Ухвалення Перспективного плану - лише перший крок на шляху до реалізації реформи децентралізації

Ухвалення Перспективного плану - лише перший крок на шляху до реалізації реформи децентралізації

Як в подальшому відбуватиметься впровадження реформи децентралізації на Вінниччині розповів сьогодні, 24 червня, директор Офісу Реформ у Вінницькій області Олег Левченко під час прес-конференції, що відбулася у Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації.

Під час спілкування з журналістами, Олег Левченко пояснив, що відбуватиметься після ухвалення Вінницькою обласною радою Перспективного плану, які етапи мають пройти громади краю, що робитиме влада і як заохочуватиме вінничан до об'єднання. Адже, як наголосив директор Офісу Реформ Вінниччини, ухвалення Перспективного плану - лише перший крок на шляху до реалізації реформи децентралізації.

«Невід’ємною складовою процесу децентралізації є адміністративно-територіальна реформа. Процес децентралізації в частині другого етапу адміністративної реформи на Вінниччині вийшов на точку кульмінації 24 червня, коли на сесії обласної ради депутати ухвалили «Перспективний план». Після цього Кабмін затвердить «Перспективний план», а сільські, селищні ради та міста обласного підпорядкування згодом приймуть рішення про об’єднання. Ухвалення Вінницькою обласною радою Перспективного плану об'єднання громад є лише першим кроком стрімкого процесу. Далі - безпосередньо сам процес створення та формування спроможних громад» - наголосив Олег Левченко.

В рамках реформи децентралізації у нашій області Перспективний план передбачає створення нових громад, замість існуючих, які самостійно зможуть управляти фінансами, ресурсами та визначати власні пріоритети розвитку.

За словами Олега Левченка, на даний момент процес децентралізації відбувається в плановому режимі. У сільських радах відбулося обговорення формату об’єднання, відповідно до перспективного плану сформовані паспорти майбутніх укрупнених громад. Серед негативних моментів процесу реалізації реформи – спротив окремих керівників на місцях та низька поінформованість населення щодо вигод, які укрупнені громади отримають в результаті проведення децентралізації.

«На даний момент ситуація у Вінницькій області з реалізації адміністративно-територіальної реформи не є однозначною, є чимало районів, що в повному складі сільських та селищних рад погодилися утворити одну потужну громаду, а є сільські ради, які не прагнуть об’єднуватися, стверджуючи, що вони й так самодостатні» – зауважив Олег Левченко.

Основною умовою об’єднання громад є забезпечення якості та доступності послуг в об’єднаних громадах на не гіршому рівні, ніж до об’єднання, акумуляція місцевих податків та створення кращих інвестиційних умов для бізнесу.

«Переваги для об’єднаних територіальних громад: територіальна громада уже напряму отримуватиме субвенції із держбюджету, 5% акцизного збору, 60% податку на доходи від фізичних осіб, 100% податку на прибуток підприємств комунальної власності, 100% єдиного податку, держмито, оренда за використання водойм, туристичний збір, рента від використання надрами лишатиметься в укрупненій громаді» – зазначив Олег Левченко.

Окрім того, об’єднані громади матимуть змогу самостійно розпоряджатися землями, які знаходяться поза межами населених пунктів. Також у центрах адміністративних послуг, які будуть створені в кожній територіальній громаді, можна буде отримати весь спектр послуг: від реєстрації авто та землі, до видачі паспортів.

Особливістю об’єднаних територіальних громад є наявність старости, який є посадовою особою місцевого самоврядування і обирається в порядку, визначеному законом. Староста обирається у селах, визначених за рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади на строк повноважень цієї місцевої ради.

«До повноважень старости входить представлення інтересів жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради. Він сприяє жителям села, селища у підготовці документів, що подається до органів місцевого самоврядування, бере участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного населеного пункту. Також староста вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб» – підкреслив Олег Левченко.

Крім того, староста здійснює інші обов’язки, визначені Положенням про старосту, яке затверджується радою об’єднаної громади.

«У Положенні визначаються, права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости. Він є членом виконавчого комітету ради об’єднаної громади за посадою. У селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання» – роз’яснив Олег Левченко.

Для довідки:
Методика формування спроможних територіальних громад затверджена Урядом 8 квітня 2015 року. Затвердження методики є першим етапом реалізації закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», що набрав чинності 4 березня цього року.
Загалом закон про добровільне об’єднання територіальних громад впроваджується у чотири етапи:

  1. Затвердження методики формування територіальних громад, яка має стати основою для складання перспективних планів формування спроможних громад
  2. Розробка перспективних планів на рівні Облдержадміністрацій і затвердження їх Урядом
  3. Об’єднання територіальних громад у відповідності до перспективних планів
  4. Формування органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад і проведення там перших місцевих виборів.