Від теорії до практики: як об’єднані територіальні громади Черкащини використовують нові можливості

Про реформи в Україні говорять багато і натхненно. Та найкращим прикладом децентралізації на місцях є вже створені об’єднані територіальні громади (ОТГ), де люди справді відчувають зміни. У Черкаській області таких ОТГ три – Білозірська (Черкаський район), Мокрокалигірська та Єрківська (Катеринопільський район). Жителі громад вже сьогодні промовисто демонструють свою фінансову спроможність: ремонтуються школи, садочки, амбулаторії, дороги. У заклади соціальної сфери купується сучасна техніка та обладнання. Звісно, є і труднощі. Громади чекають прийняття законів щодо реформування сільськогосподарського землекористування, змін в бюджетний і податковий кодекси, шукають лікарів, заманюючи їх безкоштовним житлом.

– За рахунок бюджету, якій збільшився майже втрічі, громади мають змогу робити ремонти в школах, садочках, амбулаторіях; ремонтувати дороги; купляти сучасну техніку, обладнання; платити гарну зарплату своїм спеціалістам, надавати житло та багато іншого. Але що треба терміново - прийняти необхідні закони: щодо реформування сільськогосподарського землекористування, внести зміни в бюджетний та податкові кодекси, надати право об'єднуватися громадам різних районів, проведення виборів старост тощо, – зазначає радник голови обласної ради, член робочої комісії при Департаменті регіонального розвитку ОДА з питань децентралізації і член Комітету регіонального розвитку при Мінрегіоні Наталія Старікова.

Днями завдяки проекту «Київський діалог» спільно з Всеукраїнською ініціативою «Активна громада» та регіональним офісом реформ, а також Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА, журналісти Черкащини мали змогу відвідали три громади області, які працюють в статусі об’єднаних вже протягом 8 місяців. Ми поспілкувалися з головами громад, старостами та пересічними громадянами, і зрозуміли, що незважаючи на свою поверхову схожість, кожна ОТГ має свою родзинку. Так, в село Білозір’я їздять на роботу навіть з Черкас, Єрківська громада має власну пожежну охорону, а Мокрокалигірська громада думає про впровадження власного громадського транспорту. Тепер детальніше.

Білозірська ОТГ – велика і амбітна

Голова Білозірської об'єднаної територіальної громади Володимир Міцук одразу запрошує журналістів не в сільраду, а в Будинок культури і сідає перед ними на сцені за столом. Немов випадково, зазначає, що приймав в цьому залі півтора десятка делегацій. Міцук вже звик до публічності, вміє чітко розставляти акценти і хвалить вище керівництво. Амбітність цієї ОТГ характеризується хоча б тим, що громада розглядає можливість приєднання до себе навіть села Руська Поляна. При тому, що зараз до Білозір’я приєднане поки лише село Ірдинь. Водночас, сільський голова заради об’єднання радить іншим головам «знімати корону» і йти в люди.

Голова ОТГ розповідає, що на підтримку громада отримала з бюджету більше 7 мільйонів гривень. Власні надходження сільської ради – майже 10 мільйонів. А ще ж є, за словами голови ОТГ, багато прихованих резервів «по майну, по приватних підприємцях». Все це було спрямовано на дороги, освітлення села, поновлення техніки комунального підприємства, на заміну вікон в Ірдинській школі та амбулаторії тощо. Значна сума коштів була спрямована на перебудову школи з пониженим ступенем під житло лікарям та дітям-сиротам. Там буде 2 квартири лікарям і 3 кімнати для дітей. От лише лікарів поки знайти важко.

– Так, не вистачає кадрів. Над цим ми працюємо і будуємо лікарям житло. Це буде однокімнатна квартира з усіма зручностями на 40 квадратів і двокімнатна на 80 квадратів. Опалення централізоване. Я думаю, ми зможемо найти сімейних лікарів, – зазначив Міцук. – І хочемо дійти до того, щоб кожен лікар був забезпечений обладнанням.

Реформа торкнулася і штатної структури виконавчого апарату сільради. Кількість осіб зросла з 14-ти до 46 осіб. Три особи працюють в Ірдині, інші - в Білозір’ї.

– Ці чутки, що людям з інших сіл треба їздити до центру об’єднаної громади, не відповідають дійсності. Так, за 8 місяців до мене приїхало з Ірдиня лише декілька осіб. Усі послуги надаються на місці, бо там працює староста і адміністратор. І розприділення коштів на одну особу у селах однакове. Тож не потрібно боятися об’єднання. У нас на нещодавній сесії були пропозиції звернутися до Дубіївки, Степанок, Хацьок, та навіть до Руської Поляни, щоб вони розглянули можливості приєднання до нас, – зазначає Володимир Міцук. Повну версію читати ТУТ