Навіщо лікарні баян? - заступник міністра про децентралізацію в медицині

Навіщо лікарні баян? - заступник міністра про децентралізацію в медицині

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк розповів про завдання, які стоять перед громадами у контексті медичної реформи.

За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, у централізованій моделі, за якою досі працюють усі заклади МОЗ, є чимало вад. Так, наприклад, згідно одного з давнішніх міністерських наказів, у реабілітаційних лікарнях була ставка… баяніста. Про це Павло Ковтонюк розповів під час координаційної зустрічі «Реформа місцевого самоврядування і децентралізація влади в Україні: успіхи та перспективи», організованою Мінрегіоном спільно з Програмою U-LEAD.

- Під такі й подібні їй безглузді статті витрат постійно списувалися кошти, – сказав Павло Ковтонюк. – Ми відмінили цей наказ у перший же день моєї роботи у міністерстві. Але після прийняття законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який вже пройшов перше читання, подібні рішення будуть на відповідальності органів місцевого самоврядування та місцевих громад. Вони мають стежити за тим, щоб кошти лікарень витрачалися раціонально, допомагаючи їм зменшити витрати.

За словами заступника міністра, щоб підготуватися до масштабних змін, які мають пройти у сфері охорони здоров’я, громади цьогоріч мають зробити чотири речі.

- Насамперед треба навести лад з документами, – повів далі Павло Ковтонюк. – Часто буває так, що амбулаторія не є власністю громади – вона належить то району, то Центру надання первинної медико-санітарної допомоги, і через це виникають конфлікти. По-друге, треба отримати всі необхідні ліцензії. Тут об’єднані територіальні громади будуть у

пріоритеті – Міністерство зробить усе можливе, щоб вони якнайшвидше отримали всі дозволи. Третє завдання – автономізація. Якщо це невелика громада, і вона не має права створювати Центр первинної медико-санітарної допомоги, вона має створити комунальне некомерційне підприємство, котре ми зможемо фінансувати. Четверта задача – комп’ютеризація лікувальної мережі. Без цього буде просто неможливо працювати з електронними лікарняними картками пацієнтів, а також з електронним реєстром E-Health.

Хоча б один комп’ютер в амбулаторії має бути, а до фельдшерсько-акушерського пункту його можна не ставити. Ці чотири задачі, що стосуються юридичного та організаційного забезпечення лікувальних мереж, треба зробити вже цього року.

За словами Павла Ковтонюка, нові правила фінансування медичних закладів вступлять у дію з 1 січня 2018 року.

- З цієї дати усі лікарні перейдуть на плату за послугу згідно визначеного тарифу, – сказав він. – При цьому їх буде переведено на прямі взаємовідносини з бюджетом. Коли в усіх працівників лікарень будуть нормальні зарплати, постане питання, чи має пацієнт доступ до послуг цих лікарень. Іншими словами, чи зручною є інфраструктура. Над цією проблемою теж варто серйозно працювати громадам. Мені відомо про проблему відсутності у сільській місцевості лікарських кадрів, які зазвичай сконцентровані у районних центрах та містах обласного значення. Але після запровадження анонсованих мною змін лікарі будуть фінансово зацікавлені у роботі для громад. Та фінансового чинника може бути замало. Адже лікареві потрібні не тільки гроші, але й житло, місце праці, службова машина…

Заступник міністра окремо зупинився на питанні створення госпітальних округів.

- Зараз до цього процесу долучилися 16 областей України, вже сформовано 22 госпітальних округи, – повідомив він. – В оптимізовану мережу МОЗ готовий інвестувати гроші, у тому числі й донорські. Тільки на втілення реформи уряд має виділити 25 млрд грн протягом трьох наступних років, з них 10,2 млрд грн – вже наступного року. Але для інвестицій потрібні інвестиційні плани. Їх госпітальні округи мають розробити заздалегідь. Крім того,

Міністерство інфраструктури будуватиме дороги до лікарень. Отже, держава допоможе громадам у створенні якісної лікарняної мережі, але й вони мають зробити кілька кроків назустріч.