Стан децентралізації на Миколаївщині

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» звернувся до мене, як до координатора Миколаївського регіонального Офісу реформ  із проханням взяти участь в опитуванні експертів регіональних офісів реформ з децентралізації та розвитку. Пропоную ознайомитись з моїми відповідями   на 10 ключових запитань у рамках проекту «Посилення місцевих громад завдяки діалогу та участі» за фінансової підтримки Національного фонду демократії (National Endowment for Democracy).

Як Ви загалом оцінюєте поточний стан децентралізації у Миколаївській  області? Чи Ви задоволені її темпами? На Ваш погляд, відбувається вона надто повільно, чи надто швидко?

-  Бігти від законсервованої бідності, закладеної з радянських часів у системі управління місцевого самоврядування всіх рівнів, можна було б і швидше! На жаль, спрацьовує природній консерватизм суспільства. Спільнота в переважній своїй більшості довго не могла сприйняти радянську владу, але набувшись її за 72 роки існування «великого и нерушимого» не може відійти від домінанти патерналізму у своїй свідомості. Наразі є можливість назавжди позбавитись користолюбної «бацили» споживача і перейти на ідеологію господаря. Таке радикальне визрівання потребує часу.  Процес «відлучення дитяти від грудей» дуже складний і болісний, але конче необхідний!

Як вплинула фінансова децентралізація на розвиток громад у Вашому регіоні? Наскільки покращилась фінансова спроможність органів місцевого самоврядування?

- Позитивно! Краща держава не та, яка дає фінанси, а та, яка не забирає. За результатами фінансової децентралізації залишено достатньо податків, щоб забезпечити громадам реалізацію як мінімум власних повноважень.  Навіть єдиний податок, який всюди у світі є державним, передано на рівень громад. Нарешті держава почала віддавати борги місцевому самоврядуванню! Про це зараз багато пишуть, хоча іноді складається враження, що цим надто хизуються. Загалом покращення фінансової спроможності громад на Миколаївщині укладається в середньостатистичні показники по Україні, бюджети збільшились  за перше півріччя 2016 року на 43 відсотка.

Втім має місце інша сторона медалі у цьому процесі. Так, крок важливий, проте з випередженням по відношенню до комплексного підходу започаткованих реформ, -  громадам дали ресурси без повноважень.

За результатами таких дій деякі громади відчули себе настільки самодостатніми, настільки впевненими, що отримали булаву на віки вічні, тому вирішили: не треба нам добровільне об’єднання. Дійсно, навіщо після незначного реального покращення  думати про майбутнє дітей і онуків: хапнув і завис.  

На Вашу думку, наскільки ефективно органи місцевого самоврядування використовують нові кошти? Які конкретні результати використання цих коштів Ви можете назвати?

- Ефективність і прозорість – основні вимоги щодо розподілу і витрачання бюджетних коштів. Насправді зараз їх не так вже багато, але раніше їх не було взагалі, вони були на районному, обласному рівні. Там були амбіції, там рахували кому і скільки, а після цього говорили за кого і як голосувати. Справжнім українським амбіціям не виповнилось ще й двох років. Вони виникли після того, як гроші нарешті потрапили на базовий рівень самоврядування. Почали працювати програма ДФРР (на Миколаївську область 54 млн.), державної підтримки розвитку інфраструктури ОТГ у вигляді субвенції, ефективно працюють інші види донорської допомоги. Люди, які зголодніли до зрушень, почали латати накопичені роками дірки. Найбільше виграли міста обласного підпорядкування. Але і в селах стали дихати більш впевнено. В апараті сільських рад з’явилась нова відповідальна посадова особа – проектний менеджер. Такий собі сіті-менеджер. Завдяки його роботі до бюджету мають надходити кошти від державного бюджету й небюджетних донорських фондів, а це освітлення вулиць, дороги, дахи, заходи з  енергозбереження, водопостачання, водовідведення, ремонт соціальної сфери,  комунальної власності тощо.

Чи здатні органи місцевого самоврядування у Вашій області ефективно освоювати нові повноваження в ході децентралізації? Що їм уже вдалося? Що їм заважає?

- Безумовно здатні. Поки що більшість повноважень (послуг), які планують передати громадам, знаходяться на районному рівні.  Потрібен час і наявність соціальної і адміністративної інфраструктури у селах. На їх відновлення, ремонт потрібні кошти. Іноді на перше місце виступають кадрові питання (дефіцит кваліфікованих кадрів). Реєстрація речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців, місця проживання – не проблема для громад області (у тому числі і у сільській місцевості). Проблема, коли немає спеціалістів або мала кількість населення як споживачів послуг. Щодо отримання доступу до Державного земельного кадастру, набуття повноважень ДАБК (Державного архітектурно-будівельного контролю) – на це поки що наважились міста обласного і районного значення. Вимоги шалені, спеціалістів немає. Але основне завдання - знайти порозуміння у суспільстві і укрупнити громади через об’єднання. Суспільний консенсус у дії - річ дуже важлива. Наразі громади, що знаходяться в статичній «позі» необ`єднання, психологічно мертві. Для реформ потрібен живий організм самоврядування  на базі прояву  синергії людей. До цього рухаємось. Коли здійсниться - процес передачі повноважень набуде більш динамічний  характер.

Які результати вже отримали новостворені об’єднані громади Миколаївщини? Які проблеми та перешкоди заважають процесу об’єднання громад?

- У нас єдина ОТГ на Миколаївщині, яка торік пройшла вибори і отримала від держави делеговані повноваження – Куцурубська сільська (Очаківський район). На прикладі цієї громади  Миколаївщина  має свій власний пілотний проект впровадження (імплементації) реформи місцевого самоврядування.

Щодо успіхів першої на Миколаївщині ОТГ - Куцурубської - можна навести таке:

Бюджет громади на листопад 2017  року склав 19,7 млн. грн. з 11, 7 млн. грн. планового бюджету прийнятого на 2017рік. Перевиконано вже в цьому році склало 8 млн. грн. Тобто бюджет профіцитний. Збільшення бюджету на вересень 2016 року, порівняно з 2015 роком, відбулось у 4,7 рази (на 12,2 млн. грн.).

У 2016 році отримана державна субвенція на розвиток інфраструктури у розмірі 5,1 млн. грн. Все це дозволило громаді у 2016 році успішно реалізовувати 30 проектів розвитку місцевої інфраструктури, з них 22 проекти за рахунок державної субвенції, 8 проектів на рахунок власних бюджетних надходжень. Зараз ведеться капітальний ремонт доріг, реконструкція водопроводу, заміна вікон у школах та дитячих садочках, капітальний ремонт даху в садочку, облаштування дитячих майданчиків тощо.

Що заважає процесу об’єднання, так це відсутність на сьогодні визначеності щодо подальшої долі громад, які йдуть на вибори у грудні 2016 року. На Миколаївщині їх 19-ть. Як формувати бюджет, як формувати штати – ніхто чіткої, лаконічної, конкретної відповіді не дає! Бюджетний кодекс України (святість до якого наразі демонструє КМУ) говорить, що вони залишаються без обіцяних повноважень і фінансової підтримки весь наступний 2017 рік. Ви уявляєте масштаб суспільного збурення, якщо подібне буде допущено! Гіршої антиреклами для просування реформ важко придумати.   Повну версію читати ТУТ