Голова Каховської РДА: Я буду переконувати всіх, що треба йти за реформами, навіть якщо доведеться втратити посаду

Традиційно в Каховському районі підводять підсумки роботи за рік, але чим запам’ятався та відрізнився з-поміж інших 2016 рік? Про це та дійсний стан справ у районі, а також перспективи на 2017 рік розповів в інтерв’ю «Таврійським вістям» голова Каховської районної державної адміністрації Валерій Салтиков.

– Валерію Миколайовичу, розкажіть яким для вас особисто і для життя району запам’ятався рік, що минув?

– Минулий 2016 рік став особливий завдяки своїм реформам, реформам в дії. Це створення громад і політична активність людей, що надзвичайно потішило. Порадували не тільки там, де були створені громади, а навіть й там де вони не об’єднались: люди активно виступали проти, були мітинги, різноманітні заходи, – це все одно приємно, люди дійсно близько до серця сприймають будь-які рішення, не чекають команд з гори, а самостійно беруть участь у соціальному житті.

– В Херсонській області 2015-2016 роки пройшли в форматі оптимізації навчальних закладів. Які реформи відбулись у нас в освіті?

– Нарешті ми визначилися з опорними школами, на які буде зроблено основний акцент. Ми вже відходимо від шкіл як від місця перебування дітей, куди батьки їх відводять поки зайняті. Ми на шляху до моделі школи – джерела знань, адже діти мають отримувати якісну освіту. Раніше школи утримувались за принципом аби 11-річні заклади існували в кожному селі. І нехай там не має викладача з хімії, фізики або ж програмування, але ми маємо школу. Декілька таких шкіл було навіть у 2015 році в нашому районі: діти отримували по закінченню диплом та атестат, де не було фізики, хімії, біології, а за 11 клас ставили оцінки 5-го. Знань там звичайно не було. Ми зробили певну реструктуризацію закладів освіти, збільшили кількість автобусів. Наприклад, організували перевезення учнів старшокласників із Софіївки до Василівки, із Заозерного до Тавричанки. Діти отримуватимуть якіснішу освіту, а, отже, знання.

– Одним із здобутків 2016 року став дитячий садок в Чорнянці, розкажіть, будь ласка, більш детально про це питання.

– Геріатричний пансіонат в Чорнянці – наболіле питання. Село з населенням майже в 4 тисячі осіб не має дитячого садку, але замість цього там був геріатричний пансіонат, в якому на лікуванні перебувало 6 пацієнтів і 22 особи обслуговуючого персоналу. І це при тому, що в нас є Каховський геріатричний пансіонат, що не заповнений повністю: близько 30% вільних місць. Більш того, пансіонат є і в Цюрупинську. Логічніше перевести цих 6 людей до нас або в Цюрупинськ, кому як зручніше, а цю велику будівлю віддати під дитячий садок. Коли я прийшов на посаду голови райдержадміністрації, це питання вже висіло в повітрі, активно піднімалось на різних рівнях, але не вирішувалось. І от ми знову порушили цю проблему, супротив був шалений: і міністерство, і область була зацікавлені у геріатричному пансіонаті. У кожного папірця мають бути ніжки. Ми направили документи до Міністерства соціального захисту і депутат Верховної Ради Сергій Хланьособисто ходив з цими паперами і просив з приводу вирішення питання, а на обласному рівні депутат Віктор Помазнюк пообіцяв вкласти кошти і допомогти Чорнянці зробити повноцінний дитячий садок. І вже ми маємо відповідні рішення на обласному рівні про закриття пансіонату та створення дитсадку.

– Розкажіть про основні тенденції в сфері соціально-економічного розвитку?

 

– Цього року ми підготували різноманітні проекти соціально-економічного розвитку. Вперше за останні роки виділено понад 10 мільйонів гривень на Каховський район, щоб закрити ці проекти: будинок культури в Дмитрівці, школа в Червоному Перекопі, вода в Дудчино, очисні в Роздольному, дитячий садок в Малокаховці, - це дуже великі кошти.

– Дійсно, минулий рік став плідним та насиченим. Та окрім позитиву та досягнень завжди поруч йдуть певні недоліки. Валерію Миколайовичу, що на вашу особисту думку треба залишити в минулому році?

– Іноді засмучує занадто політизована атмосфера в районі. Люди, можливо, постійно чекають якихось позачергових виборів. Я вважаю, що політичні баталії ближчі Верховній Раді. Політична система побудована так, що задля того аби пройти до обласної, районної та інших рад необхідно висуватись від якоїсь партії. Проте, це як бокс. Вийшли на ринг – вибори, 3 раунди побились – хтось переміг, хтось ні, отримав пояс, пролунав гонг і всі забули про свої політичні розбіжності і почали працювати на благо громади. В нас поки є ще ось таке розділення на погані та хороші партії, кращі та гірші і так аж до сільських рад. Це критично неправильний підхід і я вважаю, що з часом він має відійти. Мають бути менеджери громадян: яким люди довіряють розпоряджатись своїм майном.

– Аналізуючи господарську діяльність агропромислового комплексу, окресліть найголовніші здобутки в цій сфері.

