«Нонсенси» пані Баланюк або ще раз про децентралізацію на Вознесенщині

5 вересня 2016 року у газеті «Вісті Вознесенщини» № 37(12529) опубліковано мою статтю «Першим виборам в об'єднаних громадах на Миколаївщини - бути!», у якій на широкий загал було проінформовано про стан процесів об'єднання територіальних громад у нашому регіоні.  У цьому ж номері газети статтю прокоментувала голова Вознесенської РДА Н.Ю.Баланюк під назвою "Виборам в ОТГ - бути. А чи бути обіцяним ОТГ привілеям?", - де вона дозволила собі таке вільне трактування подій і обставин, що здатне спантеличити будь-кого. Викликає подив відвертий шантаж державних органів з боку керівника виконавчої гілки районної влади: "якщо ж держава відмовиться ...", - і подальший «заклик» до населення і сільських голів на кшталт: "… не бути осторонь зазначеного процесу і, якщо виникне така потреба, піднятися і відстоювати свій вибір, доводити свою спроможність ... не розраховувати, що за них все вирішить райдержадміністрація".

Я міг би у вигляді особистого листування чи усного роз'яснення пояснити Наталі Баланюк щодо її «азартного» трактування об’єднавчих процесів на Миколаївщині. До цього часу і робочі і людські стосунки дозволяли таке. Але коли свою точку зору публічно висловлює голова РДА – це розцінюється як офіційна позиція районної влади, яка представляє інтереси держави на конкретно визначеній території. Зважаючи на те, що Н.Ю.Баланюк прокоментувала інформацію Офісу реформ  публічно, - мушу відповісти у такий самий спосіб – через ЗМІ.

Тож бачу в коментарі голови Вознесенської РДА багато перекручень і пересмикувань. Зразу скажу, не знаю і не чув ні про які-такі "привілеї" об'єднаним територіальним громадам (ОТГ). Можу підтвердити про визначену законом державну підтримку спроможним  громадам (визначених у Перспективному плані) у вигляді субвенції на розвиток інфраструктури.  Знаю про підтримку проектів громад з боку програми ДФРР. Зазначаю, підтримка місцевого самоврядування на рівні принципу існує скрізь у світі, особливо в державах, які вважають себе правовими, соціальними і демократичними, тим більше, під час проведення реформ. Впевнений, що і в наступному році держава знайде спосіб підтримати об'єднані громади, навіть якщо вони не отримали статусу спроможних. І не тільки об'єднаних. Нагадаю, в цьому році бюджетний кошик середньостатистичної громади в Україні має достатнє наповнення, настільки достатнє, що інколи дозволяє громадам дотувати районні потреби.  

Що стосується "нонсенсу", на який так палко посилається пані Баланюк в своїх коментарях, то основним "нонсенсом" , як не дивно, є вона сама як держслужбовець, що виступає у ролі опонентки статті 19 Конституції України.

Ніколи не міг уявити, що голова місцевої державної адміністрації, яка має відповідати за забезпечення законності і правопорядку на території району, може собі публічно дозволити в ситуації, яка потребує державницької виваженості і далекоглядності, звертатись до людей з абсолютно деструктивними закликами до непокори. Це перший в Україні керівник адміністрації району, який так себе повів. Хто з місцевих бізнесменів або політиків наставив її на такий крок, -  мені важко сказати.

І в першу чергу, що я вимушений зробити, так це звернусь за підсудністю до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з проханням провести відповідну профілактичну роботу з метою запобігання злочинів з головою Вознесенської РДА Н.Ю.Баланюк в порядку ст.ст. 27, 279, 293, 294, 295 Кримінального кодексу України (підбурювання, організація групових порушень громадського порядку, блокування транспортних комунікацій).

Друге, направлю матеріали до Секретаріату Президента України, аби керівництво держави мало об’єктивну картину того, як «агітує» за реформи керівництво виконавчої влади Вознесенського району, та  могло надати оцінку подібним речам. Вочевидь, що кадрова криза в системі державного управління набрала апогею.     Повну версію матеріалу читати ТУТ.