Децентралізація - це одна з реальних реформ, яка виведе Україну з економічного ступору, - Олег Валов

Децентралізація - це одна з реальних реформ, яка виведе Україну з економічного ступору, - Олег Валов

В Україні триває реформа децентралізації, і Тернопільщина в ній займає одну з лідируючих позицій. В області діє вже 36 об’єднаних територіальних громад. Торік існуючі громади отримали понад 141 млн грн на розвиток інфраструктури – до часу реформи таких коштів взагалі не було. Таким чином саме в громадах було реалізовано майже 200 проектів, і це вдалося зробити саме завдяки децентралізації. Про перші позитивні результати, складнощі на шляху впровадження та перспективи децентралізації на Тернопільщині  - у інтерв’ю з профільним заступником голови Тернопільської облдержадміністрації Олегом Валовим.

Олеже Володимировичу, Тернопілля у впровадженні реформи впевнено займає лідерські позиції, про це неодноразово наголошували і Президент України Петро Порошенко, і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, і профільний віце-прем’єр Геннадій Зубко, але що реформа дає нашій області?
Справді, Тернопільська область одна із перших відгукнулася на цю інноваційну реформу. Бути лідером непросто, це означає бути першопрохідцем – тобто, у якісь мірі саме на нашу долю випало тестувати усі підводні камені процесу децентралізації. Але зараз уже чітко зрозуміло – ми не прогадали. Якщо два роки тому, на початках децентралізації, ми самі точно не знали, за що агітуємо, то 2016-й рік довів явні переваги цієї реформи. Звісно, процес втілення має і свої складнощі, але загалом, на мою думку, децентралізація - однозначний позитив. Вважаю, що це одна з реальних реформ, яка виведе Україну з економічного ступору. Торік навіть у невеликих громадах бюджети збільшилися у три-чотири рази, а у більш потужних - зростання до десяти разів. Позитивна динаміка є і у власних доходах бюджетів громад, порівняймо, суми за останні роки: 2015 р. - 86,5 млн грн, 2016 р. - 344,2 млн грн, таким чином, зростання - на 257,7 млн грн. Ніхто не заперечуватиме, що це вагомий аргумент на користь децентралізації.

Якщо ж спростити до максимуму: то суть цієї реформи – більше повноважень на місцях, більше фінансів на місцях, але і відповідальність за ефективність роботи – теж на місцях. Тобто, Держава дала інструменти: справа за малим – беріть та робіть! А от уже як зробите – справа ваша, перекласти відповідальність на когось іншого більше не вдасться.

 «За рік навіть у невеликих громадах бюджети збільшилися у три-чотири рази, а у більш потужних - зростання до десяти разів»

Будь-який ефект можна відчути у порівнянні, так само і з децентралізацією. Наприклад, в нашій області є вдосталь діючих сільських рад, які мають бюджети 100-200 тис. грн. Їхні доходи, переважно, від земельної оренди, що дозволяє їм утримувати лише адміністративний штат з 4-5-ти людей і вести мінімальну господарську діяльність. Тобто кошти фактично просто «проїдаються», а сам орган управління вже втратив функціональність. Натомість новоутворені територіальні громади за своїм статусом на рівень вищі й відповідають містам обласного значення. Отже, у них і зовсім інший рівень самофінансування та можливість отримувати кошти безпосередньо з Держбюджету. Тобто ресурсу, який можна використати на розвиток території, значно більше. Мабуть, в цьому і є один із наріжних каменів: отримавши повноваження та гроші, не всі виявилися готовими одночасно з цим нести відповідальність за свої рішення та дії.

Водночас проявилася ще одна із ключових проблем – дефіцит кваліфікованих кадрів. В об’єднаній територіальній громаді необхідно створити нові виконавчі органи влади - відділи освіти, охорони здоров’я, фінансового та господарського напрямків тощо. В ідеалі, адміністративний апарат має налічувати 30-40 фахівців. Там, де мова йде про райцентри та міста обласного підпорядкування, то особливих проблем не було, а ось громади, у які об’єдналися лише кілька сіл, виявилися не завжди готовими до таких викликів. Де знайти 40 фахівців у двотисячній громаді?! Тому з боку обласної адміністрації ми максимально допомагали – постійні виїзди на місця, зустрічі з активом, консультації, методичний та юридичний супровід при потребі. Протягом року було організовано і багато семінарів спільно з офісом реформ в Тернопільській області при безпосередній допомозі Віктора Литвинчука, під час яких громади могли, в тому числі, і запозичити досвід іноземних колег.

