Етнічний фактор не стоїть на заваді об’єднанню громад. Результати дослідження

Експерти Асоціації сприяння самоорганізації населення довели, що етнічний фактор не має вирішального впливу на процеси об’єднання громад, хоча й використовується часом місцевими політиками у власних інтересах.


Автор: Дмитро Синяк 

Як четверо придністровців від лиця всіх румун Буковини виступали

 

«Чи є у вашому регіоні проблеми в міжетнічних взаєминах?» – питав я, приїжджаючи до громад Чернівецької, Закарпатської, Одеської та Запорізької областей. «Немає», – відповідали мені українські угорці, румуни та болгари, причому зазвичай доброю українською мовою. Тим не менше, інформаційний простір нашої держави час від часу лихоманить від несподіваних заяв від начебто представників цих меншин.

Наприклад, кілька років тому ЗМІ сколихнула інформація про нібито створену в Чернівцях Асамблею румунів Буковини, яка зробила заяву з вимогою автономії для населених румунами територій. Це дуже здивувало традиційно толерантних до інших національностей буковинських румунів, які, до того ж, повідомили, що не знають таких активістів. Згодом з’ясувалося, що такої події у Чернівцях взагалі не було. Асамблея та всі фігуранти заяви виявилися фейковими, а їх слід тягнувся до Придністров’я.

А позаминулого року депутати Одеської обласної ради звернулися до прем’єр-міністра України з проханням зберегти Болградський район, аби врахувати інтереси і законні права національних меншин. «Незважаючи на те, що 90 % населення району – болгари, гагаузи та албанці, які компактно проживають у 19 територіальних громадах тривалий історичний період, а кожна громада має свою історію переселення, певний вклад в освоєння і розвиток бессарабської землі, культурні і побутові особливості, мають місце спроби лишити його самостійності», – йшлося у рішенні обласної ради.

Представники Асоціації сприяння самоорганізації населення провели ґрунтовне дослідження на тему: «Об’єднання громад в етноконтактних регіонах: особливості та перспективи» (більше ТУТ). Воно показало, що насправді етнічний чинник не є настільки значимим для жителів громад, як це інколи намагаються представити деякі заінтересовані сторони. Й об’єднанню громад він не перешкоджає.

 

 

 

Чи може зашкодити створення громад за етнічним принципом цілісності України?

 

Дослідники ставили за мету «проаналізувати стан об’єднання громад в етноконтактних зонах, оцінити вплив на них етнічних чинників та розробити практичні рекомендації щодо формування та реалізації державної політики у сфері об’єднання територіальних громад на територіях із компактним проживанням етнонаціональних меншин».   

На тому, що створення громад за національним принципом може зашкодити цілісності нашої держави, наголошував екс-голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль. Саме його звинувачують у блокуванні процесів об’єднання громад на Закарпатті.

 «Хтось, наприклад, румуни об’єднаються в єдину тергромаду, а потім оголосять собі національну автономію, – зазначав він минулого року в інтерв'ю «Українській правді». – За ними скажуть словаки: «А ми чим гірші?» А потім скажуть угорці або роми, що хочуть «Автономну Народну Республіку…»

Натомість голова Асоціації сприяння самоорганізації населення Олексій Колесников наголосив під час презентації дослідження, що не вбачає небезпек у створенні моноетнічних об’єднаних громад, населених національними меншинами:

- З огляду на небезпеку сепаратизму потенційні ризики можуть бути лише в моноетнічних районах, та й то лише тоді, коли хтось активно педалюватиме цю тему, – сказав він у відповідь на запитання «Децентралізації». – Тому ми у своєму дослідженні рекомендуємо уникати районів, створених за етнічним принципом. Натомість, сепаратизм громад, у принципі, неможливий, а створення районів за етнічним принципом позбавлене сенсу. Адже за новим баченням уряду, в районах не буде представницьких органів, а лише префект, що призначатиметься згори. Водночас саме громада є тим рівнем, який здатен забезпечити збереження етнічної самобутності жителів та реалізацію їх прав, тим самим попереджаючи зародження сепаратистських настроїв.

 

Олексій Колесников наголосив під час презентації дослідження, що не вбачає небезпек у створенні моноетнічних об’єднаних громад

 

Олексій Колесников також звернув увагу на те, що формування моноетнічних громад у місцях проживання національних меншин не завжди фізично можливе. Наприклад, якщо на Закарпатті їх представники проживають доволі компактно, то на Одещині – мозаїчно. Тому там часто неможливо створити спроможні громади за етнічним принципом. Відтак залишається два варіанти: або створювати етнозмішані громади, керуючись виключно критеріями спроможності; або створювати великі ОТГ за принципом «один район – одна громада». Для цього, наприклад, ідеально підходить невеличкий Ренійський район Одеської області.

