Іван Погоріляк про Перечин, об’єднану територіальну громаду, туризм та власні таємниці

Невелике, але славне містечко Перечин має свою історію, свої здобутки та свої переваги перед іншими населеними пунктами Закарпаття. Цікаві люди, пам’ятник листоноші, чани та розкішна природа – це лише неповний перелік того, заради чого місто варто відвідати. Про одну з перлин Карпат сьогодні під час наших «Недільних бесід» у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» більше розповість  Перечинський міський голова Іван Михайлович ПОГОРІЛЯК.

Іване Михайловичу, як живеться маленькому місту, що знаходиться  майже поруч із Ужгородом? Чи має від такого розташування Перечин якісь привілеї?

— У цьому є і свої плюси, і мінуси. Мені, як чиновнику, близькість до Ужгорода є зручною, бо спілкуватися й співпрацювати  потрібно із обласною радою, і з державною адміністрацією. Та, з іншого боку, наші мешканці, маючи можливість працювати вдома, надають перевагу Ужгороду. У нас же відчувається нестача робочих місць.

Однак, що також добре, це те, що туристи з обласного центру їдуть і до нас – у Лумшори, у Воєводино… й частина з них зупиняється і в Перечині. А це – економічно вигідно.

Тобто, туристичний потенціал використовується на повну потужність? Адже у вас є унікальні місця, яких немає більше ніде в області… Як гадаєте, що можна зробити, аби залучити в наш край більше туристів?

— Потрібні нормальні дороги…. Це – найбільш проблемне питання. Хоча маємо справді гарні місця. Скажімо, ті ж Лумшори, які є однією з візитівок Закарпаття. Там і населення активно займається розбудовою інфраструктури, і місце справді дивовижне, і чани мають прихильників у  багатьох куточках держави, і автентична кухня з закарпатськими наїдками користується попитом серед гостей. А ще є Тур’я Поляна, Шипіт, форельні господарства, екзотичні села, що розташовані неподалік від Перечина і входять до складу об’єднаної територіальної громади, приміром, Сімерки з сірководною мінеральною водою, чистими потічками… але інфраструктура у деяких населених пунктах ще не розвивається зовсім.

Зараз саме працюємо над тим, аби поєднувати промисловість із туризмом (бо маємо в себе й хімзавод, який знаходиться в Перечині вже 124 роки… і від цього нам нікуди не подітися). Думаємо над новими маршрутами… Наприклад, є в нас дуже гарна хресна дорога, що зовсім не використовується у цьому напрямку, є двохсотрічний дуб, торік було встановлено пам’ятник святому Миколаю, днями пройшла вже третя екскурсія Перечином разом із Федором Шандором (…) Повну версію читати ТУТ