Руслан Панасюк про децентралізацію на Прикарпатті: “Ми робимо складнішу реформу, ніж робили поляки”

Як проходить реформа на Прикарпатті, «Версії» поцікавилися в директора Офісу реформ Івано-Франківської ОДА Руслана Панасюка.

Як іде процес децентралізації в Івано-Франківській області?

Загальною картиною ми можемо бути задоволені. На відміну від наших сусідів, нам минулого року вдалося створити базовий фундаментальний момент – знайти компроміс між тим, як бачили своє об’єднання населені пункти і тим, як таке об’єднання було прописано в законодавстві. Як результат, нам, хоча й з четвертої спроби, вдалося затвердити Перспективний план формування громад. Це – орієнтири, це – бачення держави, це, в якійсь мірі, й створення достойних стартових позицій для громад, які будуть утворюватися. Щоб за 10-15 років ці громади були самостійними, спроможними, самодостатніми та мали всі умови для подальшого розвитку.

Наскільки мені відомо в сусідній, Тернопільській області, процес утворення територіальних громад значно випереджає подібний процес в Івано-Франківській області. Там, якщо я не помиляюся, утворено вже 26 ОТГ, а в нас лише три. Це відставання чи різні підходи до реформи?

Все виходить з того, яке завдання собі ставить та чи інша область. Найперше, що зробили ми – схвалили Перспективний план. Далі, ми обрали створення трьох пілотних проектів – це три наші територіальні громади. Велика громада – Печеніжинська, середня – Верхнянська і невеличка – Старобогородчанська. І що ми маємо зараз, навіть якщо Перспективний план буде переглядатися? А маємо ми зразки ОТГ. Якщо ви громада велика – 15-20 тисяч, то ви можете вчитися, як це пройшло в Печеніжині, якщо у вас громада до 10 тисяч, то ви орієнтуєтесь на роботу Верхнянської ОТГ і т.д.

Якщо ж взяти приклад наших сусідів – Тернополя чи Львова, то в них процес утворення територіальних громад проходив дуже важко в питанні залучення до цього процесу обласних рад. Тому вони пішли іншим, ніж ми, шляхом – вони не знайшли необхідного компромісу. Тому їхні громади затверджували в Києві, в міністерстві регіонального розвитку, в обхід обласних рад. В результаті у них утворилася досить таки строката картина по певних районах. Є райони (Шумський район, Тернопільської області, наприклад), де утворилася громада, яка начебто охопила весь район, а посереині утворилася біла пляма. І таких білих плям в Тернопільській області є п’ять чи шість. Тобто, вони насильно переломили ситуацію, не врахувавши точки зору обласної ради і тепер виходить так, що значну частину перспективного плану їм доведеться переглядати.

Ми ж, наразі, робимо поки що невеличкі (штрихові) доповнення в частині тих десяти територіальних громад в нашій області, які Кабінет міністрів визнав неспроможними, створюючи більш потужні громади, або розглядаючи можливість перетікання того чи іншого села з однієї громади в іншу на основі рішення сходу селян і рішень сесій сільських рад.

Втім, наш Перспективний план є сталим, ми його не перглядаємо докорінно, як це робиться в Львівській області. Бо в минулому році там утворили 16 громад, а практика показала, що ті громади дрібні, громади слабкі, громади неспроможні кадрово і фізично потягнути організацію делегованих повноважень, щоб отримати державну підтримку. Повну версію читати ТУТ