Для більш реальної ілюстрації труднощів, з якими доводиться стикатися, приведу приклад: ось гостро постало питання вивезення твердих побутових відходів. У нас в області процес вивезення їх на сміттєзвалище організований лише поблизу міст, а у нових громад проблеми з’явилися вже на стадії оформлення документів. Згідно законодавства, необхідно було організувати тендер, провести конкурс серед перевізників та інші передбачені законодавством дії. Та, на жаль, у тому числі й у силу кадрового голоду, не всі громади виявилися спроможні це зробити. Ось і маємо нині ледь не поблизу кожного села стихійні сміттєзвалища, які, звісно, й не прикрашають населені пункти, й створюють екологічні та інші проблеми. Тому ми зараз намагаємося облаштувати 4-5 місць для вивозу ТПВ, якими хочемо покрити всю область, а стихійні сміттєзвалища поступово ліквідувати, але такий проект вдасться реалізувати лише при значно активнішій позиції органів місцевого самоврядування та готовності самих громад до взаємодії.

Але є думка, що варто створити для сільських рад такі ж умови фінансування, як і для територіальних громад, а тоді проблем з їх функціонуванням не буде і не треба жодних ОТГ…
Можливо, деякі села справді знайшли б кваліфікованих фахівців і ефективно використали кошти, але, як показує практика, вдається це далеко не завжди. Наприклад, торік у деяких сільських радах бюджетне перевиконання сягнуло мільйона гривень, а то й більше. Однак, кошти там так і не спромоглися використати, і вони перейшли на наступний рік як «перехідні».

«Метою децентралізації є об’єднання громад в міцні осередки, а через них - пропорційне підвищення добробуту громадян»

З іншого боку, варто розглянути й випадки, а вони дуже поширені, коли у селах немає підприємств з реальними робочими місцями. Отож, залишай їм відповідні податки чи не залишай - бюджети не будуть наповнюватися. Тобто ми отримаємо ситуацію, коли сильніші села стануть ще міцнішими, а слабші залишаться на тому ж рівні. А метою децентралізації, нагадаю, є об’єднання громад в міцні осередки, і через них - пропорційне підвищення добробуту громадян.

Нині на території області вже функціонують 36 об’єднаних територіальних громад. Об’єднатися ще трьом завадило діюче законодавство, а точніше — не ухвалені Парламентом зміни до нього.  За нашими темпами вже не встигають державотворці?
Це справді так, нам нині необхідне певне оновлення законодавства. Ми вже зверталися до народних депутатів, що обрані від Тернопільської області, і вони підтримують нашу позицію та лобіюють її у Парламенті. Однак, наприкінці року тривав бюджетний процес, йшли певні політичні торги і наразі необхідні нам закони були відсунуті на другий план. Сподіваємося, що у найближчі місяці процес активізується, зміни до законодавства ухвалять, що дасть новий поштовх темпам децентралізації на Тернопільщині.

«Сподіваємося, що у найближчі місяці Верховна Рада ухвалить необхідні зміни до законодавства щодо децентралізації, і це дасть новий поштовх реформі на Тернопільщині»

Зокрема ми чекаємо ухвалення закону щодо приєднання сільських рад до діючих громад. Багато сільських рад уже висловили готовність приєднатися до діючих громад, але відсутність відповідного закону позбавляє їх можливості це зробити. Необхідним також є ухвалення закону щодо зміни меж районів. Ті три громади, про які Ви згадали – Хоростківська, Зборівська, Товстенська, не мали змоги об’єднатися, адже в силу певних причин новоутворення включатиме населенні пункти з кількох районів, а це поки законодавством чітко не врегульовано.

На якій стадії зараз ухвалення згаданих законів?
Наскільки мені відомо, закон щодо приєднання сільських рад до діючих громад вже пройшов перше читання в Парламенті, а тепер його обговорюють у комітетах. Скільки триватиме цей процес, враховуючи особливості українського парламентаризму, – спрогнозувати важко. Повторюю, чудово розумію, що через бюджетний процес даний законопроект був відкладений наприкінці року і, можливо, окремим парламентарям він видається не вкрай нагальним, але на місцях його дуже чекають. Гадаю, після його ухвалення процес децентралізації стане більш плідним, і ми за короткий час охопимо реформою половину області.

Як на практиці відображаються ці прогалини законодавства?
Візьмемо законопроект щодо змін меж району – він, а точніше не ухвалені зміни - фактично «зв’язую руки» процесам децентралізації в обласному центрі, яким є сам Тернопіль, та містах обласного значення — Бережанах, Чорткові та Кременці. Вони, так би мовити, прирівняні до районів, а отже, у випадку утворення нової громади і приєднання навколишніх сіл, їм також необхідні відповідні зміни меж, а це законодавством поки чітко не врегульовано.

На часі й інші законодавчі зміни - зокрема про використання земельних ресурсів. Нині, всупереч здоровій логіці, громади, що об’єднуються, не можуть розпоряджатися землями, які розташовані поза межами населених пунктів. Цю ситуацію треба негайно вирішувати.

