Історія успіху: лідер Устилузької ОТГ поділився досвідом

На базі Волинського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій відбулося навчання для повторно обраних голів місцевих рад.

Про це інформує Офіс реформ у Волинській області.

Під час навчання відбулася зустріч із консультантом Офісу реформ Анатолієм Пархом’юком та екпертом Асоціації регіонального розвитку Олегом Герасимчуком. 

На навчанні побувало близько шести десятків голів місцевих рад із різних куточків Волині.

Своїм шляхом у межах реформи місцевого самоврядування та децентралізації поділився голова Устилузької об’єднаної територіальної громади Віктор Поліщук.

Він розповів, що під час об’єднання до Устилуга приєдналося сім сільських рад, таким чином, Віктор Поліщук фактично відновив межі колишнього Устилузького району, який існував до 1956 року.

“Не треба боятися”, – сказав Віктор Поліщук присутнім під час навчання сільським головам. Він розповів, що потрібно збиратися із сільськими головами сусідніх населених пунктів і вирішувати, чи йти до об’єднання. Лідер ОТГ зауважив, що постійно зустрічався із людьми і відвідував сесії у селах.

Він додав, що перед об’єднанням йшлося про те, що нова територіальна громада отримає 1019 гривень додаткових коштів на одного жителя. Так і сталося, було виділено 8,8 мільйона гривень субвенції із державного бюджету. “Ніхто нас не обдурив”, – наголосив Поліщук і нагадав про те, що держава гарантує підтримку об’єднаним територіальним громадам протягом п’яти років. Він додав, що питання про те, що добровільне об’єднання закінчиться у 2017 році – не стоїть, держава і надалі опікуватиметься реформою місцевого самоврядування.

Також він розповів про ті інституції, звідки можна отримати кошти на розвиток громади, звісно, якщо написати і виграти якийсь проект. Йдеться про гроші від США, ЄС, Ради Європи, Державного фонду регіонального розвитку тощо.

Озвучив Віктор Поліщук і питання оптимізації. Він переконаний, що це проблема назріла давно, мовляв, хочемо ми того чи не хочемо. Адже громада має доцільно розпоряджатися власними коштами. Наприклад, недоцільно тримати школу, в яку ходиться лише 12 учнів, а викладає там 17 вчителів.