Децентралізація має сприяти автономії вчителів, – експерти (+відео)

Децентралізація має сприяти автономії вчителів, – експерти (+відео)

Децентралізація у сфері освіти має сприяти автономії навчального закладу та самого вчителя. Втім не всі педагоги сільської місцевості охоче сприймають такі інновації. У чому вони вбачають проблему, та чого чекати від опорних шкіл – відповіді на ці питання шукали представники влади та громади під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами Віталія Сітарського, начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Полонської об'єднаної громади Хмельницької області, при створенні опорної школи у його громаді найбільший супротив був від педагогічних колективів тих шкіл, які мали стати філіями та увійти в опорну школу. Батьків було простіше переконати.

«Ми проводили громадські слухання, особисто спілкувалися. Найкращий приклад – брати батьків, вести їх у школу та показувати кращі умови для дітей – це аргумент номер один. Коли батьки бачать кращі, конкурентні умови – вони задоволені», – пояснив пан Сітарський.

На думку Сергія Дятленка, в.о. директора Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, опорні школи – найкраще рішення для дітей, там вони мають більше можливостей для якісного навчання та умови для особистого розвитку. Батьків, які таку інновацію спочатку сприймають здебільшого скептично, також вдається переконати. Основний супротив йде від працівників шкіл.

«Конкуренція, яка з’являється з появою опорної школи, звичайно, краще для дітей та їхніх батьків, але вчителі зовсім іншої думки. Щоб їх заспокоїти, ми роз’яснюємо, що вчитель, який залишається у філії? має ті самі умови, повноважена та заробітну плату, як і вчитель в опорній школі. Також оскільки він числиться в опорній школі, він може працювати також і там, а отже, мати більше годин та заробіток. Працюючи у колективі, вчителі також мають можливості росту, вчитися один в одного, ніж коли вони – єдині кожен у своєму селі», – пояснив Сергій Дятленко.

Олег Фасоля, директор департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, висловив думку, що найчастіше люди вірять у міф, що школа є тим фактором, який тримає село.

«Це – засмальцьований радянський міф: немає школи – немає села. Це нав’язувалося радянською ідеологією, аби не дозволити жителям сільської місцевості залишати територію села та перебратися до більшого міста. У нас у селах є школи побудовані можновладцями на 300 дітей, де навчаються всього 19. Який у цьому сенс? Школу можна зберегти, але це не впливає на розвиток села. Маємо відійти від такого мислення і зосередитися на забезпеченні дітей якісною освітою у першу чергу», – вважає пан Фасоля.

Він наголосив, що опорна школа дає сподівання на покращення рівня освіти у селі, адже зараз він не на дуже високому рівні.  Директор департаменту Хмельницької ОДА також зазначив, що частина вчителів відмовилася  переходити до роботу в опорні школи. Він пов’язує це з тим, що викладання у великих колективах є для них незвичним та більш відповідальним. Втім, майже всі, хто висловив бажання продовжити працювати, отримали роботу у тому чи іншому навчальному закладі. «Всі хочуть отримати повноваження, але коли постає питання про передачу також і відповідальності – всі починають відступати назад. Не всі хочуть приймати рішення», – додав він.

Ян Герчинський, експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні», зазначив, що створення опорних шкіл дуже відрізняється як стратегія від того, що було в інших країнах. Втім проблемою залишається та вертикаль прийняття рішень, що досі існує в усій державній системі.

«В Україні залишається вертикаль влади – всі накази йдуть каскадом. Така система слабшає з кожним роком, її ефективність падає. Має з’явитися незалежний актор на місцевому рівні», – вважає він.

Сприяти цьому може виборність директора. Він також має величезне значення для якісної освіти. «Конкурс  для директорів сприятиме появі тих, хто не тільки звітує, а відстоює позицію школи, не бере «під козирьок», а запитує про доцільність того чи іншого рішення», – додав пан Дятленко.

Полонська громада з майже 14 мільйонів гривень, що надійшли на розвиток громади, 60% залучила на освіту. Також майже 3 мільйони отримали по конкурсу. Це фінансування пішло на придбання сучасного природного кабінету, проведення капітального ремонту з врахуванням енергоефективності.