В Україні системно змінюють бюджетну політику, - експерт

В Україні системно змінюють бюджетну політику, - експерт

Системною зміною бюджетної політики експерти називають перехід до середньострокового бюджетного планування в Україні.

Така політика має забезпечити стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та відповідний розподіл обмежених ресурсів. Крім того, зміна бюджетної системи посилить бюджетну дисципліну, оскільки дозволить визначати та відображати наслідки поточної політики протягом наступних років і забезпечувати дотримання стель видатків. Ще один її «плюс» - це підвищення передбачуваності бюджетних ресурсів та планування заходів політики.

Про це сказала Галина Маркович, координатор напрямку «Місцеві бюджети» Проектного офісу секторальної децентралізації.

Нагадаємо, Уряд на засіданні 14 червня схвалив проект Основних напрямків бюджетної політики на 2018-2020 роки.

«Вперше Основні напрямки розроблено на середньострокову перспективу», - наголосила експерт.

За її словами, модель середньострокового бюджетного планування передбачає посилення зв'язку між стратегічним і бюджетним плануванням, між пріоритетами держави та ресурсними можливостями бюджету, підвищення ефективності і результативності бюджетних витрат.

Зокрема, відповідно до проекту Основних напрямків передбачено до 2020 року ріст економіки України на 4%, зниження інфляції до 5%, зниження дефіциту бюджету до 2% та зниження частки боргу до 55% ВВП.

Також, пріоритетними завданнями, як про це сказав Прем’єр-міністр України, є продовження децентралізації й зміцнення місцевих бюджетів, підвищення соціальних стандартів, стимулювання промисловості й створення нових робочих місць. 

Галина Маркович окремо пояснила питання щодо державної бюджетної політики в частині міжбюджетних відносин на середньострокову перспективу. Тут пріоритетом визначено забезпечення самостійності місцевих бюджетів, зміцнення їх фінансової спроможності, підвищення прозорості та ефективності управління бюджетними коштами на місцевому рівні. Досягти цього планується шляхом:

  • збереження позитивної динаміки показника, що характеризує частку доходів місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету (значення показника не повинно бути менше 20 відсотків);
  • зменшення диспропорцій у податкоспроможності місцевих бюджетів через механізм горизонтального вирівнювання;
  • відмови від практики передачі коштів з державного до місцевих бюджетів у разі перевиконання щомісячних показників надходжень, визначених у розписі державного бюджету;
  • здійснення подальшої децентралізації та упорядкування бюджетних повноважень, а також сфер відповідальності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в рамках проведення адміністративно-територіальної, бюджетної та інституційної реформ;
  • зміни підходів до розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів за результатами реалізації структурних реформ в галузях бюджетної сфери;
  • створення дворівневої системи міжбюджетних відносин;
  • запровадження елементів середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні для підвищення передбачуваності і послідовності бюджетної політики;
  • удосконалення системи результативних показників у рамках застосування програмно-цільового методу під час складання та виконання місцевих бюджетів з метою підвищення якості надання послуг у відповідних сферах.

Експерт нагадала, що в рамках реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної влади в Україні впроваджуються і секторальні реформи. Основні завдання з реалізації структурних реформ в галузях бюджетної сфери, зокрема в частині, що мають вплив на місцеві бюджети, знайшли відображення в проекті бюджетної резолюції, де зокрема передбачено:

  • розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами на основі нової формули, яка враховуватиме наповнюваність класів, що дозволить запровадити стимулюючий механізм під час проведення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів;
  • продовження оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів (класів) шляхом створення опорних шкіл, об’єднань малокомплектних шкіл, зміни їх типу та/або ступеня, реорганізації тощо;
  • запровадження мінімального культурного кошика забезпечення громадян послугами у сфері культури та початкової мистецької освіти;
  • перехід на фінансування медичної допомоги шляхом оплати послуг, що входять до гарантованого пакету;
  • здійснення оплати первинної медичної допомоги за єдиним національним тарифом (капітаційною ставкою: 2018 рік – 370 грн., 2019 рік – 450 гривень);
  • поступове запровадження оплати стаціонарної вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги за пролікований випадок;
  • посилення адресності надання соціальної допомоги та перехід до монетизації надання пільг та субсидій населенню шляхом створення єдиної бази постачальників житлово-комунальних послуг та забезпечення моніторингу фактичного споживання ресурсів побутовими споживачами та використання субсидій у розрізі домогосподарств, приведення соціальних нормативів комунальних послуг до обґрунтованого рівня фактичного їх споживання;
  • створення вільного та ефективного ринку земель сільськогосподарського призначення; стимулююче оподаткування для підвищення ефективності використання земель; спрощення процедури реєстрації земельних ділянок;
  • формування стабільної системи фінансування дорожнього господарства, в тому числі забезпечення прогнозованості надходження коштів до Державного дорожнього фонду на середньострокову перспективу і імплементація програми заходів із безпеки дорожнього руху.

«Запровадження середньострокового планування на місцевому рівні забезпечить єдність бюджетної політики, а ще – її прогнозованість на регіональному та місцевому рівнях. Таке планування забезпечить також стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів розвитку території та відповідний розподіл ресурсів», - наголосила Галина Маркович.

Вона підкреслила, що перехід до планування на середньострокову перспективу сприятиме запровадженню проактивного механізму управління. Він передбачає вчасне прийняття виважених рішень та вжиття заходів для забезпечення фінансової стабільності,  економічного зростання у середньостроковій перспективі.

Довідка

Проектним офісом секторальної децентралізації, що створений при Мінрегіоні під керівництвом Віце-прем'єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Генадія Зубка, надається практична допомога центральним органам виконавчої влади з питань впровадження секторальної децентралізації (у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, інфраструктури тощо), спрямованої на розширення доступності, поліпшення якості та зниження вартості публічних послуг з урахуванням реальних потреб соціальних груп, оптимізацію мережі бюджетних установ шляхом розробки моделей освітньо-культурно-спортиних просторів, підвищення ефективності та результативності видатків місцевих бюджетів.