На Тячівщині планують створити 9 об’єднаних громад

18 листопада у великому залі засідань районної ради головам рад базового рівня, депутатам районної та Закарпатської обласної рад Тячівщини презентували проект Перспективного плану формування територій громад Закарпаття. Після обговорення на місцях його буде подано на розгляд сесії Закарпатської обласної ради, адже наразі область залишається єдиною в Україні без цього важливого документу.

У заході взяли участь представник Центру розвитку місцевого самоврядування при Мінрегіонбуді в Закарпатській області Іван Дем’янчук, консультант з правових питань Закарпатського РВ Асоціації міст України Олег Лукша, виконавчий директор ЗРВ АМУ Іван Ревтій, голова Тячівської районної ради Василь Каганець, голова Тячівської РДА Василь Дем’янчук, сільські та селищні голови, Тячівський міський голова  Іван Ковач, секретар Вільховецької сільради Едуард Гуртовий, активісти Громадської ради при Тячівській РДА.

Незважаючи на відсутність Перспективного плану, саме на Тячівщині рік тому створені і успішно розвиваються перші в області дві об’єднані громади. Мешканці району мають змогу на власні очі побачити зміни, які за цей час відбулись у райцентрі та селах, що вирішили господарювати гуртом. Разом з тим, перший рік існування Вільховецької громади позначився судовим процесом із Закарпатською ОДА. Тому дискусія у залі була предметною, і питань до експертів було немало.

Насамперед, Олег Лукша розповів присутнім про хід та перспективи децентралізаційної реформи в Україні, зокрема, її посилення у наступному році. Адже, як наголосив експерт, у проекті держбюджету на 2017 рік виділено більше коштів для об’єднаних громад, ніж у першому році їх існування. Щодо Закарпаття, то, як відомо, перша спроба затвердити Перспективний план на сесії обласної ради минулого скликання у серпні 2015 року була невдалою. Тож експерти розробили новий збалансований проект. Якщо у попередньому варіанті на Закарпатті пропонувалося створити 94 громади, то новий передбачає створення 53-х ОТГ. Найбільше з них – дев’ять – буде на Тячівщині. При визначенні саме такої кількості громад експерти брали до уваги як рекомендації урядової методики, так і регіональні особливості Закарпаття  – гористість, лісистість, наводненість, конкурентно близьке розташування великих сіл і селищ, найменша кількість сільгоспугідь в Україні на одну людину, компактне проживання нацменшин, наявність прикордонних територій та інші.

Відтак на питання колег стосовно результатів об’єднання у громади відповіли Тячівський міський голова Іван Ковач та секретар Вільховецької сільської ради Едуард Гуртовий.

Слово мав і представник Центру розвитку місцевого самоврядування при Мінрегіонбуді у Закарпатській області Іван Дем’янчук.  Передусім, розповів про новостворений Центр, експерти якого надаватимуть консультаційну та методичну допомогу об’єднаним громадам. Акцентував на бюджетних перевагах від добровільного об’єднання громад на Тячівщині: якщо за 9 місяців 2015 року Тячівська і Вільховецька  ОТГ мали на рахунках разом 15 млн. грн., то за аналогічний період 2016 року – 49 млн. грн, а їх загальний бюджет разом з субвенціями становить 116 млн. грн. 
«Найцікавіше, що Тячівська ОТГ зараз залежна від держбюджету тільки на 1%, а Вільховецька – на 49%. До об’єднання села цієї ОТГ були залежними на 59,9%». – зазначив Іван Дем’янчук.

Відтак Іван Дем’янчук  детально зупинився на громадах, які пропонується створити Перспективним планом на Тячівшині. Зокрема, у Тячівському районі змодельовано такі об’єднані громади:

  • вже утворені Тячівська міська та Вільховецька сільська ОТГ, 
  • Буштинська селищна (Буштино, Новобарово, Вонігово, Теребля, Дулово),
  • Дубівська селищна (Дубове, Красна, Калини, Ганичі),
  • Нересницька сільська (Нересниця, Терново, Новоселиця, Тарасівка, Широкий Луг),
  • Углянська сільська ОТГ (Угля, Велика Уголька, Колодно, Кричево, Чумалево)
  • Тересвянська селищна (Тересва, Бедевля, Біловарці, Криве, Грушово),
  • Солотвинська селищна (Солотвино, Нижня Апша, Глибокий Потік, Топчино Тячівського району,
  • с.Біла Церква і с.Середнє Водяне Рахівського району), 
  • Усть-Чорнянська (Усть-Чорна, Лопухово, Руська Мокра, Німецька Мокра).

Втім, експерти наголосили: перспективний план – це експертне бачення адміністративно-територіального поділу області. Він не є догмою, і насильно заганяти громади у певні конфігурації ніхто не буде, адже вирішувати з ким об’єднуватись – це лише їх право.

Як додав Олег Лукша, за статистикою найбільший опір децентралізації здійснюють РДА та селищні, сільські голови. Але реформа робиться для громад, а не для влади. На другому етапі реформи на рівні району залишиться тільки другий рівень медицини, спеціалізовані навчальні заклади. Все інше, включно з делегованими повноваженнями та коштами, перейде до громад.

«До цього треба готуватися і не противитися цьому, а думати про Україну. Так вирішила держава. Хто цьому противиться – займає антидержавну позицію», – зауважив Олег Лукша.

Ці слова емоційно прокоментував голова РДА  Василь Дем’янчук, який закликав експертів не оминати проблеми, які виникли у Вільховецькій громаді у зв’язку з неврегульованістю законодавства. Адже їх вирішення лягає на плечі району. На що Олег Лукша відповів, що в питанні Вільховецької ОТГ крапку поставить суд. Експерти не стоять осторонь цих проблем, а зустрічались із керівництвом громади і рекомендували переказати кошти на вторинну медицину. 

«Офіс не створює громади, вони створюються добровільно», – наголосив консультант і закликав присутніх до співпраці, адже, з його слів, є ризик, що Тячівський район у майбутньому перестане існувати як адміністративно-територіальна одиниця. «Переконувати Київ у тому, що найбільший за населенням район в Україні має право на існування – ось над чим треба працювати», – сказав експерт.

Голова Тячівської районної ради Василь Каганець додав, що суперечливі питання фінансування об’єктів спільного користування культури, освіти та вторинної медицини треба вирішувати на законодавчому рівні. І районна рада та РДА зверталися з цього приводу до народних обранців. А на найближчій сесії районна рада проситиме депутатів обласної ради ухвалити Перспективний план, щоб не гальмувати процес об’єднання у краї.

Учасники зібрання висловили свої думки з приводу об’єднання громад, задали питання, на які отримали вичерпні відповіді. Також вони мали можливість оглянути виставку стендів «Децентралізаційний марафон-2016 на Закарпатті» та фотоматеріалів, присвячених першому року Вільховецької сільської та Тячівської міської об’єднаних громад.

З Перспективним планом формування територій громад Закарпаття можна ознайомитись на сайті.