Об'єднані громади почали рахувати гроші і шукати свої «фішки»

Директор центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Яцковський розповів, у чому полягає секрет успіху хмельницьких ОТГ.

Українці вже давно звикли до думки, що села – це відірвані від цивілізації території з поганими дорогами та низьким рівнем життя.

Проте зараз ситуація кардинально змінюється. Головним рушійним процесом тут стало утворення об'єднаних територіальних громад (ОТГ), метою яких є покращення життя пересічних українців. Цей процес триває від 2015 року і швидкість утворення нових ОТГ лише зростає, адже люди бачать, що першопроходьці успішно справляються з новими реаліями.

 

Асфальтовані дороги, освітлені вулиці, комфортна лікарня, сучасна школа, спортивний майданчик і власна рятувальна служба, у якої завжди є бензин, – це лише мала частина того, що вдалося зробити громадам, які наважилися взяти справу до своїх рук.

Лідером серед українських областей за кількістю громад стала Хмельниччина. Кореспондент "ТСН.Тиждень" Ірина Прокоф'єва поспілкувалася з директором Хмельницького центру розвитку місцевого самоврядування Сергієм Яцковським, який розповів, у чому полягає їхній секрет успіху.

- Ви куруєте децентралізацію області, яка налічує найбільшу кількість успішних громад. В чому секрет?

- Дійсно, на Хмельниччині цього року ми перейдемо рубіж 50% об’єднаних територіальних громад від загальної площі області. І це є певним успіхом. Я не скажу, що тут є особливий секрет. Дуже важливою стала робота і співпраця з людьми на першому етапі, коли була підтримка з боку органів державної влади, тобто обласної адміністрації в особі голови Михайла Загороднього. Він зрозумів необхідність цієї реформи, і ми почали рухати її вперед. На сьогодні у нас є 26 громад, які діють. Цього року буде створено ще 13 громад, таким чином, загалом матимемо 39 громад. І я вже замислююся над тим, як збирати людей, навчати їх і рухатися далі.

- Чи дійсно так важливе навчання?

- Обов’язково потрібно навчати. Найбільшою проблемою у громадах виявився кадровий "голод". Раніше сільські й міські ради оперували невеликими бюджетами і не мали можливості впливати на всю територію. А зараз громада має стосунок до освіти, медицини, соціального захисту, тобто всього, що відбувається на її території. І громадам потрібно розказати, як це може відбуватися. Як управляти освітою у громаді або соціальним захистом – в обох випадках є своя специфіка. Що буде з первинною медициною? Як займатися благоустроєм території? Цю величезну кількість предметів ми намагаємося охопити.

- Як організовуєте навчання?

- Ми ще намагаємося організовувати так звані study-тури (англ. навчання, – Ред.), тобто поїздки, в яких керівники і представники громад обмінюються досвідом. Що може бути кращим за те, коли ти їдеш до сусідньої області і дивишся на той велосипед, який там вже придумали. Ми їздили на Івано-Франківщину дивитися на круті ЦНАПи (Центри надання адміністративних послуг, – ред.). Ми їздили на Полтавщину дивитися, як вони запускають туристичні атракції. Ми їздили до Закарпаття дивитися, що таке зелений туризм. І багато громад потім приїжджають і говорять: "Так, ми там таке бачили, а давайте зробимо це у себе".

І зрозуміло, що людський ресурс, потенціал – це найдорожче, що у нас є. Це ті активні люди, які живуть на Хмельниччині. Вони позитивні. Вони хочуть чогось досягнути, їм не байдуже, як живе їхня громада. І мені самому небайдуже. Можна багато кричати про зраду, проте, можна встати і самому щось зробити, щоб змінити історію заради своїх дітей і внуків.

- Ви говорили про яскравих лідерів громад. Без харизматичного керівника не буде успішної громади – зі світлом на вулиці, з гарними дорогами, хорошим ЦНАПом тощо?

- От ми зараз активно займаємося питанням розвитку стратегії громад. Це величезний пласт роботи, який треба зробити. В Європі жодна інституція не працюватиме, наприклад, з польською гміною (громада у Польщі, – ред.), якщо в неї немає стратегії. Що таке стратегія? Це довготривалий план на 5-10 років, куди має рухатися громада. І цей план не залежить від того, хто керівник, яка політична влада в державі і як змінилися депутати. Тоді кожен новий голова, який приходить, продовжує виконувати цей план, щоб досягнути певних результатів. І наше завдання зробити так, щоб зміни у селах залежали не тільки від особи одного керівника, від того, наскільки він харизматичний і наскільки хоче все змінити. Потрібно, щоб завдяки виконанню цього стратегічного плану громада постійно рухалася в напрямку свого розвитку.

