Лише 26% місцевих бюджетів Закарпаття здатні забезпечити функціонування своїх структур

«Децентралізація публічної влади України в контексті стратегії розвитку Закарпаття» - таку тему для свого «круглого столу» обрали науковці УжНУ для дискусії із практиками виконавчої влади. Безпосередню участь у спілкуванні взяли й експерти Офісу реформ у Закарпатській області.

Чому ж так важливо провести, а не лише говорити про децентралізацію влади в Україні. На думку проректора УжНУ, доктора юридичних наук Мирослави Лендьел, окрім іншого, децентралізація – це можливість запровадження ефективного менеджменту, адаптації до регіональних особливостей у провадженні ефективної політики. У той же час, науковець визнає існуючі ризики: анклавізація, вибудова власної регіональної ієрархії влади тощо. «Проте світ має і знає приклади застереження від таких ризиків: громадський контроль, місцева демократія, реальне самоврядування. Саме визначення ризиків – для їх застереження,і чітке і зрозуміле формулювання переваг – для використання і має стати завданням і теоретиків, і практиків», - вважає Мирослава Олександрівна.

Практики, як завжди спираючись на конкретні факти, мають чимало питань. У той же час визнають: зміни в законодавстві, навіть до прийняття конституційних новацій, уже дають свої результати. Так, лише податкові зміни принесли місцевим бюджетам Закарпаття додаткових 1 616 млн.грн., а отже перевиконання може сягнути 50%. За словами заступника департаменту фінансів Наталії Боркулеш, цього року на капітальні видатки вдалося використати 220 млн.грн.: «Ми розуміємо, що не всі питання мають відповіді, але згадаймо, коли в останнє вдавалося застосувати гроші для капітальних видатків? А зараз, мусимо визнати, ці кошти видно й пересічним громадянам: ремонтуються дороги, відновлюються школи. Тобто цей механізм, який держава передала місцевим громадам, працює вже!». З іншого боку, говорити про реформування фінансових відносин, оптимізації використання коштів необхідно, переконана фінансист. Так, аналіз цієї сфери показує, що на Закарпатті лише 26% місцевих бюджетів мають ресурс для забезпечення своїх функціональних органів і навіть можуть надавати мінімальні послуги. Виникає питання: хто фінансує ті, більше 70%? Саме для вирівнення цієї диспропорції, у тому числі, і необхідно провадити адміністративно-територіальну реформу, переконані експерти.

Іван Дем’янчук, директор Офісу реформ у Закарпатській області, наголошує: «Об’єднання заради об’єднання не може і не є метою адміністративно-територіальної реформи. Створення ж спроможних громад – процес тривалий і непростий. Як бачимо вже на прикладі двох новоутворених громад, основним ризиком може стати відсутність кваліфікованих кадрів, професіоналів, яких до цього громади не потребували. Саме у цьому питанні допомога громадам вкрай необхідна». Більше - ТУТ.

Область:

Закарпатська область

Джерело:

Офіс реформ

Поділитися новиною:

Читайте також:
E8f289dedbda677b33736f9e59c98ddc

16 липня 2018

Дорогами об’єднання. Експерти коментують...

На Вінниччині функціонують 35 об'єднаних громад, потенційно готові до об’єднання ще 10 ОТГ, 16 населених пунктів в...

E4e913f045d6e7e0fc840259d2152d72

16 липня 2018

Самостійно розраховуємо фінансову спроможність...

Спроможною територіальною громадою є така громада, в якій фінансові, інфраструктурні та кадрові ресурси є достатніми...

8279848eb0b5fd511d7988b021b3e638

16 липня 2018

Голова Лебединської РДА: «Ми будемо чекати на...

Сумська область продовжує децентралізуватися. Процеси об’єднання та приєднання відбуваються в 16 районах Сумщини,...