Чи може зрости вплив, приміром, Угорщини на Україну через створення угорських громад? Відповідаючи на це запитання порталу «Децентралізація» Олексій Колесников сказав наступне:

- Угорщина впливатиме на українських угорців і надаватиме їм підтримку у будь-якому разі, навіть якщо вони житимуть в етнозмішаній громаді. Якщо вже говорити про загрози сепаратизму, то треба розуміти, що сепаратизм одної чи двох громад – річ неможлива. А от сепаратизм території – особливо у вигляді субрегіональної адміністративної одиниці – несе у собі реальну загрозу. Тому на цьому рівні етнічного принципу не повинно бути. Тим більше, що там не буде представницького органу і повноважень.

 

Читати на темуПоліетнічність громад - не перешкода для об’єднання, але її треба враховувати, - дослідження

 

Робота для СБУ

 

За словами Олексія Колесникова, деякі політичні сили, зацікавлені вплинути на хід реформи, останнім часом «змінили підходи».

- Якщо у болгарському середовищі Одещини спершу просувався сценарій єдиного болгарського району чи одної великої громади, що об'єднає всі болгарські села інших районів, з центром у Болграді, то тепер такий сценарій випав. Вже обговорюється конфігурація Болградського району з трьох громад.

Олексій Колесников стверджує з посиланням на голів громад Одеської області, що створення болгарського району просував народний депутат IV, VII та VIII скликань екс-регіонал Антон Кіссе, який водночас є президентом Асоціації болгар України. У цьому місці варто пригадати, що пан Кіссе є одним зі 148-ми народних депутатів, які у червні 2013-го підписали провокаційне звернення від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».

Отже, не виключено, що спроба створення болгарського району – це справа для СБУ. А також і робота різноманітних сумнівних сайтів, які весь час розміщують маніпулятивні новини.

- Аналізуючи висвітлення об’єднання територіальних громад у ЗМІ, ми зауважили, що сайти, неодноразово помічені у поширенні маніпулятивних новин на Одещині, трубили на всі голоси, що реформа децентралізації призведе до загибелі села, до закриття шкіл тощо, – зазначила аналітикиня Асоціації сприяння самоорганізації населення Олександра Калашнікова. – Ці інформаційні «зливні бачки», редакції яких, подібно, знаходяться не в Україні, також нерідко поширюють і головні меседжі російської пропаганди.

 

Олександра Калашнікова стверджує, що етнічними питаннями маніпулюють досить часто

 

Якщо негативних матеріалів щодо реформи у Чернівецькій області упродовж 2015-го – першої половини 2019-го років взагалі не було, у Закарпатській області їхня частка у загальному інформаційному просторі регіону не перевищувала 9,5%, а у Запорізькій області – 5%, то на Одещині об’єм негативу сягнув 19%. На думку дослідників, це є результатом цілеспрямованих регулярних спроб, як із зовні, та і із середини країни маніпулювати громадською думкою.

- У Запорізькій та Чернівецькій областях об’єднання йде активно, й етнічний фактор не впливає на формування громад, – зауважила Олександра Калашнікова. – Принаймні, можна з упевненістю говорити про те, що етнічний фактор не був визначальним при обговоренні конфігурацій громад у цих областях. Вони могли не об’єднуватися, бо не розуміли переваг об’єднання чи не дійшли згоди щодо адміністративних центрів ОТГ, але не через те, що не хотіли жити в одній громаді з представниками інших національностей.

Значною мірою це стосується і Одеської та Закарпатської областей, однак там, за словами пані Олександри, об’єднання громад суттєво сповільнювали також політичні фактори. Так, на Закарпатті реформи гальмувалася тодішнім керівництвом ОДА, а на Одещині – депутатами тамтешньої обласної ради.

Тим не менше, жителі цих регіонів більш чутливі до етнічних питань.

- На Закарпатті нам доводилося чути, що угорські села не об’єднуються з українськими, бо чимало людей у них не знають української, – веде далі пані Калашнікова. – Натомість в Одеській області робили наголос на збереженні етнокультурної ідентичності болгарської спільноти. Але цей фактор не був би таким вагомим, якби не зусилля місцевих політиків, які часом спеціально розігрують цю карту у власних інтересах.

 

Читати також: Етнічний фактор. Мистецтво жити разом. Репортаж з Буковини

 

Головне – економіка. Але від деяких критеріїв спроможності варто відхилятися

 

Відповідаючи на питання, як нівелювати вплив етнічного чинника на об’єднання громад, експерти порадили під час переговорів про об’єднання найбільше уваги звертати на економіку.