 

- Наскільки важлива оптимізація? Давайте поговоримо про це на прикладі Гуменецької громади. Як вони зорганізувалися, чому вони найбагатші сьогодні?

- У нас є громади, які на душу населення заробляють навіть трошки більше, але у фактичних цифрах гуменці є найбагатшою громадою Хмельницької області. Перш за все, на це вплинула специфіка території. Громада розташована поблизу міста Кам’янець-Подільський. На її території є цементний завод, кар’єри, наявна певна промисловість. І харизматичний лідер. Це людина, яка дуже хоче все змінити.

Громади почали рахувати кошти. Вони почали оцінювати, наскільки потрібний й ефективний той чи інший проект. Наприклад, вкладати гроші не просто в якусь дорогу, а в таку, де буде їздити шкільний автобус чи потрібний маршрут. Будувати не якісь незрозумілі будівлі і прості "коробки", а думати про те, щоб там могла розміститися послуга, яка потрібна людям.

Тобто будь-які речі в громаді робляться для того, щоб люди знизу відчули, що насправді для них щось змінюється. І найголовніше, що вони роблять це не для "галочки" – не для Києва і не для Хмельницька. Вони роблять це для своїх мешканців. Для них це найважливіший аргумент: що мешканці скажуть про них, як про владу.

- Де громади беруть гроші? Зрозуміло, що є державна субвенція. А власні кошти на що вони витрачають? І як багато порівняно з державною субвенцією?

- На Хмельниччині приріст доходів об’єднаних громад зріс у три рази порівняно з тим, що було до об’єднання. І цього року середній приріст складає приблизно 35%, тобто це перевиконання дохідної бази порівняно з аналогічним періодом минулого року. У нас були і є громади, які станом на 1 січня цього року мали вільних залишків 7-10 млн грн. Представники органів місцевого самоврядування зрозуміють, що це величезний ресурс.

Держава дала, що належало, а решту повинен мати сам. Громаді заходить 100% єдиного податку, який сплачують приватні підприємці. Тож працюй, займайся легалізацією тіньової зайнятості, співпрацюй з підприємцями. Також заходить 100% плати за землю – займайся інвентаризацією землі, збільшуй грошову оцінку, збільшуй ставку податку. Аналізуй ситуацію. Можливо, тобі треба залучити інвестора шляхом зменшення ставки, але ти матимеш робочі місця і гроші від ПДФО (податку на доходи фізосіб, – ред.). Тобто кожна громада починає шукати свій шлях. Я не маю типового рецепту насправді. Бо ось у нас 26 громад - різних за територією, площею, населенням, географією – і кожна шукає свій шлях до успіху. Це приємно, коли ти бачиш ці рухи. От ми сьогодні бачили сучасну пожежну команду, амбулаторію, сучасний дитячий садок, центр дозвілля, ЦНАП, масу придбаної спецтехніки в Дунаївцях. Там займаються вивезенням сміття вже з 12 сіл. Сміття завозять, і вони будуть його сортувати. Кожна громада шукає свої цікавинки, "фішки", які нададуть їй можливість рухатися й розвиватися.

Плюс громади починають розвивати свою самоідентичність. Тобто вони починають себе ототожнювати з єдиним цілим. Вони роблять самі і для себе. Не для когось. Це величезний рух, який відбувся в голові мешканців і керівників.

- І все ж таки цікавить питання грошей. Громади щось самі заробляють, щось віддають державі, частину собі залишають... Яка тут взагалі структура? У Польщі, наприклад, є так званий "закон Робін Гуда": 80% лишаємо собі, а 20% віддаємо державі. Як у нас?

- У нас структура доходів місцевих бюджетів ОТГ побудована так. 60% від ПДФО залишається у розпорядженні громади, решта йде далі – у район, область, Київ. Залишаються по 100% земельного і єдиного податків. Штрафи, пені і всі оплати, що накладають спеціальні органи контролю, – залишаються на 100%. Взагалі можна сказати, що приблизно 80% всього, що збирається на території ОТГ, залишається у них.

