Про добровільну пожежну дружину і не лише

Як в об`єднаних територіальних громадах працюватиме захист на випадок надзвичайних ситуацій та протипожежна охорона зокрема? Можливу відповідь на це питання сільські та селищні голови Чернігівщини побачили 10 грудня, на четвертий день своєї поїздки до Дюнкельсбюля. 

В місті вже понад сто років існує добровільна пожежна команда, до складу якої входять добровольці з числа городян, об’єднані у відповідну спілку. Штатних працівників немає, якщо не рахувати двох ремонтників, які отримують зарплату у розташованому поруч комунальному підприємстві. Всі інші зголосилися допомагати у такий спосіб місту поза основним місцем роботи та безкоштовно. 

А от матеріальну базу, насамперед чудову техніку та приміщення, забезпечує територіальна громада Дюнскенсбюля – це її комунальна власність. В малих селах, що до неї належать, діють власні загони, для яких міська дружина відіграє роль провідної. Так, не витрачаючи зайвих коштів на бюджетні посади, громада гарантує собі ефективну протипожежну безпеку. 

Того ж дня чернігівці побували в іншій об’єднаній територіальній громаді, але сільській, й, відповідно, значно меншій за населенням – Дюрванген. Вона нараховує всього 2600 мешканців, що лише на сто чоловік більше рекомендованого баварським законодавством показника. Основна мета відвідин – ознайомлення з досвідом реалізації програми розвитку села. З’ясувалося, що й вона значною мірою спирається на ініцативу самих мешканців – держава виділяє лише половину грошей на визначені під час громадського обговорення цілі. Іншу частину забезпечує територіальна громада, причому більшість внеску припадає на приватні кошти. Умовою є також безкоштовна праця селян на об’єктах, що потрапили до програми.