Чотири села гуртуються для створення Студениківської громади

Над створенням Студениківської об’єднаної територіальної громади на Київщині працюють сільські голови Козлова, Переяславського, Сомкової Долини в Переяслав-Хмельницькому районі, котрі прийняли письмову пропозицію Студениківської сільської ради про добровільне об’єднання і на сесіях сільських рад ухвалили відповідні рішення. Аби новоутворена громада була максимально спроможною, ініціатори запрошують долучитися до їхнього гурту і Соснівську та Помоклівську громади. Тамтешні сільські голови з відповіддю ще не визначилися.

Про те, як сприймають люди територіальну реформу та як проходить створення об’єднаних громад у районі говорили учасники робочої зустрічі,  яку 18 жовтня провів заступник голови районної ради  Іван Бугаєнко у Студениках. Вона відбулася за участю сільських голів майбутньої Студениківської об’єднаної громади та жителів цього села.

– Ми зробили  свої економічні розрахунки щодо планових надходжень та витрат на утримання місцевих соцоб’єктів, якщо будемо ними займатися самі у складі об’єднаної громади, – прокоментував згодом цей процес Григорій Кобялко, Козлівський сільський голова. – Такий аналіз провели й інші сільські ради, які з нами об’єднаються. Якщо і держава виконає свої обіцянки та залишить нам значну частку податкових зборів, зокрема, й ПДФО, то наша громада цілком зможе самостійно себе забезпечувати і розвиватися значно краще, ніж досі.  Тож у більшості наших жителів є розуміння і сприйняття такого об’єднання.

Поки що, наприклад, на ремонт доріг для нашого села в цьому році ми не отримали жодної копійки ні з державного, ні з районного бюджету, тоді як самі всі податки заплатили.  Тож тільки завдяки перевиконанню місцевого бюджету та допомозі спонсора СП “Нива Переяславщини” ми зібрали кошти та провели частковий ремонт деяких сільських доріг.

– Ми маємо дотриматися головного принципу створення об’єднаної громади – це добровільність, – наголосив у своєму виступі перед студениківцями Іван Бугаєнко. – А ще вкрай важливо дати людям максимум достовірної інформації про ті вигоди, які дасть таке об’єднання, і про можливі труднощі у ході цього процесу. Не вірте, коли чуєте, що раз ви створили окрему об’єднану громаду, то вас не обслуговуватимуть у переяславській лікарні. Це повна нісенітниця! Забезпечення медичних та освітніх послуг залишається в компетенції держави і скористатися цим своїм правом людина може в будь якому місці: у сільському ФАПі чи райлікарні.

Іван Буганко наголосив, що процес створення громади та налагодження її життєдіяльності є дуже непростим, але переваги того варті. Наприклад, якщо громада матиме достатньо коштів, то може утримувати свій загін охоронців громадського порядку, або до свого ФАПу чи медамбулаторії запросити на роботу відповідних лікарів і відкрити денний стаціонар на кілька ліжок.  Все це і буде означати доступність соціальних послуг для людей, що передбачає ця реформа.  Проте треба набратися терпіння і наполегливості: ретельно все порахувати, проаналізувати і працювати над власне будівництвом, а затим і розвитком об’єднаної громади. Важливо пам’ятати, що, бажаного результату можна буде досягти тільки з роками спільної роботи.