«Децентралізація — єдина реформа у Європі, яка завжди є успішною»

Саме ця реформа покликана і в Україні створити нове явище — об’єднані територіальні громади (ОТГ), наділені усіма повноваженнями для власного розвитку. Це, зокрема, має зробити комфортним життя у селі — підняти рівень економіки, освіти, медицини, культури, залучити сюди інвесторів. Про курс на успішний європейський досвід в один голос говорять прихильники адміністративної реформи, хоча є й такі, котрі у процесі передачі повноважень «згори — на місця» бачать намір розвалити країну та можливість для розгулу сепаратизму.

Пояснити, що зміни покликані не знищити, а відродити село та Україну загалом, 26 серпня, на запрошення районної влади, у наше місто приїхали «архітектори» реформи з Києва. Також на форум «Децентралізація: стан та перспективи об’єднання громад» запросили польську делегацію з Пясочинського повіту.

Як відомо, у Польщі успішно впроваджено децентралізацію, завдяки чому став можливим вступ наших сусідів до Євросоюзу. Як це відбувалося у Польщі, і що робити із реформуванням на місцях, запросили послухати й сільських голів із району.

За словами столичних чиновників, у процесі децентралізації Житомирщина сьогодні вирвалася у лідери, створивши 9 ОТГ (об’єднаних територіальних громад). Процес цей триває другий рік, є багато скептиків і юридичних казусів, тому говорити про значний успіх на об’єднаних територіях зарано. Тим паче, що процес відбувається не системно, а «точково» — через те, що в Україні досі не прийняті зміни до Конституції у частині децентралізації. На думку експертів, це «заморожує» існуючу неефективну систему місцевого самоврядування.

— Чим довше ми зволікаємо з комплексною реформою, тим складніше буде відповідати на ті виклики, які є сьогодні в країні, — пояснив перший заступникміністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода. — І без того недосконала система місцевого самоврядування з часом ще більше втрачає свою якість, стає шкідливою для суспільства. Але децентралізація може проходити частково, над чим ми сьогодні і працюємо.

Чиновники прозвітували про створення в Україні 159 ОТГ. Надходження до бюджетів цих громад за перше півріччя 2016 року склали 1 мільярд 324 мільйони гривень. «Це у 7 разів більше, ніж за відповідний період 2015 року, — зазначив В’ячеслав Негода.

Децентралізація передбачає передачу максимальної кількості повноважень (освітніх, медичних, культурних, адміністративних тощо), від центральних органів виконавчої влади на рівень саме спроможних громад, оскільки ані обласні, ані районні ради не мають своїх виконавчих комітетів. А 90% існуючих сьогодні громад не в змозі прийняти на себе ці повноваження.

Тому в країні йде процес об’єднання — створення спроможних громад, здатних взяти на себе повноваження і нести відповідальність за розвиток своїх територій. На заваді суттєво постали як відсутність секторальних реформ (у освіті, медицині), так і ті, хто блокує реформу. Зокрема, у Верховній Раді.

— Є три категорії чиновників: перші підтримують децентралізацію (вони мають очолити процес), другі — сидять нейтрально, треті — роблять саботаж, — окреслив ситуацію Юрій Ганущак — директор Інституту розвитку територій (його ще називають «батьком адмінреформи»). — Третіх ми вираховуємо швидко, й у них немає жодних шансів. Тому що повернення назад не буде. Це — єдина реформа у Європі, яка завжди є успішною.

Об’єднання громад, муніципалітетів, бізнесових корпорацій є світовою тенденцією — задля перемоги у економічній, бізнесовій, культурній конкуренції. Перемагає сильніший за потенціалом і йдеться не лише про кошти, а й про території, людський та природний ресурси тощо. У Польщі децентралізація не була добровільною, як у нас, а відбулася адміністративним шляхом. На думку керівництва країни, це було потрібно в інтересах держави задля подальшого розвитку.

— На мою думку, створення громад у нас має відбуватися на добровільно-примусових (!) засадах, — погодився з більш принциповим підходом до реформиміський голова Новограда-Волинського Віктор Весельський. — Адже, як бачимо на прикладі району, хоч колеги багато працювали від одного села до іншого і пояснювали переваги, однак деякі сільські голови по-своєму бачать розвиток тієї чи іншої територіальної громади.

Не менш принциповим у питанні є експерт Юрій Ганущак. Зокрема, не лише сільським громадам, а й Новограду порадили активніше думати про об’єднання з навколишніми територіями.

— Обрізали місто по самі… ворота, — напівжартома зауважив Юрій Ганущак. — Не знаю, де ви поставите новий біозавод, але запам’ятайте: інвестору потрібна площа. А що потрібно селу? Комфорт, як у місті. Чому люди виїжджають з українського села? Тому що там нема комфорту. А у нормальних країнах — навпаки переселяються в село. Тому наша реформа полягає у збереженні села. Для цього ми поєднуємо інтереси міста та села. Якщо не зробимо реформу, то у нас буде, як у Латинській Америці, де усі виселилися до міст, а навколо — нетрі. Зробимо — буде, як у Європі, де 25 % населення живуть у сільській місцевості.

Для деяких сільських голів децентралізація багато у чому залишається незрозумілою, а для декого — ще й небажаною, бо після виборів старост (замість сільських голів) у новостворених громадах вони втратять «зручні» посади держслужбовців. Про тих, хто бажає втриматися на стільці і тому заважає впровадженню реформи, на форумі сказали: «А який індик з радістю чекає Різдво?».

Аби не опинитися в числі «індиків», усіх закликали об’єднатися заради кращої долі країни, а вже потім думати про власні амбіції. «Ніхто не прийшов керувати громадами довічно», — нагадали столичні чиновники. — Сьогодні ми усі відповідальні за успіх реформи».

— Це — важка робота, але на користь громади, — поділився думкою із журналістами чижівський сільський голова Аркадій Вікторович Ратошнюк. — У великій сім’ї ніхто не знає, хто винен, а у малій — кожен відповідатиме за свою ланку роботи. Ми вже ухвалили відповідні рішення про об’єднання і подали документи щодо призначення виборів на ЦВК. Наша філософія у тому, що до потужних громад треба приєднати слабших. Підтримати села, де йде занепад. Є інвестори, які сьогодні готові вкладати кошти у малі села, але нема людей, які б цим займалися. Щоправда, є багато питань щодо бюджету. Наприклад, заступник міністра розповів нам наскільки зросли бюджети ОТГ, але не уточнив, що податки у нас спочатку забрали, а тепер віддали. Загалом же усі розуміють, що треба об’єднуватися.

Хочемо чи не хочемо, а у сучасному світі перемагають закони урбаністики — міста стають центрами розвитку, навколо них найбільше розвиваються території. Разом з тим, люди тяжіють до того, щоб проживати за містом, а у місто їздити на роботу. Тому найкращу перспективу сьогодні мають території навколо міст.

На віддалених територіях чиновники радять шукати інші переваги: «Думайте, вирішуйте, а ми допоможемо. Ця реформа, як вино. Зараз воно бродить і настоюється, але скиснути ми йому не дамо. Ніхто не буде чекати довше, ніж потрібно для вина хорошої якості».