Чого очікувати від медичної реформи: міфи і реальність

Чого очікувати від медичної реформи: міфи і реальність

Міністр охорони здоров'я України Олександр Квіташвілі розвіяв міфи і розповів, чого насправді очікувати від медичної реформи.

Реформа системи охорони здоров’я – серед найбільш актуальних для українців. Водночас мало хто чітко уявляє, які саме зміни вона передбачає.

Численні міфи створюють хибне увлення про те, як виглядатиме українська медицина за кілька років за умови втілення реформи – такої, яку пропонує нинішнє керівництво МОЗ.

Я спробую розвіяти міфи, але зараз саме від депутатів залежить чи візьмуть верх політичні амбіції, і медицина надалі залишатиметься в руїнах, чи всі об’єднаються і приймуть найближчим часом такі необхідні для України закони, зареєстровані вже у Верховній Раді під №2309а, №2310а, №2311а. І тоді реальність вперше за 25 років незалежності буде змінена.

Медичні заклади повинні навчитися самостійності

Чи не найбільше нерозуміння викликає надання автономії лікувальним закладам. Хочу підкреслити: ми рухаємося в напрямку децентралізації. Всі лікарні мають навчитися самостійно, ефективно і відповідально розпоряджатися бюджетними коштами. Держава не має змоги і не буде фінансувати застарілу систему ліжкомісць, яка дісталася нам у спадок ще з радянських часів. Медичні заклади зможуть вибрати будь-який легальний статус: державне прибуткове чи неприбуткове підприємство, комунальне підприємство (самостійний господарський суб'єкт), та працювати у майбутньому на основі принципу оплати послуг.

Що це значить?

Кожна лікарня буде самостійно розпоряджатися бюджетними грошима і легально збирати додаткові доходи замість нинішніх непрозорих благодійних внесків та конвертів з готівкою. Зібрані кошти керівництво лікувального закладу зможе направляти на його розвиток. Невикористані лікарнею кошти не будуть повертатися до бюджету в кінці року. Їх можна буде витрачати в майбутньому. Важливо, що на перехідний період державні та комунальні медустанови будуть звільнені від відрахування частини прибутку до бюджету, тобто ми максимально полегшимо для них процес реформування.

Отже, медичні установи змінять свій правовий статус (за рішенням місцевих органів самоврядування), але залишаться у державній власності. Медична реформа не передбачає приватизації і не дозволяє лікарням займатися іншою діяльністю крім медичної. Вона лише дає можливість лікувальному закладу почати працювати над тим, щоб відповідати очікуванням і пацієнта, і лікаря.

А для того, щоб контролювати діяльність лікарень, при закладах будуть створюватися наглядові ради, до яких зможуть входити представники громадськості, які будуть стежити за дотриманням прав пацієнтів. Підготувавши мережу автономних, сучасних, добре фінансованих медичних закладів, що працюють в кокурентному середовищі, ми отримаємо базу для запровадження обов’язкового та добровільного медичного страхування.

Медичні послуги – платні чи безкоштовні?

Реформа не означає, що охорона здоров’я стане дорожчою для держави чи для пацієнта. Навпаки. Фінансування галузі найближчими роками залишиться на попередньому рівні, однак ці кошти (приблизно 59 млрд. грн. в 2015 р.) будуть використані більш раціонально.

А конкуренція серед медичних закладів за пацієнта дозволить навіть знизити вартість медичних послуг і направити кошти саме на надання послуг, а не на утримання застарілої інфраструктури. 

Всі медичні послуги пройдуть тарифікацію, що базується на сучасних клінічних протоколах. Після цього держава (яка виступатиме замовником послуг) буде оплачувати лікарням (надавачам послуг) кошти за надання якісних послуг пацієнтам. Таким чином, з'явиться конкуренція між лікувальними установами – найкращий і найпростіший спосіб підвищити якість медобслуговування.

Отже, медична реформа не передбачає введення платної медицини. Вона передбачає такий підхід до фінансування медичних послуг державою, коли держава перестає бути як їхнім замовником, так і їхнім постачальником.

Таким чином, можна буде проводити незалежне та правдиве плануваня фінансування лікувальних закладів, виходячи з обсягу реально наданих ними послуг пацієнтам. А пацієнти, у свою чергу, вибираючи медичний заклад там, де їм зручно (незалежно від місця прописки чи проживання), будуть самі вирішувати, який з них вартий державних грошей.

Реформа заохочує професіоналізм

Як відомо, усі попередні роки медичні установи фінансувалися лише на 30% від потреби. Неформальні платежі від пацієнтів – готівка у конверті лікарю – сягають 70%. Якщо легалізувати ці величезні кошти, отримані від населення – українську медицину можна було б модернізувати надшвидкими темпами.

Реформа змінює сам підхід до оплати праці медичних працівників: вона дає можливість лікарю отримувати достойну платню легально, не принижуючись і не принижуючи пацієнта. В усіх лікувальних закладах замість фіксованої оплати згідно штатного розкладу буде введено контрактну систему оплати за послуги. Лікарі, залежно від того, скільки пацієнтів будуть їм довіряти і у них лікуватися, будуть отримувати більшу або меншу зарплату, а також зможуть працювати офіційно в декількох медичних установах.

Замість інертного "лікаря на ставку" реформа заохочує того, хто цікавиться пацієнтом, хоче заробляти більше, розвиваючись і удосконалюючи свій професіоналізм.

Зміна фокусу на первинну медичну допомогу

Щоб нова система охорони здоров'я працювала належним чином, необхідно вдосконалити надання первинної медичної допомоги у поліклініках, амбулаторіях, ФАПах та ін. Адже саме від якості первинної допомоги залежить ефективність використання ресурсів у сфері охорони здоров'я. Неналежна первинна допомога означає додаткові витрати на пацієнта в лікарні, яких можна було б запобігти.

Результатом реформи буде створення медичної одиниці, яка буде фінансуватися напряму замовником послуг та надаватиме первинну допомогу на місці. Реформа не залишить без медичної допомоги жодне селище чи невеликий районний центр.
Натомість діагностичні центри, в тому числі лабораторії, можуть бути приватними та  співпрацюватимуть з багатьма лікарнями, надаючи висококісні сучасні послуги, як це працює в усьому світі. Часи, коли в кожній найменшій поліклініці лаборантки пенсійного віку вручну рахують, скажімо, формулу крові, мають залишитися в минулому.

Сподіваюся, що народні обранці підтримають Міністерство в реалізації медичної реформи. А особливо ті, хто демонструє постійний інтерес до діяльності МОЗ, адресуючи йому сотні і сотні депутатських запитів і звернень. Головне зараз – нарешті розпочати зміни самих засад системи охорони здоров'я. А це неможливо без прийняття Верховною Радою пакету відповідних законопроектів, які вже зареєстровані в парламенті.

Україна більше не може дозволити собі зволікати – занадто високу ціну громадяни щодня платять за відсталу медицину, занадто високу ціну український народ вже заплатив за шанс на кардинальні зміни.