Настав час адміністративного об’єднання громад, -  Тетяна Татарчук, директор Чернівецького ЦРМС

Чернівецька область - на сьомому місці серед регіонів України щодо процесу децентралізації у 2018 році. За рік утворилося 5 нових ОТГ. Найбільшим здобутком спеціалісти вважають збереження темпів реформи децентралізації та ухвалення перспективного плану, який покриває 90% населених пунктів області. Хоча погоджуються, що цьогоріч вдалося зробити далеко не все заплановане. Тому проблем та викликів у наступному році залишається чимало.

Про успіхи та прорахунки реформи децентралізації на Буковині Укрінформ поспілкувався з Тетяною Татарчук, директором Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.


– Розкажіть, з чим почали цей рік та як область розвивається у процесі реформування влади?

Минулий рік наша область почала з 26 об’єднаними територіальними громадами, які вже працювали на прямих міжбюджетних відносинах, а завершили його 33 громадами, які з першого січня 2019 року працюватимуть напряму з державним бюджетом. Дві громади сформувались ще наприкінці минулого року, але вибори пройшли у квітні цього року і ще 5 утворилося протягом 2018-го. Наша область впродовж нинішнього року була на восьмій, шостій і зараз ми знаходимось на сьомій позиції в загальноукраїнському рейтингу щодо процесів децентралізації влади за низкою показників.

Переважна більшість вже існуючих ОТГ Буковини нараховують понад 5 тисяч населення. Також у Чернівецькій області є одна з найбільших громад країни – у Сторожинецькій ОТГ проживає понад 40 тисяч мешканців.

Загалом в області вже об’єднаними є 118 населених пунктів – це 43,5% від загальної кількості громад, всього є 271 територіальна громада. 43% території області охоплено ОТГ, або 3,5 тис. кв. км. Проживає в ОТГ 36% або 330,5 тисячі мешканців області.

 

Про перспективний план ОТГ

 

- Одним з успіхів реформи децентралізації на Буковині вважають схвалений Кабміном перспективний план ОТГ у новій редакції. Він покриває вже понад 90% території області. Ним передбачено 42 ОТГ на території нашого регіону...

– Насправді, це хороший результат - 90% покриття області. Є, звичайно області, які вже мають по 100%, але є й такі, що далеко позаду нас у цьому процесі. Перспективний план нам повернули на доопрацювання у частині трьох так званих «білих плям». Це території, в яких поки не визначено остаточно відносини стосовно об’єднання, або не відповідали методиці, або були інші застереження. Це території Сокирянського району. Там облдержадміністрація планувала 11 сільських рад приєднати до Сокирянської ОТГ. Звичайно, це не відповідало методиці, особливо у частині доступності. Також повернули частину території Глибоцького району. Там фігурували кілька громад, яких не було раніше у перспективному плані і які ніколи не обраховувались раніше. Тобто, з’явилися нові центри. Таким чином намагалися переформатувати вже існуючі громади. Але оскільки ці запропоновані громади з новими центрами не обчислювалися раніше на предмет спроможності, то уряд відправив на доопрацювання це питання. Третьою «білою плямою» стала територія Киселівської ОТГ, яка у попередньому перспективному плані була у складі Ставчанської громади. Оскільки у цих громадах не спостерігається об’єднавчих процесів, жодних рішень на адміністрацію не подано, то можливо уряд правильно зробив, що відправив цей план на доопрацювання.

– Що їм далі потрібно буде зробити?

– Насамперед, потрібно буде у кожній громаді детально обговорити їхнє бачення майбутнього життя в ОТГ. Звичайно ж є складова методики та фінансової спроможності, це ми робимо з нашими експертами. За фінансовою спроможністю, наприклад, виглядає так, що на території Глибоцького району можуть бути ще принаймні дві громади, але аж ніяк не чотири чи п’ять. Уряд зараз досить негативно ставиться до дрібних громад, які знаходяться в останній сотні за фінансовою спроможністю. На жаль, у Чернівецькій області нині таких ОТГ є чимало. Тому не будуть стимулюватись утворення дрібних громад з двох-трьох сіл.

– Які терміни? Коли потрібно буде знову подати доопрацьований перспективний план об’єднання громад?

– До березня наступного року цей план має вже бути на затвердженні в Уряді. Тобто, часу не так багато, адже перед цим перспективний план готує та погоджує обласна адміністрація і затверджує обласна рада. І вже потім надсилають на погодження у Кабмін. Тому збори на місцях потрібно проводити якомога швидше.

 

Сироварня, будівництво та яблунева агломерація

 

– Які б могли виділити громади з першопрохідців реформи та новоутворених громад? Хто має більше перспектив та ентузіазму?

– Приємно зазначити, що попри четвертий рік реформи темпи не зменшуються. 5 громад за рік – це гарний результат для Чернівецької області. Люди не втратили віру у реформу попри той спротив та складні процеси, які подекуди супроводжували процес децентралізації. Говорячи про 10 ОТГ, які об’єдналися першими в нашій області у 2015 році, вони мали більше часу та ресурсів, щоб належним чином відремонтувати та модернізувати власну інфраструктуру. Щоб, так би мовити, «стати на ноги», розробити свої стратегії розвитку і вже зараз активно працювати над формуванням і реалізацією проектів розвитку.

