Керівник об’єднаної громади розповіла про те, як змінюється життя людей після реформи

Керівник об’єднаної громади розповіла про те, як змінюється життя людей після реформи

Село з милозвучною назвою Тетерівка – чи не найближче з усіх населених пунктів прилягає до Житомира. Всього десять хвилин на маршрутці – і ти майже у курортній зеленій зоні. Серед переваг цієї місцини – мальовничі пейзажі, родюча земля і тиша. Багато кого Тетерівка та прилеглі села приваблюють  для відпочинку, оздоровлення, а дехто навіть не і проти тут оселитися.

Усе це – чималий козир для села, який за умови його вмілого використання у недалекому майбутньому може дати гарний результат. І для селян, і для туристів. Принаймні, у цьому  щиро впевнена Тетерівський сільський голова Валентина Ільницька.

Валентина Францівна – єдина жінка-керманич однієї із десяти нещодавно утворених об’єднаних територіальних громад області. У зв’язку з її першими 100 днями перебуванням на цій непростій посаді, журналісти Вголос.zt і завітали до неї, щоб дізнатися, чого може досягти громада, натхненна щирою вірою та сподіваннями та чи не розчарувалися люди в тому, що пішли «не тим шляхом», який обрала більшість.

–  Валентино Францівно, 100 днів роботи. Для вас це – старт, надії, перші результати чи розчарування? Як вдається справлятися з чоловічою роботою?  

–  Бути сільським головою для мене – далеко не вперше. До цього 14 років керувала сусідньою Денишівською територіальною громадою. Та й узагалі вся моя трудова діяльність пов’язана з роботою в органах місцевого самоврядування. Професійно володію бухгалтерською справою, вмію організовувати фінансову, господарську  діяльність. А головне – добре знаю людей у цих краях і їх проблеми. Це моя друга мала батьківщина, якій я присвятила усе своє свідоме життя. Тут народилися, тут живуть мої діти. Я поважаю своїх земляків, довіряю їм і впевнена, що тільки разом ми зможемо змінюватися. І не важливо, керує громадою чоловік чи жінка. Головне, щоб була щира підтримка.

Ви знаєте, коли всі почали говорити про децентралізацію влади, об’єднання територіальних громад, я дуже щиро підтримувала ці процеси. Бо працюючи стільки років в місцевому самоврядуванні, відчувала, що не вистачає нам повноважень. Ми хотіли щось змінювати, удосконалювати, але бракувало то коштів, то інших ресурсів, то важелів упливу. Все за нас вирішували. Звичайно, ми намагалися своїми силами, деколи і на волонтерських засадах облаштувати своє життя, урізноманітнювали дозвілля, але це була лише крапля в морі. Якщо ті, від кого залежить розпочата реформа, не відступляться від обраного шляху, то нам на місцях вдасться багато що зробити для людей.

А от щодо ста днів, то я би так не стверджувала. Де-факто минуло тільки 60.  Бо в нових правових умовах ми почали працювати лише з 1 січня, коли набрав чинності пакет «децентралізаційних законів» для тих територіальних громад, які об’єдналися.

Та, власне, ще рано робити якісь висновки та прогнози щодо нашого подальшого життя в громаді, але однозначно кажу – ні я, ні моя бойова команда, не розчарувалися в обраному шляху. А люди , я думаю, дуже швидко оцінять всі переваги життя у теперішніх умовах.

–   До складу об’єднаної територіальної громади з центром у селі Тетерівка входить 4 колишні сільські ради, або 11 довколишніх сіл. А це понад 6 тисяч населення. Ваші земляки вже усвідомили, що за тими чи  іншими довідками, адміністративними консультаціями тощо їм не потрібно їздити в Житомир, як раніше?

–  Я думаю, більшість людей, особливо, похилого віку, це позитивно оцінять трохи згодом, як тільки потеплішає. Почнуть оформляти, переоформляти пенсії, різні види державної допомоги не в обласному центрі, на вул. Лесі Українки, коли туди потрібно добиратися кількома видами транспорту, а на місці, у селі Корчак. Тут уже працює Центр з надання адміністративних послуг для жителів об’єднаної територіальної громади. Будь ласка – реєстрація, перереєстрація, видання паспортів, дозволів, нотаріальних послуг, посвідок. Це та багато іншого в «одному вікні». Зручно. Центр розташовано поблизу автозупинки, у приміщенні колишньої сільської ради. Тут же поблизу невеликий базарчик, магазини. Багато хто з місцевих вже побачили у цьому суттєву перевагу.

 Хоча сьогодні у центрі ще є немало незручностей. Тривають ремонтні роботи. Він має виглядати ошатно. Ми хочемо, щоб тут було тепло та зручно як для відвідувачів, так і для працівників. Щодо організації його роботи, то ще удосконалюємо. Будемо підлаштовуватися під запити людей. Думаємо над організацією виїзних консультацій того чи іншого фахівця – Пенсійного  фонду, соціальних служб. Відкриття нового приміщення центру ми запланували на кінець березня.

Думаю, з часом ми ефективно налагодимо роботу інших підрозділів та служб, які сприятимуть в наданні людям всіх без винятку адміністративних, соціальних та інших послуг – безперешкодного доступу до оформлення житлових субсидій, надання соціальної допомоги людям похилого віку, непрацездатним особам, нашим землякам із низькими статками.

–  А як щодо організації надання освітніх та медичних послуг. У вас є у планах щось змінювати у цьому напрямку? 

