Громади мають навчитися використовувати можливості, які надає децентралізація, - експерти

Громади мають навчитися використовувати можливості, які надає децентралізація, - експерти

12-14 вересня в Херсоні відбувся перший семінар "Підтримка розвитку громади зсередини" для 7 міст районного та обласного значення Херсонщини.

Тридцять учасників із Каховки, Нової Каховки, Таврійська, Олешки, Генічеська та Херсону очікували розібратися у тому, як далі відбуватиметься об'єднання територіальних громад, які позитиви очікують громаду після об'єднання, перейняти досвід врегулювання конфліктних робочих питань, отримати інструменти роботи з донорами для проектів територіальних громад – де шукати гранти для їх реалізації, як працювати із проектними заявками, навчитися писати проекти для благоустрою свого міста та отримати практичні знання в сфері стратегічного розвитку.

«Із початком децентралізації у громадськості з'явилися стимули та інструменти проявити ініціативу, а у органів місцевої влади – можливість отримати кваліфікованих та мотивованих помічників», – зазначила Мінірегіону Лідія Євтушенко.

Над кроками створення стратегії розвитку регіону із учасниками семінару працювала Ірина Ковра, – незалежний експерт стратегічного планування та економічного розвитку. Вона пояснила, як користуватися SWOT-аналізом та SMART-інструментами постановки завдань. Ірина називає конкурентоспроможність територіальних громад основою для високого рівня розвитку країни. У свою чергу розвиток кожної території відбувається за рахунок власних ресурсів та ефективного їх використання. І попри те, що універсальної стратегії для розвитку об'єднаної територіальної громади не існує, є інструменти, результативність використання яких доведено.

Із проектним менеджментом та етапами проектного циклу учасників знайомила експерт УІМП, Надія Афанасьєва. Вона розповіла, як шляхом написання проекту реалізувати конкретну ціль. Проект обов'язково має вписуватися до стратегічного плану, адже саме він визначає, чого ви хочете досягти для вашої громади. Важливо розуміти, до якого донора звертатися: стратегія проекту повинна бути логічним продовженням місії діяльності організації-донора. Написання проектної заявки – це мистецтво продемонструвати, чому вам необхідна саме така сума і вмотивувати, як це вигідно донору. Проект, що претендує на успішну реалізацію повинен містити чітку вказівку на проблему, обов'язково описану через кількісні показники та бути позбавленим емоційної складової.

Фінансові аспекти написання проекту роз'яснював Ігор Баб'юк, представник Комітету виборців України. Зі слів Ігоря, проект – це ідея, що може фінансуватися. У ньому потрібно якісно прописати мету, завдання, результати, загрози та як діятиме проект після реалізації. Уся інформація має бути конкретною і пояснювати, кому потрібна реалізація цієї ідеї.

Завершальним блоком теоретичного наповнення семінару була інформація про фанд-райзинг: пошук фондів та залучення підтримкою партнерів. Знайомитися із місією діяльності фонду, демонструвати єдиний напрямок вашого проекту та його місії, демонструвати успішність власних проектів – усе це складова співпраці з донорською організацією.

У процесі семінару учасники відпрацьовували практичні навички написання проектів, вирішуючи актуальну проблему свого регіону. Так, громадські активісти та представники міської влади Херсону розробили проект "Херсон без амброзії", оскільки проблема алергії містян стоїть гостро. Своїми завданнями Херсонці бачать освітню діяльність та фіто-санітарні заходи зі знищення ділянок амброзії та засадження вивільнених територій зеленими засадженнями.

Команда із Генічеська працювала над найактуальнішою проблемою міста – загрозою зсуву будинків, що розташовані на прибережній лінії. Метою проекту є запобігти розвитку небезпечних геологічних процесів та розвинути рекреаційний потенціал узбережжя. Реалізація передбачає знайти забудовника хвилезахисної стіни за тендером, який потім передасть об'єкт на комунальний баланс.

Із проблемами накопичення сміття спробували боротися жителі Олешок та Каховки. Перший проект під назвою "Олешки – сучасне чисте місто" має на меті знизити техногенне навантаження сучасними методами. Справа у тому, що в Олешках відсутнє власне сміттєзвалище, тому проект пропонує поєднати зусилля містян та комунальних підприємств – аби перші в обмін на сортування сміття, не сплачували за його обробку, а комунальники натомість переробляли уже сортовані накопичення. Для реалізації проекту запланували інформаційну кампанію та моніторинг реалізації зі сторони громадських організацій.

У Каховці ситуація дещо відмінна – через відкритість простору меж міста поліетиленові пакети розлітаються далеко за його межі. Каховці вирішили покращити еко-ситуацію шляхом переходу на паперові пакети. Для цього збираються, залучившись партнерством місцевого підприємства вторинної переробки, змінювати уявлення містян про переробку й закликати їх використовувати паперові пакети.

Наймолодше місто Херсонщини – Таврійськ – хоче бачити себе потужним та сталим, із цією метою його представники працювали над проектом "Місто, яке творить здорове стале майбутнє". Вирішили працювати у напрямку здорового способу життя містян шляхом створення спортмайданчиків.

Команда Нової Каховки вирішила об'єднати зусилля задля покращення економічної ситуації регіону шляхом розвитку туризму й підвищення зайнятості населення. Тематика спортивного туризму є близькою Новокаховцям, оскільки коефіцієнт олімпійських чемпіонів-вихідців із міста є найвищим серед українських міст. Пропонований проект "Нова Каховка – центр футбольних зборів" передбачає створення сучасного штучного футбольного поля, яке привабить футбольні команди приїздити до дев’ятиповерхового міського готелю.

 

15-17 вересня відбудеться другий семінар для об’єднаних територіальних громад області та селищ, що наразі знаходяться у процесі об’єднання. Херсонщина є восьмою областю проекту “Підтримка розвитку громади зсередини”. Раніше навчальні семінари відбулись у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській та Одеській областях.

Проект «Підтримка розвитку громади зсередини» здійснюється Українським інститутом міжнародної політики у партнерстві з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за підтримки проекту Українська ініціатива зміцнення громадської довіри (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Національного Фонду на Підтримку Демократії (NED).