Лише 26% місцевих бюджетів Закарпаття здатні забезпечити функціонування своїх структур

«Децентралізація публічної влади України в контексті стратегії розвитку Закарпаття» - таку тему для свого «круглого столу» обрали науковці УжНУ для дискусії із практиками виконавчої влади. Безпосередню участь у спілкуванні взяли й експерти Офісу реформ у Закарпатській області.

Чому ж так важливо провести, а не лише говорити про децентралізацію влади в Україні. На думку проректора УжНУ, доктора юридичних наук Мирослави Лендьел, окрім іншого, децентралізація – це можливість запровадження ефективного менеджменту, адаптації до регіональних особливостей у провадженні ефективної політики. У той же час, науковець визнає існуючі ризики: анклавізація, вибудова власної регіональної ієрархії влади тощо. «Проте світ має і знає приклади застереження від таких ризиків: громадський контроль, місцева демократія, реальне самоврядування. Саме визначення ризиків – для їх застереження,і чітке і зрозуміле формулювання переваг – для використання і має стати завданням і теоретиків, і практиків», - вважає Мирослава Олександрівна.

Практики, як завжди спираючись на конкретні факти, мають чимало питань. У той же час визнають: зміни в законодавстві, навіть до прийняття конституційних новацій, уже дають свої результати. Так, лише податкові зміни принесли місцевим бюджетам Закарпаття додаткових 1 616 млн.грн., а отже перевиконання може сягнути 50%. За словами заступника департаменту фінансів Наталії Боркулеш, цього року на капітальні видатки вдалося використати 220 млн.грн.: «Ми розуміємо, що не всі питання мають відповіді, але згадаймо, коли в останнє вдавалося застосувати гроші для капітальних видатків? А зараз, мусимо визнати, ці кошти видно й пересічним громадянам: ремонтуються дороги, відновлюються школи. Тобто цей механізм, який держава передала місцевим громадам, працює вже!». З іншого боку, говорити про реформування фінансових відносин, оптимізації використання коштів необхідно, переконана фінансист. Так, аналіз цієї сфери показує, що на Закарпатті лише 26% місцевих бюджетів мають ресурс для забезпечення своїх функціональних органів і навіть можуть надавати мінімальні послуги. Виникає питання: хто фінансує ті, більше 70%? Саме для вирівнення цієї диспропорції, у тому числі, і необхідно провадити адміністративно-територіальну реформу, переконані експерти.

Іван Дем’янчук, директор Офісу реформ у Закарпатській області, наголошує: «Об’єднання заради об’єднання не може і не є метою адміністративно-територіальної реформи. Створення ж спроможних громад – процес тривалий і непростий. Як бачимо вже на прикладі двох новоутворених громад, основним ризиком може стати відсутність кваліфікованих кадрів, професіоналів, яких до цього громади не потребували. Саме у цьому питанні допомога громадам вкрай необхідна». Більше - ТУТ.