– Каховський район за підсумками 2016 року на першому місці по реалізації сільськогосподарської продукції, перший по зрощенню та за інвестиціями в зрощення. А це не іноземні капіталовкладення, як прийнято, а приватне фінансування громадян нашої країни, мешканців нашого району. Ми створюємо зручні умови, без хабарів, бюрократії: всі документи проходять до Києва. Так, наприклад, в Наталівці директор ПП «Восток Агро» Вячеслав Панков з солончаків, де нічого не росло, зробив родючий грунт, побудував своїм коштом станцію забору води, електропідстанцію, проклав магістральні труби, купив американські поливальні машини. І тепер туди ми можемо возити делегації і показувати, що без іноземних коштів, ми можемо робити такі речі.

– Розкажіть, будь ласка, про що мріє голова районної державної адміністрації?

– Мрію про те, що на території нашого району цього року створяться нові громади. Хоча, ми всі прекрасно розуміємо, як тільки громади будуть створені, а це вже точно вирішено державою, райдержадміністрація, як і райрада, в цій структурі не будуть потрібні. Громади, що вже створені, Тавричанка та Зелений Під, є нашими сусідами, партнерами, а не підлеглими. Я думаю, що багато людей в зв’язку з цими змінами втратять роботу і голова РДА, і апарат райради, але я впевнений, що треба йти за реформами, і буду переконувати в цьому абсолютно всіх, навіть, якщо доведеться втрати цю роботу. Адже, по суті справи, що таке громада? Це точки росту. Сьогодні в Каховському районі центр – Каховка, тут все. А тепер в громадах будують свої центри, всі питання будуть вирішуватись там, на місці, а не в Каховці. А, отже, інвестори, кошти та фахівці будуть приходити в громади, а не в єдиний центр в районі. Ситуація поліпшиться однозначно.

– Громади об’єднались і відійшли, але питання про розподіл майна ще висить в повітрі. Який вихід з цієї ситуації Ви бачите?

– Гостро стоїть питання по громадах про спільне майно. Особливо – мережі для поливу. Поясню чому саме з приводу цього питанню поки що, а не інших. Постановою Кабінету Міністрів України визначено, що це єдиний комплекс, майно всього району. Як його ділити: по кількості населення, гектарам, географічному розташуванню? Склад депутатів і в районі, і в сільських радах, в основному, містить людей пов’язаних із сільським господарством. Їм ця тема близька, вони в ній спеціалісти і тому всі розуміють важливість цього питання. Але далі таке саме питання, наприклад, стане і по школам. Адже, вони у комунальній власності всього району. Їх теж треба поділити: парти, комп’ютерні класи, меблі, автобуси. Те саме і в медицині – ФАПи: меблі, апарати, стоматологічні крісла. А ще багато ж майна знаходиться тут, в Каховці: будинок культури, управління сільського господарства та багато інших. Методики розподілу не має. Ми створили комісію з числа депутатів районної ради, але вони не замінять собою Кабінет Міністрів чи Верховну Раду. Ми не зможемо порушити закон, ми можемо порекомендувати певну методику. Проте, я не думаю, що така проблема з’явилась тільки в Каховському районі. Тож, районна рада звернулась до Прем’єр-міністра, певне єдине рішення буде ухвалено для всієї України. Адже, це питання не тільки будівель, споруд, це ліки, що були придбані наперед, зареєстровані бренди, логотипи. Питання, звичайно, ще є, але не варто цього боятися, ми знайдемо компроміс.

– В зв’язку із утворенням громад, чи бути такій структурі як райдержадміністрація в 2017 році?

– Ми вже увійшли в 2017 рік, Україна живе за бюджетним кодексом. І кошти на весь рік передбачені і на РДА, і на райраду. Громади пішли, що, звичайно, вплинуло на бюджет. Конкретніше, бюджет району складає до 200 мільйонів гривень, з них в 2016 році ми самостійно заробили близько 36 мільйонів, решта – субвенції, дотації, соціальні виплати, компенсації з держави. Основна стаття ж доходів – це податок на доходи фізичних осіб, він вираховується і поступає до нас в залежності від кількості населення. Нехай, до прикладу: на кожну людину має бути 1000 гривень, тож в нас 36 тисяч людей і збираємо ми 36 мільйонів. Зараз близько 25-30% населення від нас пішло в громади, а разом і з ними податковий збір. Цими коштами, що в нас були раніше ми утримували комунальні підприємства, додавали, там де не вистачало, на медицину, освіту, культуру. Нині в нас залишився районний будинок культури (ремонт, електроенергія, заробітні плати), районна дитяча та дорослі бібліотеки, територіальний центр, апарат тої самої районної ради та багато інших закладів, що залишились якими і були, а бюджет зменшився на третину.

– Пане голово, розкажіть про плани та найближчі перспективи на майбутнє в районі?

– Ми вже виділили 800 тисяч гривень на проекти в освіті (400 тисяч з них вже освоєно), а це реконструкції, ремонти шкіл. Раніше в нас не було жодних проектів, і коли за підсумками 9 місяців перерозподілялися кошти, нам нічого не діставалось. Цього року, хочу вирішити в Коробках проблему з каналізацією, тому що там є декілька багатоповерхових житлових будинків. Підемо шляхом Роздольного: побудуємо сучасні очисні споруди, на бактеріях. І основне питання – розвиток громад, об’єднання нових. А це можливо зробити в такий спосіб, коли ми покажемо, що ті громади з числа нашого району, що вже об’єдналися дійсно живуть краще і вже отримали переваги від об’єднання.