Григорій Ванзуряк: Ми отримали усі ресурси для розвитку і вже за рік маємо реальні зміни в Глибоцькій об’єднаній громаді

Відремонтовані дороги, розвиток шкіл та дитсадків, вихід із «тіні» малого бізнесу і постійна співпраця селян із владою – це те, чого всього за один рік існування змогла досягти Глибоцька об`єднана територіальна громада. Селище Глибока, села Червона Діброва і Михайлівка, які одними з перших у Чернівецькій області вирішили об`єднатися, пішли шляхом французьких та швейцарських комун. Як втрималися на плаву без нормативно-правової бази і як планують розвиватися далі розповів Григорій Ванзуряк, голова Глибоцької ОТГ.

«Проблеми нас загартували»

- Чи складно було знайти партнерів, щоби створити об’єднану громаду?

 - Так, дуже. На перших порах 80% населених пунктів, до яких ми зверталися, відмовлялися. Але в селі Червона Діброва зібралися понад 50 відсотків виборців і вручили документ сільському голові про об’єднання села із селищем Глибока. Згодом до нас приєдналося і село Михайлівка, - розповідає Григорій Ванзуряк. – Так утворили Глибоцьку об’єднану громаду. Центральна виборча комісія призначила вибори на 25 жовтня 2015 року. Через місяць пройшло перше засідання сесії Глибоцької ОТГ. Спочатку працювали окремо: кожне село і селище мало свій власний бюджет. А з 1 січня 2016 року утворили єдиний бюджет однієї великої громади.

Перша проблема, яка стала на нашому шляху, – нормативно-правова база. Тоді ще не існувало законодавства щодо реорганізації і утворення об`єднаної громади. Тож ми почали працювати, проте як правильно юридично оформити громаду, не знали. Півтора місяці «ламали голову» над цим. Законодавчо все було прийнято лише наприкінці року.

 Мали проблеми із затримкою зарплатні, бо казначейство не знало, як правильно нараховувати заробітну платню працівникам. Окрім цього, ми почали запускати реєстраційні служби, центри надання адміністративних послуг. Пропрацювали два тижні – і отримали повідомлення з Міністерства фінансів та держказначейства, що наші рахунки заблоковані через те, що в бюджетному кодексі не виписана норма надання послуг ОТГ. Тобто послуги ми надавали, а кошти змушені були перераховувати в районний бюджет. І лише два тижні тому депутати врегулювали цю норму, яка, втім, до сьогодні ще не підписана.

Найголовніше: ми працюємо так, аби люди не відчули на собі всіх внутрішніх проблем. Такі нюанси повинні вирішувати між собою Верховна Рада, Кабмін та громада. Проблеми в нас були фактично на кожному кроці, але громада функціонувала повноцінно. І тепер впевнено можу сказати: труднощі нас тільки загартували. Силами місцевого бюджету завершують формувати ЦНАП громади

«Ми самі наводимо лад у власній хаті»

- Чи отримала Глибоцька громада обіцяні державою ресурси?

- З 1-го січня ми отримали все, що було обіцяно. На 90 відсотків передбачене фінансування, практично всі працівники сільських та селищної рад залишилися на своїх робочих місцях, лише по-новому врегулювали штат. Громада провела вибори старост у Михайлівці та Червоній діброві. Явка виборців була на 15 відсотків вищою, ніж на виборах до Верховної ради та Президента. Тобто, активність людей показала більшу схильність до вибору місцевого представника, ніж на виборах до законодавчого чи виконавчого органу.

Основні переваги територіальної громади – це можливість самостійно приймати рішення та виконувати їх. У нас за 24 роки незалежності України склалася така система управління, що функції органів влади розпорошені. А коли виникає реальна проблема, «кивають» одне на одного: той не робить одне, а той – інше. І такі моменти не дають можливості розвиватися, породжують лише чвари.

Модель децентралізації – це модель муніципалітетів, міст обласного значення, де рішення приймаються і одразу виконуються. І така форма управління дає можливість швидко реагувати, приймати і контролювати рішення громади. Люди розуміють, що робить влада, впливають на її рішення і, відповідно, контролюють її дії.

- Відтоді, як запрацювала вся нормативно-правова база, чи стала Глибоцька об`єднана територіальна громада успішно розвиватися?

