Зміни до Бюджетного кодексу: основні нововведення 2018 року

Одночасно із прийняттям державного бюджету на 2018 рік, 7 грудня 2017 року Верховна Рада ухвалила також зміни до Бюджетного кодексу (Закон № 2233), які стали основою для формування державного та місцевих бюджетів на 2018 рік.

Що змінилося у бюджетному процесі і як ці зміни вплинуть на формування та виконання місцевих бюджетів – про це в короткому огляді, підготовленому експертами Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International).

Одним із аспектів, на який слід звернути увагу, є те, що у Бюджетному кодексі (далі – Кодекс) змінено формулювання стосовно об’єднаних територіальних громад. Йдеться про зміну термінології і сутнісного змісту поняття «об’єднані територіальні громади». Починаючи з 2015 року Кодексом було визначено, що бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. У новій редакції Кодексу до бюджетів місцевого самоврядування віднесено бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад. Тобто, у даному випадку відсутня норма, яка пов’язує об’єднані громади з перспективним планом формування територій громад. Разом із цим, понятійний апарат Кодексу доповнено дефініцією – «бюджети об’єднаних територіальних громад», що включає в себе бюджети об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також бюджети об’єднаних територіальних громад, визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (частина 1 пункт 21 статті 2).

Також змінами до Кодексу чітко унормовано питання щодо включення бюджетів об’єднаних територіальних громад до показників зведеного бюджету області (стаття 6). Тоді, як у старій редакції зазначалося, що показники бюджетів ОТГ включаються до відповідного зведеного бюджету без конкретного визначення до якого саме бюджету.

Експерти звернули увагу на такі основні новації Кодексу:

  • на 2018 та 2019 роки продовжено дію норми статті щодо зарахування до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування 13,44% акцизного податку з виробленого та ввезеного на митну територію України пального (пункт 431 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу). Нагадаємо, що відповідно до Законів України від 17.11.2016 № 1762 та № 1763, починаючи з 2020 року акцизний податок із виробленого та ввезеного на митну територію України пального повністю зараховуватиметься до спеціального фонду Державного бюджету, як джерело формування Державного дорожнього фонду;
  • прийнято рішення про створення у складі спеціального фонду Державного бюджету України Державного фонду розвитку водного господарства. З цією метою Кодекс доповнено статтею 244. Державний фонд розвитку водного господарства формуватиметься за рахунок 10% рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення). У зв’язку з цим, зменшиться відсоток зарахувань рентної плати до державного бюджету на 5% (з 50% до 45%) і аналогічно на 5% зменшаться зарахування до бюджету міста Києва та обласних бюджетів (з 50% до 45%).  Вказані зміни відображені у статтях 29, 30, 64 та 66 Кодексу. Основними напрямками використання коштів фонду визначено фінансове забезпечення заходів з експлуатації водогосподарського комплексу, будівництва та реконструкції меліоративних систем, захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, централізованого водопостачання сільських населених пунктів, які користуються привізною водою, модернізації та розвитку водогосподарського комплексу;
  • на 25% зменшено зарахування до спеціального фонду обласних бюджетів екологічного податку. Відтепер до обласних бюджетів буде зараховуватися 30% (замість 55%), до державного бюджету – 45% (замість 20%). Зміни внесено до статей 29 та 691 Кодексу;
  • змінено порядок перерахування з державного бюджету місцевим бюджетам дотації та інших поточних трансфертів у разі несвоєчасного прийняття Державного бюджету. Такі перерахування будуть здійснюватися відповідно до обсягів, визначених у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України (статті 41 та 77 Кодексу). Раніше перерахування трансфертів здійснювалося виходячи з показників, визначених у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний рік;
  • спрощено умови для передачі коштів між місцевими бюджетами. Виключено вимогу щодо укладання договорів про передачу коштів до 1 серпня року, що передує плановому (частина 3 статті 93 Кодексу). Вказані зміни дають змогу значно спростити і підвищити ефективність такого фінансового інструменту, як здійснення видатків за рахунок передачі коштів між місцевими бюджетами;
  • унормовано порядок надання і використання додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Кодекс доповнено статтею 1036, якою визначено усі процедурні аспекти розрахунків і надання додаткової дотації. Зокрема, встановлено, що додаткова дотація розподіляється між обласними бюджетами у наступних пропорціях:
    • 50 відсотків обсягу — пропорційно до питомої ваги кількості наявного населення області станом на 1 січня року, що передує плановому;
    • 50 відсотків обсягу — пропорційно до питомої ваги приведеного індексу відносної податкоспроможності зведеного бюджету області.

Щодо порядку розподілу додаткової дотації між місцевими бюджетами на обласному рівні, то він здійснюється у порядку, визначеному обласними державними адміністраціями, та затверджується рішенням про обласний бюджет;

  • напрямки використання бюджету розвитку доповнено в частині можливості спрямування коштів на оновлення матеріально-технічної бази, комп’ютеризацію та інформатизацію комунальних закладів охорони здоров’я (частина 3 статті 71 Кодексу);
  • залишається вимога щодо формування місцевих бюджетів, які мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, за програмно-цільовим методом. А починаючи з 1 січня 2019 року усі місцеві бюджети (тобто сільські, селищні, міські міст районного значення) повинні застосовувати програмно-цільовий метод. Відповідні зміни відображені у статті 20 та пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу;
  • з метою реалізації Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 до Кодексу внесено відповідні зміни, що стосуються фінансування медичної галузі, які відображені у статтях 87, 89 та 90, в яких регламентуються повноваження на здійснення видатків з державного та місцевих бюджетів. Також зазначено, що медична субвенція надаватиметься місцевим бюджетам лише до 1 січня 2020 року (з термінами запровадження медичної реформи  можна ознайомитися нижче).