–   Найголовніше для нас – зберегти діючу мережу навчальних,  медичних та інших соціальних закладів у тих селах, де вони були. Це одне із пріоритетних наших завдань. Всі заощаджені внаслідок бюджетної децентралізації кошти, а сьогодні до місцевого бюджету надійшло удвічі більше коштів, ніж навіть планувалося, вже спрямовуємо на ремонт шкіл та ФАПів, запровадження енергоефективних технологій. Приміщення шкіл, амбулаторій у селах, які увійшли до складу ОТГ, давно ніхто не ремонтував, бо не було ресурсів. А сьогодні тут кипить робота. Є підрядники, з якими укладено угоди.

Ми не пішли шляхом скорочення працівників бюджетних установ. Навпаки, намагаємося їх підтримувати, заохочувати віддаватися більше на благо людей. Ми думаємо, як удосконалити надання медичної допомоги, працюємо над створенням Центру надання первинної медико-санітарної допомоги, який мав би відповідну ліцензію. З наступного року плануємо укласти угоду з центральною районною лікарнею. Сьогодні ми вивчаємо запити наших людей, бажання, де і як вони хотіли б лікуватися. У перспективі, може, візьмемо на утримання інтернати, які є на нашій території. Пропозиції людей – для нас є визначальними.

А комфортні навчальні заклади, дитячі садочки, лікарські установи та відповідна кадрова й матеріально-технічна база – я вважаю, це надія села, а також безпека та гарантоване майбутнє для людей. Якщо ми, нинішні, не дочекаємося добробуту повною мірою, то наші діти вже точно матимуть змогу жити набагато краще, не виїжджаючи у місто.

–  Крім проблем соціальної сфери, мабуть, є й інші. Які для вас головні. І чи є можливості їх вирішити?

–   Звичайно, проблем багато. Друга після удосконалення надання соціальної допомоги людям, це – дороги  Якщо по трасі  вони ще хоч якось збереглися, то між окремими селами геть занепали. У цьому році є в наших  планах відремонтувати якомога більше доріг. Ми також хочемо зайнятися освітленням, благоустроєм територій. У планах – відкриття нових підприємств , створення робочих місць. Будемо робити все по порядку. Для всього цього є можливості. І власні ресурси, і, я думаю, держава, як і обіцяла, буде допомагати.

Ми подали в Мінрегіон 18 проектів з благоустрою та покращення якості життя людей, на реалізацію яких потрібно 26 млн. грн. Три проекти з них вже відібрано, і вони почнуть реалізуватися в нинішньому році. Це – капітальний ремонт двох шкіл та реконструкція котельні для однієї з них. Ще буде розподіл 3 млрд. грн. коштів із Державного фонду регіонального розвитку. Упевнена, якась доля надійде і нам на наші потреби. А головне – у нас є бажання самим розвивати свою територію. Люди потроху відчувають, що від них залежить їхнє життя, і тому їдуть з пропозиціями.

Сьогодні ми активно працюємо над розробленням Стратегії розвитку територіальної громади – документом, який буде визначати всі наші пріоритети та подальші дії. Чекаємо від держави погодження на виготовлення карти, щоб знати, де межа між промисловою зоною та життєвим середовищем.

– Щодо життєвого середовища. Чи є у вас можливості  у зв’язку зі збільшенням території дійти до кожного села, оселі, родини. Хто відповідає за якість життя людей безпосередньо за місцем проживання?

–  Територія громади стала більшою. Тож, і проблем побільшало. Але ми для того і об’єдналися, щоб за рахунок ефективного розподілу ресурсів – фінансових, кадрових – результативніше вирішувати проблеми людей, у тому числі за місцем проживання. Весь спектр самоврядних послуг населенню надають виконуючі обов’язки старост. У нас їх три. Працюють на базі колишніх сільських рад. Повноважень та функцій, які вони надають людям, суттєво побільшало. За винятком того, що їм тепер не потрібно проводити сесії. У них немає депутатів місцевої ради. Колективний орган для них – виконком Тетерівської сільської ради ОТГ. В.о. старост  – члени виконкому, а тому ми володіємо всіма проблемами жителів сіл, навіть найвіддаленіших, і разом її вирішуємо.

 Виконком ради – це 19 досвідчених фахівців. Кожний відповідає за свій напрямок організації життя людей у селах. Для зручності людей та зважаючи на наші можливості, адміністративні  приміщення не зосереджені тільки в Тетерівці, є вони також в інших селах. Для забезпечення зв’язку між собою та взаємодії з центральними органами влади, зокрема, Міністерством фінансів України  ми встановили сучасну оргтехніку. Працює Інтернет.

З районної адміністрації та районної ради до нас на роботу перейшли  хороші спеціалісти. Це, в основному, молодь. Ми запропоновували їм кращі заробітки. А тому вони працюють з максимальною віддачею. Я думаю, результат не забариться.

–  Валентино Францівно, довколишні місця: Дениші, Тетерівка, Тригір’я  та інші – дивовижно мальовничі. Тут можна розвивати туристичну галузь, зелений туризм. І це може дати для жителів ОТГ додаткові робочі місця та надходження в бюджет. Чи не думали над цим?

–  Думала, аякже. За туристичною галуззю та розвитком підприємництва у різних сферах і, насамперед, сільськогосподарською  – наше майбутнє. І тим більше зважаючи на нашу ситуацію. На території громади знаходиться монастир, санаторій, руїни колишнього замку, багато інших видатних місць. Тож, ми чекаємо активних та чесних людей із пропозиціями. Наше завдання – підготувати базу, упорядкувати благоустрій, відремонтувати дороги, а від підприємців – креативні ідеї. Що в наших силах та компетенції  ми все підтримаємо. Але тут, щоправда, є одна затримка. Поки не буде вирішено, чия земля поза межами населених пунктів, ми обмежені в своїх діях. Та я впевнена, закони будуть ухвалені, і ризики себе виправдають.

Автор: Ірина ОСТАПЧУК