Серед цих перших ОТГ можу відзначити, наприклад, Волоківську громаду, яка першою наважилась на нове будівництво в межах коштів, наданих інфраструктурною субвенцією. І 2018-го ця громада може похвалитися прекрасним новим дитячим садочком у селі Валя Кузьмина, прекрасною новою амбулаторією. У цій громаді, на відміну від області та цілої країни, спостерігається позитивний приріст населення, не вистачає місць у садках та школах. Тут довели свої амбітні плани до завершення, ми відвідали ці нові будівництва і це дійсно дає надію, що у громаді все буде добре.

Також можна згадати і про Великокучурівську громаду, яка з першого року утворення взяла курс на покращення послуг, на покращення доступності. Громада, яка активно вкладає ресурси у ремонт доріг і це дійсно відчутно – більшість центральних доріг у громаді якісно відновлені. Територією цієї громади приємно проїхатися. Відновлено низку закладів медичної сфери, відремонтовано будинок культури, збудовано Центр надання адміністративних послуг. У новому ЦНАПі, до речі, цього року запустили послугу видачі закордонних паспортів, а наступного - планують ввести електронну чергу. Це дало додатковий і немалий прибуток до місцевого бюджету. Адже громада знаходиться неподалік обласного та районного центрів і багато клієнтів з міст, де великі черги, прийшли у село.

Серед успішних громад варто виділити також і Глибоцьку ОТГ. Цього року вона активно працювала в контексті розвитку кооперативного руху. Відомою на всю країну стала Глибоцька сироварня «Добрі ґазди». За задумом продукцію сироварні мали купувати мешканці громади, для садочків, для шкіл. Але потім попит на сири став зростати. Тому пізніше відкрили магазин на території сироварні, ще одну точку продажу у Чернівцях, беруть участь у різних виставках-продажах молочної продукції, нею починають цікавитись і закордонні споживачі. Також неподалік сироварні відкрили і апітерапевтичний комплекс «Мивіра», де можна оздоровитись (сон на бджолиних вуликах). І разом це стало таким собі туристичним місцем. Адже на сироварню водять екскурсії, показують процес сироваріння, зберігання продукції, поряд у магазині кожен охочий може придбати цей сир. А потім відвідати і апітерапевтичний комплекс, поїсти меду, купити продукти бджільництва та оздоровитись там. Для приваблення туристів і споживачів тут розбудовують інфраструктуру, ремонтують дороги, встановлюють вуличне освітлення тощо. Це вже такий собі виробничо-туристичний кластер, який буде працювати лише на позитивний імідж громади.

Є приклади хорошої співпраці цих перших громад із новими. Наприклад, Недобоївська ОТГ, що поряд із Рукшинською, Клішковецькою і новоствореною Хотинською громадою активно працюють над реалізацією дуже амбітного проекту, який назвали «Яблуневою агломерацією». Вона спрямована на те, щоб продукцію садівництва, яка виробляється на території цих ОТГ, можна було б переробляти, пакувати і відправляти на експорт. До речі, цей проект був презентований на третьому форумі об’єднаних територіальних громад у Києві, як досить потужний та перспективний проект. Продукцію цих громад могли спробувати усі українці.

Серед тих ОТГ, що утворилися у другу і третю чергу хотіла б відзначити Вижницьку громаду. Вона відома тим, що дуже активно залучає різноманітні ресурси за рахунок різних проектів, зокрема, на ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) і ці проекти є вельми перспективними. Громада цьогоріч подала проект на формування власної пелетної лінії. Це дасть можливість створення нових робочих місць, забезпечення комунальних установ власною сировиною, вирішення багатьох питань з енергозбереження.

Є багато й інших, у тому числі й новоутворених громад, які одразу ж взялись реалізовувати себе в амбітних планах.

 

Детінізація і портфоліо громад

 

– У яких галузях реформи бачите найбільші успіхи?

– Цей рік ми розпочали під девізом збільшення надходжень до місцевих бюджетів. І диверсифікація джерел надходження, і оптимізація видатків. Громади Чернівецької області - не в лідерах фінансової спроможності. Є більші області, які є бездотаційними, є більші громади, на території яких знаходяться великі підприємства. У нас таких немає. Тому 2018-го ми взяли курс на оптимізацію видатків та збільшення надходжень. Це була робота з детінізації власного бізнесу, запровадження посад інспекторів праці. Були зустрічі з представниками ДФС, які обіцяють співпрацювати щодо більш відкритих баз даних платників податків. Така співпраця дозволить виявити, хто платить податки, хто ухиляється, де є наймана робоча сила, де приховують ці дані тощо. Тобто, процес детінізації – це неминучий процес для громади, яка планує бути успішною.

