Руслан Панасюк: На Прикарпатті не педалюватимуть об’єднання громад задля кількісного показника

Днями відбулася прес-конференція директора обласного  Офісу реформ Руслана Панасюка та директора Інституту гуманітарної підготовки і державного управління  ІФНТУНГ Дмитра Дзвінчука, які підбили перші підсумки проведення децентралізації на Прикарпатті. У заході також взяли участь експерти Офісу реформ.

Руслан Панасюк детально розповів про роботу експертів Офісу реформ за рік, що минає, та окреслив плани і перспективи на 2016-й. За його словами, нині дедалі більше людей усвідомлюють, що тільки об’єднавши зусилля можна зламати радянські стереотипи і будувати нову європейську систему управління в нашій державі, що майбутнє — за спроможними об’єднаними громадами, які самостійно визначатимуть пріоритети щодо свого розвитку, а їхні жителі стануть повноправними господарями на своїх територіях. 

Р. Панасюк нагадав, що розпорядженням Кабінету Міністрів України було затверджено перспективний план формування територій громад Івано-Франківської області у кількості 53. Не затверджено 10 громад. А на розгляд було подано 63 потенційні об’єднані територіальні громади. Р. Панасюк пояснив, яка доля чекає на цих 10 громад: «Нині тут відбуваються зустрічі, перемовини з підготовки пропозицій про внесення змін до плану. Ми працюємо з ними, шукаємо аргументи, переконання. Очевидно, що все-таки вони приєднаються до сильніших. Проте остаточний вибір буде за цими десятьма громадами». 

Найбільшим успіхом на шляху впровадження реформи місцевого самоврядування на Прикарпатті Р. Панасюк вважає утворення Печеніжинської, Верхнянської і Старобогородчанської об’єднаних громад, які вже в новому форматі взяли участь у місцевих виборах 25 жовтня цього року. Також нині закінчено процедуру щодо об’єднання Білоберізької громади, далі справа за ЦВК, яка має оголосити тут вибори. Проте залишається неврегульованою ситуація навколо потенційної Бурштинської об’єднаної громади. На старті вона була однією із найперспективніших, але з огляду на те, що до її складу ввійшли села із суміжних районів, це відповідно до законодавства потребує рішення Верховної Ради, якого немає донині. Тому Бурштинська громада перебуває в такому невизначеному стані. Більше ТУТ.