Віталій СИТЕНКО: «Територіальну громаду у складі 12 навколишніх населених пунктів об’єднала Дружба»

Місто Дружба (колишня назва Хутір-Михайлівський) — особливий населений пункт. Будучи північними воротами України, він сповна відповідає своєму прикордонному призначенню, слугує зразком належної організації життєдіяльності всіх ланок і сфер.

Є ще одна особливість, що виокремлює місто: 12 серпня нинішнього року тут створили другу на Сумщині об’єднану територіальну громаду. До її складу ввійшли 12 населених пунктів, що підпорядковані не лише Дружбівській міській, а й Дорошівській та Чуйківській сільським радам Ямпільського району.

Таким чином на карті області з’явилася нова адміністративно-територіальна одиниця, яка нині  на етапі становлення.

Про те, що передувало об’єднанню і як живеться місцевим мешканцям у новому статусі,  кореспонденту «УК» розповідає Дружбівський міський голова  Віталій СИТЕНКО.

Голова міста Дружба Ямпільського районуна Сумщині Віталій Ситенко

— Віталію Миколайовичу, наскільки складно було організовувати Дружбівську ОТГ?

— Рік тому, коли балотувався на посаду  голови, у вершині кута моєї програми було створення ОТГ. І хоч розумів, що це непросто, все-таки не чекав, що і початок, і наступні етапи проходитимуть так складно.

Спершу ідею єдиної громади сприйняли, як мовиться, у багнети. Особливо депутати і жителі Дорошівської та Чуйківської сільських рад, де протестні  настрої сягали ледь не ста відсотків. Вирішили розібратися, у чому справа. З’ясувалося, що ні активісти населених пунктів на чолі із сільськими головами, ні громадяни зовсім не обізнані ані з основними положеннями ОТГ, ані з перевагами. Тобто ставлення формувалося на рівні сліпого неприйняття та під впливом  противників об’єднання, яких виявилося чимало.

Перше, що зробили —  визначили лідерів громадської думки в сільських радах і спільно із Сумським офісом реформ на двох семінарах розкрили їм механізм формування і всі переваги ОТГ. Велику роз’яснювальну роботу провели колишній голова Чуйківської сільради Сергій Саврасов, депутат Дружбівської міської ради Віталій Скварцов та інші активісти.  Неоціненну допомогу надала робоча група у складі першого заступника голови Сумської ОДА Олександра Марченка, директора департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Олександра Сітака, координатора Сумського офіса реформ Ніни Мельник. Вони неодноразово приїздили до міста і району, допомагали не тільки правильно оформити відповідні документи, а й готували ∂рунт для того, щоб новація прижилася і населення повірило в майбутній успіх.

Великий вплив мала газета «Дорожня карта»: для місцевих мешканців підготували п’ять випусків накладом 2 тисячі примірників кожен. На її шпальтах  детально розповідали про засади та перспективи, які відкриває створення громади. Наші активісти кілька разів побували у сусідів — Березівській громаді Глухівського району, де її очільниця Надія Артеменко залюбки розповіла про набутки, порадила у вирішенні багатьох питань.

Від роботи, про яку згадав, і ще більше — від повсякденної, дрібної, яку перелічити неможливо, крига скресла і населення підтримало ініціативу.

— Наскільки відомо, під час створення Дружбівської ОТГ розроблено перший в Україні договір  про співпрацю. У чому його суть?

— Він декларує як основоположні принципи об’єднання, так і запобігає  виникненню  спірних питань, що можуть посіяти недовіру серед населення. Це насамперед розподіл об’єднаного бюджету, розвиток інфраструктури сіл, об’єктивна кадрова політика тощо. Тобто спрацювали на випередження, надавши гарантії справедливості як депутатам, так і мешканцям.

 — З часу офіційного створення громади минуло три місяці. Чи є якісь конкретні результати?

 — Неодмінно. З обласного бюджету цільовим призначенням, як і передбачалося,  надано 3 мільйони гривень. На ці гроші вже відремонтовано більшу частину  дороги між Дружбою і селами, тепер купуємо автобус для пасажирського сполучення.

Ви не уявляєте, в якому жахливому стані був дах у школі №1  упродовж останніх 10 років! У коридорах і класах стояло по 80 — 85 відер, каструль і банок, до яких збирали стічну воду. Нині покрівлю повністю відремонтовано, незабаром буде замінено вікна, на що з обласного бюджету додатково  спрямовано 300 тисяч гривень. Для школи №2 з районного бюджету надійшло 360 тисяч, аби полагодити туалети. 

Водночас плануємо діяльність на найближчу перспективу. Згідно із  Законом України «Про добровільне  об’єднання територіальних громад», держава гарантує нам і пряму фінансову підтримку, й новий спосіб формування власного бюджету. Так, бюджет нашої ОТГ збільшиться в 2,6 раза і наступного року сягатиме 11 мільйонів гривень власних надходжень. Найвагоміші кошти очікуємо від 60%  податку на доходи фізичних осіб та плати за землю. Загалом в об’єднаній громаді це відповідно 4,7 і 1,4 мільйона гривень. А ще державні медична і освітянська субвенції — майже 10 мільйонів —  на утримання лікарень, ФАПів, шкіл, що перейшли під юрисдикцію громади.

Також беремо участь у конкурсі програм, що фінансуватимуться з державного фонду регіонального розвитку, для чого розробили п’ять програм на загальну суму 18 мільйонів гривень. Це  дасть змогу поетапно розбудовувати громаду, створювати умови, аби стати самодостатніми  й повноправними господарями на своїй території.

Для стратегічного планування розпочали співпрацю із Харківським національним університетом архітектури і будівництва, Глухівським національним педуніверситетом, Сумським держуніверситетом. Мета —  розробити концепцію та генеральний план забудови території, створити належні умови для соціально-економічного та культурно-освітянського розвитку. Тобто вже тепер студенти й аспіранти під керівництвом досвідчених науковців розробляють набір ідей та проектів, з яких вибиратимемо найбільш прийнятні і реальні для практичного втілення.

 — Чи вбачаєте якісь ризики у створенні ОТГ?

 — Так, ризики є, але їх треба бачити, передбачати і максимально убезпечувати громади від помилок. Окремі з них стосуються усіх громад, деякі — невеликих міст, як наша Дружба.

Зокрема, на першому етапі важливо, щоб у громадах не було «старшого брата», а території розвивалися максимально справедливо з урахуванням інтересів усіх населених пунктів.  Держава повинна розумно «навантажувати» місцеві бюджети новосформованих ОТГ, бо останні можуть не витримати, а окрім того, надавати посильну допомогу насамперед у  розв’язанні комунальних проблем, будівництві та ремонті доріг, зведенні житла,  що є першочерговими  завданнями переважної більшості населених пунктів.

У згаданому Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» зазначено, що «загальний обсяг фінансової підтримки розподіляється між бюджетами ОТГ пропорційно до площі ОТГ та кількості сільського населення». Зі зрозумілої причини це несправедливо щодо малих міст України, де будуть створені громади на зразок Дружбівської.

І, звісно ж, треба бути уважними під час виборів очільників громад та депутатів. Не секрет, що непідготовленість і непрофесійність окремих із них можуть звести нанівець чудове починання. Є ризики, що нові фінансові можливості приваблять любителів корупційних схем. Але то вже справа самих мешканців.