У цьому контексті дуже важливе питання – законопроект, який є у Верховній Раді, про надання можливості ОТГ розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Тобто, якщо ми говоримо з юридичної точки зору про повсюдність місцевого самоврядування, то вона має бути повною. Якщо є громада, то вона має право розпоряджатися землею на всій своїй території, в тому числі має право змінювати ставки, вирішувати питання передачі в оренду і все решта. І громади, як на мене, є досить ефективними управлінцями в цьому випадку, тому що громада ніколи не віддасть пасовище незрозуміло кому, не роздасть землі заїжджим гастролерам, бо голова громади розуміє, що жителі цього села завтра з тими коровами будуть у нього під сільрадою. Він навпаки піде на те, щоб окультурити пасовище і дати можливість людям займатися підсобним господарствам. Це інші підходи. Вони думають про свою територію.

- Які ще приклади можете розказати, як громади піклуються про облаштування комфортного життя людей?

- Ви знаєте, скільки у нас зараз освітлено населених пунктів, які не світилися по 25 років? У Сатанівській громаді є село Кленове, яке витягнуте на 12 км. З них 10 км – це освітлена центральна вулиця. Це зробили минулого року. А в цілому є громади, які зробили по 30-40 км вуличного освітлення. Це, в першу чергу, безпека. Це покращення добробуту, капіталізація цієї громади.

У нас є Волочиська громада, яка зробила 7 км дороги до одного з населених пунктів. І що ви думаєте? За три місяці будинки в цьому населеному пункті зросли у ціні вдвічі. Тому що жителі міста Волочиськ зрозуміли, що там вже є нормальна дорога, то вони можуть купити там будинок, жити в селі і за три хвилини доїхати 7 км до міста по тій дорозі. Це незначна річ, яка змінила ситуацію у невеликому населеному пункті.

- Селам дуже вигідно об’єднуватися у громади з містами.

- Це взаємовигідний процес. У Волочиську минулого року порахували, що 82% загальної суми коштів, отриманих від держави як субвенцію на розвиток, вони витратили на села, і тільки 12% – на місто Волочиськ. Це правда: місто без села зможе вижити, а селу без міста буде важче. Але і місто в цій ситуації зацікавлено у населених пунктах, тому що субвенція рахується на сільське населення, а не на міське. І громада стає зацікавлена одна в одній, вони шукають компроміс. Це такий шлюб за розрахунком.

Селу цікаве місто та якісні міські послуги, а місту цікавий розвиток територій, адже воно зможе розвивати промислові парки, які розташовані за містом, воно матиме місця, де організовувати сміттєзвалища, додаткове виробництво, садівничі товариства.

Тож тут відбувається шлюб за розрахунком, а зиск отримують прості жителі. Все це робиться заради одного – щоб звичайний українець отримав комфорт від спілкування із владою. Що таке влада? Це чиновники, найняті за податки людей. І вони повинні думати про те, щоб тій людині, яка сплачує податки, стало простіше, легше і краще жити. І питання не в тому, щоб дати цій людині гроші, а в тому, щоб виконати функцію держави. Це і довідки, і субсидії, і дороги, і комунальна служба, вивезення сміття, пожежна безпека, швидка допомога, первинна медицина – все те, з чого складається комфорт життя.

Фото: ТСН.ua 

06.11.2017 - 13:44 | Views: 6072
Об'єднані громади почали рахувати гроші і шукати свої «фішки»

Область:

Хмельницька область

Source:

ТСН.ua

Share the news:

Коментарі:

To add comment you should be authorized or sign_in
Read more:
Bc1cd5e2fc70b6c6166d5bf32f968bd3

19 October 2019

Human resources management: Memorandum of...

The Memorandum of Co-operation was signed at the Council of Europe Office in Ukraine between the Association of...

C7ed0c2debad30ead5ca4118e2322d02

18 October 2019

Vinnytsia has become one of the most child...

Vinnytsia has won the International Child Friendly Cities Inspire Awards among the most child-friendly cities in the...

97d3586472fdedcbf5adb9994e876be0

18 October 2019

“Million-Hryvnia Hromada. Specialists”: German...

New international season of the Million-Hryvnia Hromada.Specialists is on! Ukrainians conquer Europe. Teachers,...