Децентралізація: що чекає освіту Львівщини?

Реформа з децентралізації повинна перетворити Україну в якісно іншу державу, в якій об’єднані територіальні громади, отримавши чималі фінансові ресурси і необхідні владні повноваження, дбатимуть про розвиток своїх населених пунктів і тих, хто їх населяє. Децентралізаційна реформа – це справді глобальна реформа, складовими якої є реформа соціальних служб, реформа медицини і, звичайно ж, реформа освіти.

Остання викликає чи не найбільше страху і нарікань, адже під нею розуміють передусім пониження статусу або і закриття частини шкіл. Тим часом найголовніша мета освітньої реформи – покращити якість навчання, яка не відповідає сьогоденню.

Українська школа і досі зберегла багато нашарувань радянської системи, яка виховувала людину сліпим виконавцем, гвинтиком у жорстокій і бездушній державній машині. Сучасна ж школа основним своїм завданням повинна мати виховання самодостатньої людини, яка здатна критично оцінювати навколишню ситуацію і приймати правильні рішення.

У департаменті освіти і науки Львівської ОДА дуже різко відчули різницю знань у міських і сільських школах, порівнюючи результати ЗНО. Це означає, що доступ до освіти у міській місцевості і доступ до світи у сільській місцевості є різним. І це неправильно,оскільки діти навіть у найвіддаленішому селі повинні мати такі ж освітні послуги, як і в найбільшому місті. Відтак основна реформа в освіті спрямована на те, щоби кожній дитині дати рівний доступ саме до якісної освіти.

Така реформа означає передусім те, що кожен вчитель повинен викладати лише один предмет, яким повинен володіти на достатньо доброму рівні і постійно покращувати власні знання із нього. А також і те, що у кожній школі повинен бути спортзал, де дитина загартовуватиме своє здоров’я, і різноманітні гуртки, де вона зможе розвинути свої здібності. Надати весь цей комплекс послуг у невеликій сільській школі, особливо у некомплектній, нереально. Це можна зробити лише у великих освітніх центрах, які повинні бути у кожній об’єднаній територіальній громаді.

Мережа шкіл в об’єднаній територіальній громаді матиме такий вигляд: опорна школа – філії опорної школи – початкова школа.

Опорна школа в ОТГ відіграватиме роль відділу освіти у нинішньому районі, координуючи навчальний процес. Вона матиме методкабінет, господарську частину, хороших фахівців. Також у такій школі повинен бути спортзал, по можливості басейн, якісне сучасне обладнання. У законі про освіту, який пройшов перше читання, прописано, що опорна школа повинна мати не менше 360 учнів, хоча ця цифра носить рекомендаційний характер.

Філії опорної школи – це школи I-III та I-II рівня, яких може бути відразу декілька. Знання у філіях і освіта у філіях мають бути не менш якісними, ніж в опорній школі. Тому що опорна школа відповідає за те, щоби учні у найвіддаленішому селі мали якісні знання.

Один вчитель може викладати відразу у кількох філіях. Але лише один предмет. У межах фактично освітнього округу, який буде створений в об’єднаній територіальній громаді, вчителі зможуть між собою конкурувати, спілкуватися, радитися, ділитися досвідом. Це дозволить вивести освіту в ОТГ на якісно інший рівень і сприятиме тому, що життя в опорній школі та школах-філіях вируватиме. В таких освітніх закладах буде можливість для відкриття гуртків, і у дітей буде бажання ходити до таких шкіл і залишатися у них на довше.

Початкова школа по можливості повинна бути у кожному селі. Щоправда, батьки отримають можливості самі вирішувати, де має навчатися їхня маленька дитина – чи в початковій школі, чи вдома, якщо її неможливо підвезти до школи. При сучасних засобах зв’язку організувати навчання на відстані не складно. Повну версію читати ТУТ