Привид Гришковецької об’єднаної громади знову бродить теренами Бердичівщини

В середу на сесії Гришковецької селищної ради депутати прийняли рішення розпочати процес ініціювання об’єднання сільських рад Бердичівського району (тих, що залишились після виходу Семенівської об’єднаної громади) в одну об’єднану Гришковецьку територіальну громаду.

Задля цього на сесію ради прибув нинішній голова Бердичівської районної ради Максим Самчик, який активно лобіює створення цієї громади. Напевно, він хоче її в майбутньому очолити, раз йому не вдалось очолити Семенівську громаду. Інших вагомих причин, як на мене, для створення такої громади просто не існує.

Ні, в залі багато говорили, що потрібно бути разом, потрібно «зберегти район», разом краще вирішувати будь-які проблеми, але чомусь вперто не хотіли бути разом із сусідньою історично, географічно та економічно близькою громадою міста Бердичева.

Адже в кожного жителя кожного села Бердичівського району є родичі в місті, хоч раз на тиждень кожен з них буває на якомусь з бердичівських базарів, дітям квартири купляють чомусь в місті, їздять по справам і до рідних через міські вокзали та станції, купують речі і замовляють послуги у міських магазинах та закладах, і при цьому чомусь не хочуть бути разом.

Існування адміністративної одиниці «Бердичівський район» після розпаду (чи знищення) колгоспів, які складали економічну основу сільських територій, залишилось вигідним лише чиновникам районної адміністрації та районної ради. Саме вони керують бюджетними потоками на утримання установ освіти, культури та медицини і можуть хоч щось на них заробити.

На моє зауваження, що методика добровільного об’єднання передбачала об’єднання громад, по-перше, навколо міст обласного значення (саме таким є Бердичів), по-друге, навколо існуючих райцентрів, по-третє, навколо колишніх райцентрів, і лише по-четверте, навколо великих селищ, тобто створення Гришковецької громади – це крайній варіант, а ніяк не оптимальний, знову почулось звичне «До Бердичева – ніколи!»

Але так вважають лише активісти, які зібрались цього вечора в актовій раді селищної ради, а що думають інші жителі сіл та селища, потрібно ще дізнатись, тому я теж голосував за проведення громадських слухань з цього питання. Коли я проводив опитування жителів Гришковець, які проживають в межах мого виборчого округу (вулиці Корольова, Лугова, Сєрова та Осипенко), то більшість висловлювались за створення кущової громади (Гришківці, Осиково, Рея, Солотвин, Никонівка, Половецьке, Скаківка) або ж спільної громади з Бердичевом, а ось існування Гришковецької громади всіх сіл району без міста вважали досить проблемним.

На жаль чи на щастя, перші кроки становлення Семенівської об’єднаної громади поки що не демонструють якихось проривів у господарюванні чи керуванні, натомість видно цілком очевидні проблеми. Замість скорочення управлінських витрат намітилась тенденція до збільшення адміністративних працівників шляхом створення власних відділів освіти, культури тощо. Оскільки пасажирське транспортне сполучення між селами громади не існує, а всі маршрути транспорту ведуть до Бердичева, тому й вирішили тимчасово розмістити деякі органи управління Семенівської громадою на четвертому поверсі існуючої будівлі РДА в Бердичеві.