- Коли акцент робиться на соціально-економічній спроможності, етнічний фактор відходить на другий план, – зазначає Олександр Калашнікова. – Коли громади бачать потенціал для розвитку,  мережу освіти, мережу доріг, у них немає приводів для хвилювання. Потрібно, щоб усі необ’єднані громади зрозуміли, що об’єднання – це не стільки про етнічність, скільки про економіку та інфраструктуру: дороги, мережі, лікарні, підприємства. Дуже важливим є також поширення позитивного досвіду створення етнозмішаних громад в Україні. Адже таких громад у нашій державі вже чимало і їхній досвід показує, що меншини не зазнають у них жодних утисків. Отже, нехай міста і села створюють громади за етнічним принципом, якщо вони цього хочуть. Але при цьому економічний чинник має бути першим.

 

На тему: Чи є етнічні проблеми у румуномовній громаді? Репортаж з Новоселицької ОТГ

 

Розповідаючи про особливість Закарпаття, дослідники зазначили, що цей край через своє географічне розташування здавна почувається ізольованим від великої України. Літні люди там справді часто не володіють українською мовою. А гірський ландшафт робить деякі закарпатські села практично відрізаними від світу. І це теж є факторами, які стримують об’єднання. Однак саме на Закарпатті відчувається найбільший брак інформації про реформу децентралізації, насамперед через те, що виконавча гілка тут належним чином раніше не працювала. І через те, що відповідна інформація до них належним чином не доносилася, багато людей живуть у полоні міфів: про закриття шкіл, про загибель сіл тощо.

А лідери громад у цих областях не до кінця розуміють змісту та переваг реформи.

За словами Олексія Колесникова, найбільше опитаних у Закарпатській і Одеській областях хвилювало питання укрупнення районів, яке, в принципі, не має зачіпати інтереси громад. Швидше, районне керівництво має непокоїтися тим, де знаходяться «його» громади, а не навпаки. І тим не менше…

- Можливо, саме такий зріз ми отримали через те, що говорили лише з представниками необ’єднаних громад, які ще не відчули, як це – жити без району, – зазначив Олексій Колесников. – Але так чи інакше, очевидно, що їм бракує звичайного інформування.

 

Читати ще: Коли українці в об’єднаній громаді – національна меншина. Інтерв’ю з головою громади

 

- Етнічна різноманітність є тим фактором, який обов’язково треба враховувати при об’єднанні громад, – зазначив Олексій Колесников. – Ми вважаємо, що де це можливо,  необхідно врахувати інтереси громад, які прагнуть об’єднатися за етнічним принципом. І заради цього можна й навіть потрібно дещо відхилятися від деяких критеріїв спроможності ОТГ. Це одна з головних рекомендацій нашого дослідження.

- Етнічне й територіальне різноманіття України не залишає нам шансів для того, щоб складна і масштабна адміністративна реформа проходила б без жодних проблем, – підсумувала державний експерт Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінрегіону Лідія Євтушенко. – І хоча врахувати всі нюанси складно, це треба робити. Саме для того і було створено мережу центрів розвитку місцевого самоврядування, саме тому певні задачі ставилися міністерством перед обласними адміністраціями. Наші фахівці весь час виїжджають у регіони і моніторять ситуацію там, а також провадять цілу низку інформаційно-просвітницьких заходів щодо реформи. Лише я одна як викладач взяла участь у 86 тренінгах для представників понад 2 тис. об’єднаних і необ’єднаних громад. І дослідження, подібні до тих, які провела Асоціація сприяння самоорганізації населення, допомагають нам правильно розставляти акценти. Ми завжди вдячні за визначення болючих точок, які з часом мають перестати бути такими.

 

На думку Лідії Євтушенко, реформа місцевого самоврядування враховує етнічне й територіальне різноманіття України

Теги:

репортаж стаття

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

30 листопада 2020

Анонс! 8 грудня - онлайн-конференція «Досягнення та виклики у сфері адміністративних послуг 2020-2021»

Анонс! 8 грудня - онлайн-конференція...

8 грудня о 9:30 розпочнеться онлайн-конференція «Досягнення та виклики у сфері адміністративних послуг 2020-2021»,...

30 листопада 2020

Передача земель з державної власності у комунальну - практичний посібник від АМУ

Передача земель з державної власності у...

В Україні продовжується реформа місцевого самоврядування та децентралізація влади. Громади отримують більше ресурсів...

30 листопада 2020

Громади готові розпоряджатися своїми землями - дайте нам інструменти

Громади готові розпоряджатися своїми землями -...

Володимир Зражевський, голова Межівської селищної територіальної громади Дніпропетровської області В ході...

30 листопада 2020

Представниця Єврокомісії поділилась, як її зачарувала успішна українська децентралізація

Представниця Єврокомісії поділилась, як її...

Заступниця керівника Головного директорату Єврокомісії з питань політики розширення та сусідства Катаріна Матернова...

27 листопада 2020

Як громадам успішно комунікувати в період кризи – презентація посібника

Як громадам успішно комунікувати в період кризи...

    “Комунікація і криза: як громадам протистояти викликам і успішно діяти в період кризи” – такий...