Чи є перспектива у «перспективних» громад Львівщини?

Марафон із затвердженням перспективних планів об’єднаних громад виходить  на фінішну пряму.  На найближчу сесію Львівської облради винесуть плани шести районів, які ще залишилося затвердити – Дрогобицького, Турківського, Сколівського, Сокальського, Пустомитівського та Стрийського.

Однак, крім суперечок щодо конфігурацій і меж тих чи інших громад, та скандалів, пов’язаних з відмовою включати до перспективних планів певні громади створені за ініціативою мешканців, ведеться дискусія щодо якості самих перспективних планів. В експертному середовищі лунають думки, що вони складені, виходячи з неправильних засад і сформовані за ними громади не будуть ефективними. Йдеться насамперед про розмір нових територіальних утворень.

Кабмін або мешканці?

Провідний експерт в галузі децентралізації Юрій Ганущак вважає, що шлях до успіху – формування громад за методикою кабміну, і саме це, а не думка мешканців має бути пріоритетом.

«Найбільший недолік, який був на Львівщині – дрібні громади. Область починає працювати над помилками, тому що те, що було минулого року - це було неприпустимо і неприйнятно».

 «Я б не затвердив деяких планів з тих, що уже затвердили, особливо з тих, які уже пішли на вибори і отримали прямі  бюджетні відносини. Час показав, що теорію не обдуриш, математику не обдуриш. У тому самому  Самбірському районі дрібні громади, які там утворилися – виявилися неспроможними. Насправді спроможність має визначатися не самими жителями чи місцевим керівництвом, а державою, відповідно до певних критеріїв», – заявляє експерт.

За його словами зараз підхід до формування перспективного плану набагато зваженіший. «Якщо буде  інакше, Львівщина програє конкурентну боротьбу порівняно з іншими областями, тою ж Хмельницькою, яка має менший потенціал, але з 22  громад, які у минулому році пішли на вибори – 21 повністю відповідає методиці. Це досить легко подивитися по бюджетній статистиці. Наприклад, по доходах а душу населення різниця між областями у 2,5 рази. Тобто не генеруються власні доходи, які мають бути основою – це  насамперед плата за землю. Вони і не можуть генеруватися, тому що має бути інституційна спроможність.

«Для існування нормального виконавчого органу потрібно 30 чоловік, і це не просто якісь працівники, яких взяли з вулиці. Це мають бути фахівці. Бухгалтерія має перетворитися у планово-фінансовий орган, який залучає інвестиції, планує майбутнє громади», - сказав Юрій Ганущак

Сільська громада не може мати менше ніж 200 квадратних кілометрів,  тому що основне джерело доходів не податки фізичних осіб, а плата за землю. Для цього потрібно, щоб територія була достатньо великою. Дрібні ж громади на базі села, як правило, неспроможні. В таких громадах видатки на апарат становлять половину бюджету», – каже експерт.

Дрібні громади – спроможні?

На його думку у цьому році кабмін не буде толерувати створення дрібних утворень. З громад, які зараз йдуть на вибори, певна частина не отримає статусу прямих бюджетних відносин. «Порядку 25% не тягнуть. Зараз стоїть питання не по масі, а по ефективності», – додає експерт.

Втім, з такими аргументами погоджуються не всі. Формування об’єднаних громад, виходячи лише з їх фінансової спроможності, є помилковим – вважає провідний науковий  співробітник Інституту регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України Петро Жук.

 «Ця гіпертрофована величина громад мене страшить. Ми відриваємо мешканців від влади на космічні відстані. Особливо це стосується гірських районів. Як не крути, вони будуть фінансово неспроможними. По цих районах потрібен специфічний підхід – базова дотація, субвенція, а ми їх урівнюємо з  рівнинними територіями», – заявив науковець.

За його словами, те ж саме стосується віддалених сіл, які приречені стати периферією великих громад і втратити можливості для свого розвитку. «У невеликих громад є намагання вишукувати резерв, наповнити бюджет і їм це вдається. У великих громадах цього не буде. Крім цього, значна частина населення по цьому плану буде жити поза зоною 20 кілометрової доступності – це порушення методики. Ми оцінюємо ситуацію виходячи з сьогодення, це неправильно. Піднімають мінімальну зарплату і всі розрахунки змінюються. Потрібно включити логіку і не гнатися за великими громадами, оцінюючи їх фінансову спроможність з позицій 2015 року» – додав науковець. Більше читати ТУТ

Область:

Львівська область

Джерело:

«Дивись інфо»

Поділитися новиною:

Читайте також:

29 березня 2024

У Вижницькій громаді модернізують систему водопостачання за допомогою Програми USAID DOBRE

У Вижницькій громаді модернізують систему...

Система централізованого водопостачання у Вижниці Чернівецької області була побудована майже півстоліття тому. За цей...

29 березня 2024

Стартує новий напрям з підтримки реформи професійної освіти в Україні у межах Швейцарсько-українського проєкту DECIDE

Стартує новий напрям з підтримки реформи...

  Швейцарсько-український проєкт DECIDE у партнерстві з Міністерством освіти і науки України запускає новий...

28 березня 2024

Громадам важливо розуміти правові підстави залучення волонтерів

Громадам важливо розуміти правові підстави...

Програма U-LEAD організувала для посадових осіб ОМС інформаційну сесію, присвячену особливостям залучення волонтерів,...

28 березня 2024

Створення молодіжних рад в територіальних громадах - U-LEAD запрошує до участі у новій програмі

Створення молодіжних рад в територіальних...

«U-LEAD з Європою» запрошує представників громад долучитися до Програми підтримки «Створення молодіжних рад в...