Координатор Групи фінансового моніторингу ЦОР Яніна Казюк позитивним моментом відзначила продовження дії норми статті, яка надає можливість об’єднаним громадам, у яких перші вибори відбудуться у 2018 році, прийняти рішення щодо затвердження бюджету об’єднаної територіальної громади, який включатиме показники бюджетів відповідних територіальних громад, що об’єдналися (прийняття єдиного бюджету). Відповідні зміни внесені до пункту 6 Прикінцевих положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Нагадаємо, що експертами Групи фінансового моніторингу було розроблено методичні рекомендації «10 кроків до єдиного бюджету» щодо переходу об’єднаною територіальною громадою на єдиний бюджет.

Таким чином, внесені до Бюджетного кодексу України зміни врегулювали питання, пов’язані із виконанням бюджету 2018 року, а також покликані забезпечити стабільність і підвищення ефективності функціонування бюджетної системи держави.

Матеріали підготовлено експертами Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International):

  • Яніною Казюк, координатором з фінансової децентралізації
  • Віктором Венцелєм, експертом з фінансового моніторингу
  • Світланою Демиденко, експертом з фінансового моніторингу

 

Особливості фінансового забезпечення медичного обслуговування населення

Норми Бюджетного кодексу України

Терміни введення в дію

Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України на охорону здоров’я (стаття 87, частина перша, пункт 8)

а) первинна медико-санітарна, амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України)

діють до
1 січня 2020 року

б) спеціалізована, високоспеціалізована амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України)

в) санаторно-реабілітаційна допомога (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", та інвалідів, загальнодержавні реабілітаційні установи та комплекси для інвалідів згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України)

г) санітарно-епідеміологічний нагляд (лабораторні центри, заходи боротьби з епідеміями)

д) первинна медична допомога, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров’я

діє
з  01.07.2018
до 01.01.2020

е) державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями

вводяться в дію з 1 січня 2020 року

є) державні програми розвитку та підтримки закладів охорони здоров’я, що перебувають у державній власності, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України

ж) програма державних гарантій медичного обслуговування населення

Видатки, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад (стаття 89, частина перша, пункт 3)

а) амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні)

діє до
1 січня 2020 року

а1) первинна медична допомога (медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські і фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги) та інші заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу)

діє до
1 липня 2020 року

б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи з санітарної освіти)

діють
до 1 січня 2020 року

в) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (територіальні медичні об’єднання, центри медичної статистики, автопідприємства санітарного транспорту, інші програми і заходи)

г) оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, та місцеві програми надання населенню медичних послуг з первинної медичної допомоги населенню

діє 
з  01.07.2018
до 01.01.2020

ґ) співфінансування оплати медичних послуг, що надаються в рамках програми державних гарантій медичного обслуговування населення, для покриття вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам або є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних рад

вводяться в дію з 1 січня 2020 року

д) місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам або є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних рад, і місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення

е) місцеві програми громадського здоров’я

Видатки, що здійснюються з обласних бюджетів (стаття 90, частина перша, пункт 3)

а) консультативна амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (лікарні обласного значення), центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги

діють до 
 1 січня 2020 року

б) спеціалізована амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для ветеранів війни, будинки дитини, станції переливання крові)

в) санаторно-курортна допомога (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації)

г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, територіальні медичні об’єднання, автопідприємства санітарного транспорту, бази спецмедпостачання, центри здоров'я і заходи санітарної освіти, регіональні заходи з реалізації державних програм, інші програми і заходи)

ґ) співфінансування оплати медичних послуг, що надаються в рамках програми державних гарантій медичного обслуговування населення, для покриття вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, які є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласних рад

вводяться в дію з 1 січня 2020 року

д) регіональні програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, які є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласних рад, і регіональні програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення

е) регіональні програми громадського здоров’я

09.01.2018 - 13:13 | Переглядів: 8629
Зміни до Бюджетного кодексу: основні нововведення 2018 року

Теги:

бюджет Я.Казюк бюджет аналітика

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
66c6f64808eab8c84c2607fc24167435

20 квітня 2018

Частину коштів державної підтримки розвитку...

В ході децентралізації усе більше коштів залишається на місцях, зростає державна підтримка розвитку інфраструктури...

089cbf4ee63a658f70c6a3e7f0766e02

20 квітня 2018

Експерти про ситуацію на Закарпатті: критика...

Експерти відреагували на ситуацію, що склалася в Закарпатській області довкола процесу добровільного об’єднання...

15c7b0d7be91efd3e57452511a9603f7

20 квітня 2018

Нові сквери з Wi-Fi, фонтани і парк. Як за три...

Чотири роки тому почали впроваджувати реформу децентралізації. Це дало поштовх для розвитку невеликих населених...