Друге, це покращення інвестиційної привабливості. Спочатку провели інвентаризацію тих ресурсів, які наявні у громадах. У першу чергу земельних. А таких ресурсів у громадах чимало – і законсервовані джерела мінеральної води, і гіпсові родовища. Також продовжуємо формувати інвестиційні профілі або портфоліо ОТГ. Для того, щоб можна було позиціонувати себе для зовнішнього інвестора, для зовнішнього підприємця, територія повинна бути зі сформованими пропозиціями. Це певні ділянки, можливо виробничі приміщення, які не використовуються. Усе це говорить, що громади чи не вперше стали серйозними гравцями на полі підготовки та реалізації великих інфраструктурних проектів. Раніше це були органи виконавчої влади регіонального рівня – обласні, районні адміністрації, громадські організації, які працювали у партнерстві з органами місцевого самоврядування. Зараз ми говоримо про те, що вже в самих громадах виросли свої кадри, які здатні готувати якісні проекти. А вже наступного року ми плануємо навчати азам проектного менеджменту не лише управлінців, а й освітян і медиків. Адже освітня і медична реформа зараз передбачають більшу незалежність закладів, більшу можливість залучити зовнішні кошти для розвитку цих закладів. Тому це дуже актуально.

 

Дві паралельні системи довго співіснувати не можуть

 

– Які були основні перепони на шляху об’єднання і чи не змінилися ці перестороги і перепони у порівнянні з першими роками реформи?

– Перші роки була певна невіра в те, що громади будуть успішними. Зараз, коли вже минуло кілька років, ці перші громади ствердились як абсолютно достатні гравці на різних полях. Спротив залишився на рівні районів – райдержадміністрацій, райрад тощо. Є певний острах, що будуть зруйновані їхні структури. Зрозуміло, що процеси з передачею майна, установ, які обслуговують усю територію району на рівень ОТГ, йдуть складно. Потрібна уніфікована методологія цих процесів. Зараз вона розробляється на державному рівні. Нині нам залишається домовлятися. Там, де є розуміння невідворотних процесів реформування, ці процеси йдуть спокійно.

Також перепонами часто виступають самі лідери на місцях, які не бачать свого майбутнього в ОТГ, не бачать себе в лідерах громад і бояться йти на вибори. Вони також використовують свої повноваження для певного саботування процесів об’єднання.

– Які виклики на наступний рік? Зможемо завершити процес добровільного об’єднання до кінця 2019 року, чи залишаться території, які доведеться об’єднувати адміністративними методами?

– Вважаю, що наразі добровільний етап себе вичерпує і варто переходити до адміністративного етапу, який би передбачав, що добровільне об’єднання має відбутися відповідно до перспективного плану. Думаю, що стовідсотково об’єднатися не вдасться. Втім, 2019-й – це рік можливостей і ми працюватимемо у цьому плані максимально. Але жодна країна світу не показала повного об’єднавчого процесу на добровільних засадах. Тому будемо опрацьовувати громади з точки зору методики, з точки зору дотримання фінансової спроможності, доцільності тощо тих територій, які ще не об’єднані. Ми розуміємо, що довго добровільний етап тривати не може. Ми працюємо у двох різних системах. Одна система має прямі міжбюджетні відносини, має ресурси для розвитку, має додаткові податки, має можливість залучати кошти, самостійно керувати освітою, охороною здоров’я, соціальним захистом, благоустроєм і так далі. І маємо поруч іншу систему, яка працює за старим зразком, централізована. Яка отримує бюджет за рахунок жорсткого розподілу по вертикалі – міністерство, область, район, село. Зазвичай до села доходять дуже невеликі ресурси, і зазвичай сільські бюджети є надзвичайно бідними. Особливо зараз, коли ОТГ забрали собі значну частину податків, районні бюджети і ті села, які залишились необ’єднаними, мають справді «крихти». Їм ледве вистачає на заробітну плату. Ці дві паралельні системи з різною ефективністю не можуть довго співіснувати. Їх потрібно уніфікувати та звести до однієї, яка є більш ефективною. Тому, я думаю, що дійсно вже прийшов час адміністративного об’єднання. Далі потрібно працювати над формуванням потужного субрегіонального рівня, над більш чітким розподілом повноважень. Тому - рухаємось далі.

02.01.2019 - 14:22 | Переглядів: 1133
Настав час адміністративного об’єднання громад, -  Тетяна Татарчук, директор Чернівецького ЦРМС

Теги:

об'єднання громад

Область:

Чернівецька область

Джерело:

Укрінформ

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додавати коментарі потрібно зареєструватись
Читайте також:
6cd08bc37583c255caa5160003ffe4d3

19 березня 2019

Нам вдалося створити умови, за яких громади...

Уряд України створив всі необхідні умови, за яких об’єднані громади стають самодостатніми, мають нові можливості та...

5b30caf882dbcc46de0b4355c7790946

19 березня 2019

Вся карта України має бути в об’єднаних...

Уся карта України в 2020 році має бути заповнена кордонами об’єднаних громад – з новими можливостями і системою...

C5ad6b97b75b48d452799e1011f3032f

19 березня 2019

Експерти УАРОР допоможуть розвиватися громадам...

20 громадам Донецької та Луганської областей експерти Української асоціації районних та обласних рад допоможуть...