вмістити комплекс адміністративних послуг в «одній валізі», з якою два муніципальних службовці на автомобілі могли приїхати додому чи в лікарню до літніх людей, хворих, самотніх громадян та громадянок, першість у тогорічному конкурсі виборола Криворізька міськрада. А вінничани перемогли конкурентів у своїй номінації, створивши при міськраді єдиний ситуаційний центр, куди легко звернутися і оперативно отримати допомогу в скрутну хвилину. На Полтавщині ефективно скористалися законом про співпрацю громад, започаткувавши спільну систему збирання і переробки ТПВНовопсковська селищна рада з Луганщини продемонструвала всій країні, як важливо залучити до громадського життя різні соціальні групи населення і переконливо обійшла конкурентів.

2019-й. Здавалося, вся країна почула тоді аромат запашних буковинських яблук. Цей ефективний інструмент місцевого розвитку – «яблуневу агломерацію» придумали в одній із громад Чернівецької області і він став гідним переможцем у своїй номінації. Павлоградці (Дніпропетровщина) одними з перших звернули увагу на молодь: тамтешня міськрада ризикнула надати гранти з міського бюджету саме на підтримку молодіжного підприємництва. Спеціальну відзнаку конкурсу того року отримали закарпатці за практику «Надання в пільгову оренду приміщень комунальної власності за 1 грн/рік терміном на три роки для ведення підприємницької діяльності». На перший погляд – проста ідея. Пройшло небагато часу, а її результати вражаючі: нині в Перечині успішно розвиваються кількадесят успішних бізнесів – з випічки хліба, вироблення смачних сирів, розливу мінеральної води тощо.

2020-й. Шкільний громадський бюджет винайшли полтавці і, як з’ясувалося, під час його реалізації тамтешні старшокласники стали набагато глибше цікавитися суспільним життям, подавати свої ідеї і реалізовувати їх за кошти громади. Передова сучасна методика організації освіти, започаткована в невеликому місті Дружківка на Донеччині, віднедавна успішно застосовується педагогами в багатьох регіонах країни. А Харківська міськрада підтримала громадську ініціативу зі створення школи соціального проєктування та грантрайтингу «Open Grands». Так-от ця школа стала постачальником молодих спеціалістів із дипломами харківських вишів для підприємств, установ та організацій не близького чи дальнього зарубіжжя, а саме для свого індустріального міста. Як ви зрозуміли, всі згадані інновації стали дипломантами минулорічних «Кращих практик».

 

Десятий ювілейний

Ми не випадково вдалися до трохи незвичної форми викладення історії всеукраїнського конкурсу здобутків місцевого самоврядування. Зрозуміло, згадані вище практики – це лише дещиця з того величезного матеріалу, зібраного і систематизованого організаторами. Бо загалом за цей період було подано 1342 заявки, 271 практика стала дипломантом. Та навіть ця, певна річ, далеко не повна інформація, на нашу думку, дає уявлення про масштаби творчого суперництва, його різноманітну тематику, географію учасників, актуальність та важливість придуманих і успішно реалізованих сміливих та оригінальних ідей найактивнішою частиною вітчизняного самоврядного активу країни.

На старті чергового конкурсу для тих, хто цього року вперше зголоситься взяти в ньому участь, ще раз нагадаємо логіку та механізм традиційного змагання новацій місцевого розвитку: спершу інновація, затим втілення її в реальне життя та оцінка ефективності зробленого, визначення переможців і пошанування їх на державному рівні. Й надалі – широка можливість для всіх бажаючих безкоштовно скористатися доробком переможців, що став своєрідним інноваційним банком «Кращих практик».

Організатори традиційно запропонували три теми, які становлять найбільший інтерес для місцевого самоврядування саме 2021-го року.

Йдеться про практики, спрямовані на згуртованість громади, консолідацію жителів і жительок тепер вже укрупнених адміністративно-територіальних одиниць, формування нової ідентичності. Друга тема стосується організації системи надання медичних послуг на місцевому рівні в контексті реформи системи охорони здоров’я. Актуальність її напряму пов’язана з пандемією та титанічною роботою зокрема і місцевих управлінців, пов’язаною із подоланням загрози Covid-19. Третя – реалізація проєктів стратегічного розвитку, оскільки лише продумане стратегічне планування забезпечить громадам сталий розвиток, прогнозоване майбутнє і зростання добробуту.

Докладніше про умови цьогорічного конкурсу можна ознайомитися в інформаційному буклеті.

Ми не закликаємо вас знову придумувати колесо, яке колись вже подарували людству прадавні новатори. Однак жага творення притаманна всім періодам розвитку людства. Нинішні сміливі ідеї і вдалі управлінські рішення, що стали надбанням широкого загалу, живлять не лише всеукраїнський конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування». Вони працюють на майбутнє. 

Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка


Матеріал підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

16 липня 2021

Казка про дорогу. Досвід Обертинської громади

Казка про дорогу. Досвід Обертинської громади

Жителі села Яківка Обертинської громади Івано-Франківської області самі зібрали гроші на ремонт 3,3 км комунальної...

11 червня 2021

Як створити у громаді умови для сталого економічного розвитку: можливості та практики

Як створити у громаді умови для сталого...

Які можливості для місцевого економічного розвитку громад є на сьогодні? Яких успіхів досягли громади, які вчасно...

03 червня 2021

Конгрес місцевих та регіональних влад є важливим майданчиком для взаємодії центральної влади та місцевих громад – Глава держави

Конгрес місцевих та регіональних влад є...

Під час робочої поїздки до Хмельницької області Президент України Володимир Зеленський взяв участь у засіданні Палати...

01 червня 2021

Створення центру ПМСД в громаді: практичний алгоритм та лайфхаки

Створення центру ПМСД в громаді: практичний...

Автор: Євген Мешко, експерт з питань охорони здоров’я  Програми «U-LEAD з Європою» Одним із найважливіших...

27 травня 2021

Представники Швейцарії відвідали партнерську громаду на Луганщині

Представники Швейцарії відвідали партнерську...

Сьогодні Генеральна директорка Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) Патріція Данці разом з...