Яка децентралізація потрібна Україні на прикладі Чернігівщини

Ірина Грозенко, депутат Чернігівської обласної ради

Децентралізація в Україні може стати трампліном для розвитку сильної європейської держави, стимулювати стрімке економічне зростання. Країна отримає можливість збирати, накопичувати та розподіляти ресурси й забезпечувати  тривалий економічний розвиток.

Водночас децентралізація може стати для України і кроком в нікуди, якщо її запровадять за нав’язаними, маніпулятивними сценаріями. У цьому процесі вбачаю низку системних ризиків. Найбільш небезпечні чинники впливу – зовнішні. Вони впливають на сутність децентралізації, її подальший розвиток і результати. Не буде таємницею, що навіть в Україні поняття «децентралізація» сприймається неоднозначно, а в політичних інтерпретаціях Кремля, що той нав’язує Україні, воно тотожне «федералізації».

 Внутрішні чинники опору децентралізації не менш небезпечні для країни, аніж зовнішні, оскільки мають ту саму «федералістичну» природу. Головний чинник протистояння пояснюється небажанням місцевих еліт втрачати доступ до громадських ресурсів. Створення об’єднаних територіальних громад вибиває ґрунт з-під місцевих корупціонерів. Громада, отримавши повноваження і ресурси, а також змогу обирати владу та контролювати її, не допустить свавілля кримінальних кланів. Після об'єднання податки залишаються на місцях, і саме громада починає розпоряджатися цими коштами. Її представникам уже не треба йти до адміністрації та домовлятися.

Єдиний перспективний шлях розвитку країни – створення конкурентних ОТГ, об’єднаних на добровільних засадах, з урахуванням перспектив соціально-економічного зростання. Громада може бути як великою – 10-12 тисяч мешканців, так і значно меншою – на 5-6 тисяч. Усе залежить від економічного потенціалу, площі та кількості мешканців навколишніх населених пунктів. Приміром, маємо на Чернігівщині маленьку громаду – Макіївську, де об’єдналися дві сільради, чисельність населення яких становить 1 860 жителів. Там була гарна лікарня яку, до речі, районна адміністрація торік закрила. Громада організувала амбулаторію і зараз шукає лікарів. Громада готова забезпечити їх комфортним житлом.

(…) Проаналізую сильні та слабкі сторони процесу децентралізації на прикладі моєї рідної Чернігівщини, де створено п’ять ОТГ. Серед них: Кіптівська, Деснянська, Парафіївська, Макіївська та Вертіївська. Чекають перших виборів ще п’ять громад: Лосинівська, Батуринська, Остерська, Гончарівська та Мринська. За умови вчасного отримання позитивних висновків з ОДА перші вибори відбудуться ще поточного року в Талалаївській, Галицькій, Височанській, Комарівській і Куликівській громадах. Почали процедуру об'єднання та можуть її завершити до кінця 2016-го Щорська, Коропська, Корюківська, Михайло-Коцюбинська й Іванівська ОТГ.

Загалом усі п’ять новостворених громад області перевиконали бюджет за власними надходженнями. Макіївська, приміром, має перевиконання на 157 %. А Вертіївська – на 230 %. Загальний бюджет пілотної на Чернігівщині Парафіївської громади після об’єднання збільшився майже ушестеро. Тут три школи, п’ять дитсадків, п’ять будинків культури, музична школа, три амбулаторії і чотири ФАПи, а також два хоспісні і два терапевтичні відділення Ічнянської центральної районної лікарні. Фінансування освіти після децентралізації значно покращилось. Освітня субвенція – понад 5 млн гривень, на дитсадки в бюджеті селищної ради закладено 2,7 млн гривень. Із Державного фонду регіонального розвитку громада отримала ще майже 6 млн. Левова частка піде на ремонт шкіл, дитсадків і будинків культури.

Парафіївський дитсадок «Сонечко» за багато років не отримав ані копійки з району. Натомість у складі ОТГ у 2016-му з бюджету селищної ради на дитсадок виділили 1 млн гривень. Зроблено капремонт, до Дня Незалежності буде відкрита ясельна група. Крім того, громада 22 серпня 2016 року отримає ключі від нового шкільного автобусу, який використовуватимуть і для підвозу дітей дошкільного віку з навколишніх сіл. У планах – організувати бібліотеку та позашкільне дозвілля для молоді.

Збільшення бюджетів відбувається, зокрема, і за рахунок інвентаризації земельних ресурсів. Люди зацікавлені брати активну участь у розбудові громад. Проводиться ревізія в питаннях землекористування. Скажімо, чи оформлена земля під приватними магазинами? Чи сплачують усі суб’єкти підприємницької діяльності належні податки? Громадяни усвідомлюють, що від їхнього контролю залежить, чи будуть відремонтовані дороги, чи дадуть тепло в будинки, лікарні та школи. Сьогодні будівництво доріг, шкіл чи садочків відбувається тільки на територіях ОТГ. Яскравий показник дієвості нової системи управління – стовідсоткова явка депутатів на сесіях в ОТГ. Водночас у звичайних сільрадах, як і раніше, чимало порожніх місць на депутатських лавах…

Загалом п’ять сформованих громад в області – не надто високий результат. Але він прийнятний, з огляду на те, що піонери децентралізації змушені долати ешелонований спротив місцевих керівників.

Мій аналіз свідчить, що у процесі створення в області ОТГ жоден працівник сільської ради не лишився без роботи. Голова часто обирається старостою або працює заступником, бухгалтер працює в централізованій бухгалтерії ОТГ, землевпорядник – у відділі земельних ресурсів при ОТГ. Усі знаходять собі місце роботи. Більше того, постанова Кабміну № 368 прирівняла працівників ОТГ за оплатою праці до службовців міст обласного значення. Тепер в об’єднаних громадах працівники отримують у 2-2,5 разу вищі зарплати, аніж у сільрадах.

Рядовий спеціаліст відділу в ОТГ отримує близько 3,5 тисячі гривень. Таку зарплату не отримують навіть чинні сільські голови. А зарплата голів об’єднаних громад вища за зарплату сільських голів у рази. Причому нині не існує жодної заборгованості з виплат зарплат в ОТГ Чернігівщини. Такі фінансові можливості дають змогу залучати справді якісні управлінські кадри. До ОТГ підтягується молодь. Я знаю молодих спеціалістів Деснянської, Кіптівської, Вертіївської громад, які повернулися із Києва до рідного села, зайняли відповідальні посади і нині ототожнюють свою долю з громадою. Завдяки новій організації влади з кваліфікованими працівниками люди отримують якісні адміністративні послуги, влада стає реально наближеною до людей.

Повну версію читати ТУТ