Однак, навіть попри згадані проблемні моменти, Ви вважаєте реформу децентралізації однозначно позитивною?
Абсолютно так. За підтвердженням далеко ходити не треба, цифри – найкращий аргумент. Якщо, наприклад, до об’єднання сільські ради мали надходження 100-150 грн на душу населення, то тепер для цих же населених пунктів  - але уже в складі громад - відповідні надходження збільшилися до 600-700 грн на одного жителя, а у деяких потужних громадах навіть і до 1500 грн. Або такий приклад: зведений річний бюджет Шумська разом з селами району до утворення громади не перевищував 7-8 млн грн, а у 2016 р. - після створення ОТГ - бюджет громади склав 90 млн грн. Погодьтеся, це дуже переконливі показники.

Ну і безумовний позитив реформи в тому, що усі кошти використовуються саме на потреби громади, тобто куди самі місцеві жителі вважають за потрібне. І без жодних посередників! Звісно, що управління громадою потребує іншого рівня підготовки, ніж у сільській раді. В плані консультацій ми багато допомагаємо новим громадам – я регулярно особисто зустрічаюся з головами громад, і ми обговорюємо всі нагальні питання та проблеми. Водночас, зверну увагу, що і місцеві жителі повинні слідкувати за роботою свого голови громади. Ми в обласній адміністрації стоїмо на позиції максимальної прозорості в їхній роботі, тому закликаємо членів громади цікавитися справами у ній, брати активну участь в ухвалені рішень на місцях – адже в цьому і полягає інноваційність реформи.

Коли реформа децентралізації лише стартувала, то кінцевою датою визначався жовтень 2017 р. На Вашу думку, цьогоріч її справді вдасться завершити?
Час покаже, але більше схиляюся до того, що треба буде відтермінувати цю дату. Поточний 2017-й рік я би назвав одним із основних етапів децентралізації, але не остаточним. А ось у наступному, 2018-му, цілком можливо, що реформа вийде на фінішну пряму. Цей процес має бути прив’язаний до інших реформ, у тому числі - в освіті, медицині, які поки здійснюють не так швидко, як би хотілося чи планувалося. Наприклад, протягом усього минулого року ми жодного разу не чули позицію представників охорони здоров’я про те, як буде розвиватися їх напрямок в умовах децентралізації. І це один із факторів, який гальмує нашу реформу, а він же не один…

Щодо Тернопільської області, то однозначно, ми віримо, що процес піде ще активніше. Однак тепер у нас в пріоритеті не кількість громад, а їх якість. Можна, звісно, «наплодити» й сотню громад, але чи буде від цього позитивний ефект?

«Майбутнє за ефективними економічними моделями фінансово спроможних громад - з відповідними інфраструктурою, кадровим потенціалом та трудовими ресурсами»

Необхідно робити дієві економічні моделі фінансово спроможних громад - з відповідними інфраструктурою, кадровим потенціалом та трудовими ресурсами. Ці новоутворення мають бути привабливими для інвесторів, аби ті захотіли вкладати кошти у створення бізнес-проектів на територіях громад.

А скільки громад, на Вашу думку, в ідеальному варіанті має утворитися на території Тернопільської області?
Коли ми розробляли детальний план розвитку територій нашої області, то зупинилися на цифрі - 50. На мій погляд, це ідеальне число, і ми маємо до нього прагнути. Однак цей план має бути затверджений на рівні обласної ради, потім пройти процедуру узгодження у Кабміні. Але з огляду на те, що облрада - політичний орган, то серед депутатів є лобісти певних територій, які спробують переробити остаточний варіант плану під свої інтереси. Тому, яким він стане «на виході» після наступного розгляду на сесії обласної ради передбачити складно… Але я особисто вірю в загальний здоровий глузд і в те, що більшість депутатів, все-таки не вороги своїм виборцям й готові поступитися амбіціями заради блага жителів краю.

«На Тернопільщині вже сформувалася критична маса людей, які зрозуміли суть «філософії» децентралізації і тепер являються її прихильниками».

Підсумовуючи скажу, що досвід, який ми набули, разом із «шишками», які набили в процесі децентралізації – це наша сила. Ми багато чому навчилися, багато що протестували на практиці, зрозуміли що працює, а від чого варто відмовлятися… Тож ми вже знаємо як функціонують ОТГ і спробуємо переконати й громади, й депутатів створювати моделі, максимально наближені до ідеальних. Лише за ними майбутнє! Насамкінець додам одне: на Тернопільщині вже сформувалася критична маса людей, які зрозуміли суть філософії децентралізації і тепер є її прихильниками. Тому я цілком впевнений в успіху, якого ми досягнемо!