Непроста сільська наука: досвід Байковецької громади

«Якщо батьки хочуть віддавати дітей навчатися до Тернополя – будь ласка. Але не просіть потім, щоб громада платила за їхнє харчування. У садочках заплатимо, бо нема достатньо місць для дошкільнят, а місць і в наших школах вистачає, тому йдіть і вчіться». Голова Байковецької громади Анатолій Кулик на розширеній нараді пояснює, чому не готовий виділяти кошти із сільського бюджету на учнів, які продовжують навчання у Тернополі.

Проблема очевидна: при одній школі I-III ступенів старшокласники швидше продовжать навчання в обласному центрі, аніж у громаді. До Тернополя подати рукою, там сильніші навчальні заклади і більший вибір. Батькам не можуть заборонити віддати туди дитину на навчанням, але їм не варто розраховувати, що громада, у якої незаповнені школи, буде компенсувати вартість харчування.

Анатолій Кулик добре розуміє, що чинну освітню мережу потрібно оптимізувати і найпростіше це зробити на базі єдиної 11-річної школи. Вона знаходиться не в центрі громади Байківцях, а за сім кілометрів від нього – у Лозовій. «Я розумію той спротив, який є зараз щодо створення опорної школи. І батьки проти, і вчителі підбурюють. Але візьміть прості цифри: у Стегниківцях, де вчиться 50 дітей, вартість навчання на рік – 27 тисяч гривень. А в Лозовій, де більше 100 діток – 17 тисяч гривень», – наводить аргументи Анатолій Кулик.

Лозівська загальноосвітня школа I-III ступенів знаходиться у центрі села. Двоповерхова будівля зі старими вікнами і витоптаним асфальтом на шкільному подвір’ї. Але це ненадовго, переконує нас Віктор Пулька, заступник голови громади з гуманітарних питань. На вирішення цих питань з бюджету виділили два мільйони гривень. Директорка Анна Чаповська каже, що викладацький колектив до перепрофілювання школи на опорну готовий. Розуміє, що в інших селах до цієї ініціативи ставляться з пересторогою, однак на першому місці повинна бути дитина і ті знання і досвід, які вона здобуде.

Лозівська школа вже зараз може дати не мало. Тут є сучасний комп’ютерний клас, тому уроки інформатики – це не просте начитування годин, а закладання хорошої бази для тих, хто піде освоювати ІТ-сферу. З осені у школі викладатиме англійську мову волонтер-іноземець. А у вільний час позаурочний клас вестиме безкоштовні курси для дорослих. Кабінет фізики теж обладнаний всім необхідним: проектор, столи з лабораторним обладнанням, у шафі за склом всі необхідні прилади. Біля вікна – телескоп, який використовують для вивчення астрономії.

Вчитель фізики Михайло Шемеля, який водночас є ще й тренером шкільної футбольної команди, якраз повернувся з учнями з Німеччини. У Зінсгайм їх запросив колишній односельчанин, який був одним із засновників сільського футбольного турніру. Поїздку оплатила громада, виділивши на це більше 300 тисяч гривень. «Діти на світ подивилися. А заодно дитячий турнір у німців виграли. Але головне те, що вони там побачили: чистота на дорогах, повага один до одного. Це ж розкажуть своїм однокласникам, родичам, то може й в нас прийметься», – розповідає Михайло Шемеля, показуючи фотографії з поїздки.

Каже, під час поїздки підгледів і для себе дещо: «Ми їхали автобусом, а вздовж дороги вітряки стоять, генерують електрику. В кожному ліпшому місці сонячні панелі. То з осені на уроках фізики з дітьми теж будемо майструвати «зелену енергетику».