Перші кроки об'єднаної громади - Парафіївської

Перші кроки об'єднаної громади - Парафіївської

Голова Парафіївської об’єднаної громади, що на Чернігівщині, Валентина Карпенко розповіла про життя після об’єднання.

Валентино Федорівно, розкажіть будь-ласка, які ж зміни відбулися після об’єднання?

По-перше, ми взяли на себе усі повноваження – це саме основне. Зрозуміло, що якихось великих досягнень за три місяці ми досягти не змогли. Але ми сформували вже повністю штат, у нас є фінансово-економічний відділ, де є спеціаліст, який компетентний по надходженням до бюджету, є спеціаліст по видатках і є спеціаліст, який працює над програмами та інвестиціями. Створили відділи надання адміністративних послуг, адміністратор є у центрі громади і на місцях у віддалених населених пунктах. Крім того, створений відділ освіти – ми взяли на себе повноваження в галузі освіти. У нас на території громади три загальноосвітні школи і ми відділом освіти взяли на себе всю відповідальність та фінансуємо їх самостійно. Спеціалісти контролюють роботу цих шкіл.

Також, за власні кошти закупили меблі для адміністративного апарату.

Чули, що у Вас є якісь плани щодо шкіл. Що саме Ви плануєте?

Для шкіл ми багато чого запланували. Раніше наші школи ніколи і нічого не отримували. Все було за рахунок спонсорів та за рахунок батьків. Сьогодні ми вже деякі кошти виділили, щоб купити миючі засоби, до речі, це стосується і дитячих садків. Виділили кошти, щоб можна було купити все необхідне і оплатити Інтернет. Але дуже розраховуємо на ті кошти, які повинні надійти від Мінрегіону. Запланували капітальний ремонт у загальноосвітній школі у с..Іваниця, капітальний ремонт та заміну даху у Парафіївській загальноосвітній школі, у Южнянській школі. Ремонти у дошкільних навчальних закладах Іваниці та Парафіївки. Один садочок у Парафіївці ми вже відремонтували, селищна рада виділила 1 млн. грн. на капітальний ремонт. Зараз нам потрібно придбати меблі та іграшки і будемо відкривати ще одну групу у садочку. Запланували і капітальний ремонт дошкільного навчального закладу у Южному. Кошти ми розділяємо так, щоб не були тільки у центрі, але щоб і інші села отримували кошти і відчували, що вони у об’єднаній територіальній громаді.

Як люди у громаді ставляться до об’єднання?

Я скажу, що у нас таких проблем і не було. Люди зрозуміли, що потрібно об’єднуватися. Один одного підтримуємо ефективно вирішуючи усі питання. У нас з самого початку люди хотіли об’єднатися. Проблеми були лише з тим, що нас довго не хотіли об’єднувати. Затягуючи це питання на всіх рівнях. І нам потрібно було доводити на всіх рівнях, що ми хочемо об’єднатися. Доречи, ми ще самі перші у квітні 2014 року прийняли рішення на сесії про участь у пілотному проекті. Ще навіть законодавчої бази не було, а ми вже проводили громадські слухання, сесії та вирішували питання щодо об’єднання.

Яка сьогодні ситуація з Вашими проектами, які Ви готуєте для громади?

Поки наші проекти розглядали з тієї точки зору, куди ми хочемо ці кошти витратити. У нас, наприклад, було заплановано зробити капітальний ремонт у колишній Петрушівській сільській раді. Там хороше приміщення і в майбутньому його можна було б, наприклад, здати в оренду. Але нам сказали, що це неефективно для громади. Також, нам потрібно відремонтувати будинок культури, бо він хороший, а опалення не має.

Ми знаємо, що Ви раніше були Парафіївським сільським головою. Тож, чим відрізняється Ваша робота тепер, як голови об’єднаної територіальної громади від тієї, яку Ви здійснювали раніше?

Я вже працюю 4-е скликання Парафіївським селищним головою. Робота відрізняється кардинально. Складно бути зараз головою, багато невирішених питань, не знаєш, як їх вирішувати і вирішуються вони зі складністю. Але відчувається, що це вже твоя громада, якась підтримка від депутатів. Депутати з різних сіл тепер, і знаєте, вони більше цікавляться ситуацією. Питають: скільки коштів надійшло, скільки підприємства сплатили податок, хто не сплатив, а ось чому вони не сплачують. Вони вболівають і це відчувається. Я завжди на всіх рінях відстоювала децентралізацію і говорила, що все що знаходиться на території селищної ради повинно належати громаді. Це і заклади соціальної сфери, і земля, і водойми, і ліси і все воно повинно належати громаді. Розпоряджатися раніше всім цим, фактично, ми не могли. Фінансів своїх також не було. Ще ми далеко від того, щоб децентралізація повністю відбулася, але вже відчувається, що ми господарі на своїй землі.

А ті села, які поблизу Вашої громади, ще не виявляють бажання приєднатися до Вас?

У нас на карті з’явилися білі плями – це Бережківка і Тростянець. Тобто, це ті, які не увійшли у нашу громаду. Але скоріш за все, це не громади, а сільські голови не хочуть об’єднуватися. З досвіду можу сказати, що чим менша сільська рада тим більше голова не хоче об’єднуватися, бо напевно боїться свою посаду втратити. Ми пропонували їм об’єднатися. Так було і з Іржевськом, люди тричі збиралися і говорили, що хочуть об’єднатися. Але сесія не підтримувала цього волевиявлення, хоча не мала права такого робити. Але я все ж таки впевнена, що вони приєднаються до нас.