Глибоцька громада: як три села об’єдналися, щоб жити, а не виживати

Села Михайлівка і Червона Діброва стоять неподалік траси, яка з’єднує Чернівці з україно-румунським кордоном. До обласного центру близько 30 кілометрів. До районного центру, Глибоки – 8. 

Коли перед селами і містами Чернівецької області постало питання, з ким і як об’єднуватися в рамках децентралізації, для Михайлівки та Червоної Діброви таке питання не стояло. Спільним рішенням села приєдналися до Глибоцької територіальної громади.

Потрапити до Глибоки легко. Прямуючи автомобільною дорогою, яка має бути європейського ґатунку, але зараз тільки веде до Європи, на двадцять четвертому кілометрі звертаємо праворуч і за 6 кілометрів вже в Глибоці. 

Потрапити до Михайлівки теж легко. Але тільки на карті. На двох можливих заїздах практично відсутнє дорожнє полотно. І водіям треба вирішувати – швидше, але по бездоріжжю, чи довше, але по ямах. До Червоної Діброви веде лише болотоподібна ґрунтівка. Дороги і шляхи під’їзду до сіл Михайлівка та Червона Діброва – головна проблема тергромади.

«Так, у Червоній Діброві немає навіть метра асфальтованої дороги. Це велика проблема, над якою ми працюємо. Якщо зможемо виділити гроші в майбутньому, тому що місцевість історично й культурно приваблива для залучення туризму, це буде реальний шанс для розвитку. Упустити цей момент зараз і забути за такі малі села, означає повторити приклад Білої Криниці. Там закрили свого часу школу, частина мешканців повиїжджала», - зазначає керуючий справами Глибоцької селищної ради Василь Зеленівський

Похмура осіння погода й заболочені дороги змінюються гамірним та веселим щебетанням дітлахів у Михайлівському навчально-виховному комплексі. Заклад виграв фінансування фонду Кличків та отримав новий спортивно-ігровий майданчик. Також в ньому функціонує музей села. Всього ж тут навчаються 107 діток.

«Найперше, це наш майданчик, який ми вибороли разом з громадою. Комп’ютерний клас поповнився двома комп’ютерами також завдяки громаді», - каже директор школи Домніка Білоус.

У сусідній Червоній Діброві також діти бігають і граються у відремонтованій школі. Староста села з глибоцькими чиновниками розхвалюють замінену підлогу в спортзалі. Витратили на неї 90 тисяч гривень. Староста Володимир Чоботар ділиться досягненнями за рік.

«Найперше, що ми зробили, це освітлення вулиць. Шість з половиною кілометрів освітили, зокрема такі ключові місця, як церква, зупинки потяга, маршрутки тощо. Вийшло в загальній кількості 71 ліхтар. Одним зі стратегічним пунктів нашої роботи була боротьба за екологію. Ми ввели регулярне вивезення сміття. Однак проблема ще не допрацьована, та все ж сміттєзвалищ поменшало. Також зробили капітальний ремонт центральної вулиці. Це не асфальт, але провели водовідведення, гравіювання. Капітальний ремонт підлоги у спортивному залі зробили. Провели соціальний маршрут. Хочемо зробити з Червоної Діброви рекреаційну зону, тому докладаємо зусиль до створення різних туристичних маршрутів. Загалом, якщо взяти за останні двадцять років, зробили дуже багато. Це означає, що об’єднана територіальна громада є спроможною громадою і здатна розвиватися за рахунок свого внутрішнього бюджету», - коментує староста Червоної Діброви.

Земля Глибоки має свою історію, вона самобутня, незвідана і може викликати справжній інтерес для туристів. Саме тут в далеких ІХ-Х століттях виникло слов’янське городище, тут проходили битви між польськими і турецькими військами, нещодавно було засновано Червонодібровську Січ, а зараз розробили велосипедний маршрут. 

Цікавим рішенням у сполученні Червоної Діброви з Глибокою є соціальний автобус. Як зазначає Володимир Чоботар, діти, вчителі, пенсіонери, учасники бойових дій, інваліди мають право безкоштовного проїзду. За них платить сільрада. Однак радісну ситуацію з безкоштовною маршруткою в цих краях ускладнюють дороги і, як наслідок, низька вмотивованість перевізника, котрий взяв під опіку рейс, зауважує Василь Зеленівський. Однак автобус наразі їздить, люди пішки ходять менше. 

Децентралізація дала Глибоцькій об’єднаній територіальній громаді впевненість у завтрашньому дні. Цьогоріч на її потреби виділили лише 1 мільйон 744 тисячі гривень субвенції. Бо зарахували Глибоку до міст, насправді – це село. Але й тих грошей вистачило для низки успішних проектів в краї. Люди зрозуміли, що гроші справжні і їх дійсно можна використовувати. Ремонт Центру первинної медико-санітарної допомоги, придбання медичного автомобіля, шкільного автобуса, створення Центру надання адміністративних послуг, ремонти в школах, фельдшерсько-акушерських пунктах, громадських приймальнях тощо – механізм децентралізації в Глибоцькій ОТГ запущено. 

«За цей рік ми утримали Михайлівський та Червонодібровський НВК, Глибоцький ліцей виграв обласний конкурс опорної школи. Ми відмовилися від призового фонду і залишили школи в тому статусі, як вони є. Тобто ми відмовилися від більше мільйона гривень. Цим же не понизили статус шкіл та зберегли робочі місця. У планах – запустити сільськогосподарський кооператив, бо в двох селах ще збереглося велике поголів’я корів. Але це буде довгостроковий проект», - зазначає Василь Зеленівський.

Тому розвиватися, кажуть посадовці Глибоцької територіальної громади, є куди. Та головне, щоб було за що, додають мешканці сіл.