- Коли дороги були обласного, районного, державного значення, складно було вирішити, хто ж має за них відповідати. У районі казали, що це має робити облавтодор, з області ж перекидали на району раду. Зараз, створивши громаду, люди усвідомили: це все – наша відповідальність. Якщо ми самі наведемо лад у своїй хаті – бізнес піде нам назустріч. Наприклад, замінили 400 метрів дорожнього полотна, а підприємці взяли участь у програмі «Безпечне місто» і за власний рахунок встановили 16 відеокамер у Глибоці. Завдяки цьому зменшилась кількість грубих порушень на дорозі, хуліганства. Фактично, бізнес починає іти назустріч, відкривати податки, бо розуміє, що ці кошти ідуть на благоустрій громади. Добре відремонтована дорога біля бізнесструткур – це додаткова інвестиція, що принесе більше грошей бізнесу. І, таким чином, налагоджується партнерство бізнесу та місцевої влади, а в сукупності це робить успішною всю громаду. З іншої суми ми ремонтуватимемо дороги – у Михайлівці, Діброві, Глибоці. Буде капітально відремонтовано приблизно один-два кілометри.

Цього року визначили, що нам потрібне приміщення для сімейної медицини, яка роками була розкидана по поліклініках. Люди навіть не знали, що є така Глибоцька амбулаторія. Вона числилася лише на папері. За кошти інфраструктурної субвенції відремонтували приміщення – амбулаторія повноцінно запрацює.

Коли формуємо бюджет і забезпечуємо усі виплати, залишкові кошти маємо можливість вкладати у розвиток. Наведу приклад: минулорічний бюджет села Михайлівка складав 400 тисяч гривень, 380 тисяч з них пішли на утримання апарату сільської ради, а 20 - на комунальні послуги, опалення. От і увесь «розвиток». Цього року ми вклали кошти у кожен населений пункт, який об`єднався. У Червону Діброву, Михайлівку – по півмільйона гривень. Ці кошти ідуть на ремонт шкіл, заміну вікон у садочках, освітлення вулиць. Крім того, завершуємо ремонт гуртожитку для переселенців – 8 родин почнуть проживати в Михайлівці. Михайлівський НВК - єдиний на Буковині! - отримав спортивний майданчик від фонду Кличка за 11 тисяч доларів. Також цього року Глибоцька ОТГ взяла участь у різних грантових конкурсах.

Також цього року Глибоцька ОТГ взяла участь у різних грантових конкурсах.

«Громада має жити, як сім`я»

- Григорію Степановичу, чи змінюється світогляд людей щодо сплати податків, адже більша частина коштів від оподаткування залишається у громаді?

- 60 відсотків прибуткового податку (ПДФО), які залишаються на місцях, – це основний податок. І саме цей податок змінює філософію місцевого самоврядування. Якщо раніше основний податок місцевого самоврядування був земельним або єдиним, а сільські ради намагались «витиснути» з бізнесу максимум, то ПДФО – податок, який сплачується з кожного робочого місця. Сьогодні філософія кожного голови ОТГ – збільшити кількість робочих місць і, тим самим, забезпечити розвиток своєї території. Діалог бізнесу та влади буде наступний: «Виходьте з тіні, сплачуйте податок, і тоді ми зможемо забезпечити освітлення території, функціонування комунальної служби, прибирання сміття, тощо». Головне - люди розуміють нас і підтримують.

Переконаний, що сьогодні головна проблема України - не гроші, а формування громадської позиції. Люди повинні чітко зрозуміти, за що сплачують гроші, куди вони йдуть і який ресурс має громада на наступний рік.

Ми можемо створити «банк негараздів» - систему першочергових проблем, які потребують вирішення. Приблизно за таким самим принципом, як кожна буковинська родина формує свій бюджет: знає, скільки зарплатні відкласти, скільки сплатити за комунальні послуги, що відремонтувати, що збудувати. За таким самим принципом повинна жити об`єднана територіальна громада.

Тож, головні плани на майбутнє – розвиватися і контактувати з бізнесом. Готуємо певні пропозиції, намагатимемося виводити бізнес з тіні, але при цьому не займатися адміністративним тиском.

- Як плануєте використовувати ресурси громади та розвивати села?

- Уже працюємо над відповідним проектом. Зокрема, Михайлівку хочемо перетворити на екокластер. Це село знаходиться неподалік Чернівців, місцеве населення утримує близько 300 голів корів. Усе молоко, яке тут виробляється, продається у Чернівцях. У господарів вже є свої клієнти на екологічно чисту продукцію. Думаємо над тим, аби збільшити поголів`я худоби, створити молочарню та сироварню, де з надлишків молока можна буде виготовляти власну молочну продукцію.

Також хочемо, щоби кожен зміг приїхати та подивитись, як недалеко від міста у звичайному селі виробляють сир, сметану.

Вчитимемо населення, як об’єднуватися в кооперативи задля спільної ідеї. За таким принципом колись розвивалися комуни у Франції, Швейцарії. Ми теж повинні піти цим шляхом. Головне зрозуміти, що ніхто нічого замість нас не зробить. Треба згуртуватися і тоді наша громада стане ще міцнішою та успішнішою.