"Громади створюються для вирішення проблем жителів", - Юлія Молодожен

Перші вибори в трьох об’єднаних територіальних громадах (Авангардівській селищній, Дальницькій сільській та Маяківській сільській Біляївського району, до складу якої ввійшло Надлиманське) 29 жовтня ц. р. стали фактичним початком процесу децентралізації в Овідіопольському районі Одеської області. Про їх результати і наслідки ми говоримо з директором Одеського відокремленого підрозділу установи "Центр розвитку місцевого самоврядування", створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, доктором наук з державного управління, експертом з питань планування розвитку територій Юлією Молодожен.

- Долучитися до аналізу наймасштабніших перших виборів у 201 ОТГ 29 жовтня ц.р. прагнуть всі: соціологи, політологи, очільники політичних партій. До речі, кожен з останніх у передчутті майбутніх парламентських та президентських перегонів намагається потягнути ковдру на себе, і якщо додати відсотки, які за твердженням лідерів набрали їх партії, то сума може виявитися більшою 100%. Якщо ж залишити емоції осторонь, Юліє Борисівно, як оцінюєте результати 29 жовтня Ви як фахівець у галузі державного управління?

- Дійсно, вибори до об’єднаних громад 2017 року перебувають під прискіпливою увагою, оскільки вони суттєво відрізняються від виборів минулих років. Коли у 2015 році відбувалися перші вибори до ОТГ, жодна політична сила не заявляла відкрито, що був обраний її кандидат. На той час ніхто не хотів брати відповідальність, оскільки не були впевнені в позитивних результатах. На фоні тодішніх гасел «реформа провалиться», «через рік все скасують», «держава знову не виконає обіцянок» відповідальність на себе взяли виключно кандидати на голів ОТГ. Пройшов рік, і вибори 2016 року показали вже певну зацікавленість партій, а 2017 рік продемонстрував змагання політичних сил, серед яких, окремі, як і в попередні роки, й дотепер «проти реформи».

Чому це відбувається? Тому що нарешті керівники районів, депутати обласного рівня зрозуміли, що весь фінансовий ресурс і значні повноваження дійсно зосереджуються на рівні об’єднаних громад. Також активізувався великий бізнес, який намагається теж виставляти своїх представників на виборчих перегонах – треба ж мати «свою людину», щоб вирішувати питання. Проте всі мають усвідомити, що кого б не обрали головою ОТГ, він не зможе тривалий час бути маріонеткою, оскільки з великими ресурсами і повноваженнями передається ще й відповідальність за вчинені дії.

- Ейфорія виборчих перемог проходить, наступають непрості будні – для багатьох не до кінця усвідомлені. Якими мають бути першочергові кроки новоутворених громад саме щодо об’єднання де-факто?

- Де-факто громаді потрібно, по-перше, провести перші сесії, на яких набудуть повноважень новообраний голова та депутати; по-друге, розпочати процес реорганізації своєї структури, оскільки треба владнати питання з сільськими радами, що приєдналися; сформувати нову структуру виконкомів, проінвентаризувати все майно і головне - вчасно затвердити вже новий бюджет громади на наступний рік. І тут головне, знайти консенсус з усіма учасниками процесу.

- Децентралізація передбачає передачу управлінських функцій на місця, створення в ОТГ відповідних структурних галузевих підрозділів, дозвільних органів. Зрозуміло, що це справа не одного дня. Які можливі варіанти дій в період становлення ОТГ?

- На даний час формування виконавчих органів ради громади є дуже відповідальним процесом. Треба зрозуміти, що новостворена структура має забути всі шаблони управління, оскільки тут починається нове життя з новими повноваженнями. Зокрема, ми вже неодноразово на своїх семінарах говорили, що об’єднана громада, згідно Бюджетного Кодексу, набуває фінансових повноважень міста обласного значення.

Але чи всі новостворені ОТГ готові відповідати такому статусу? Вже не можна буде працювати «як раніше» - видав дві довідки, провів сесію раз на місяць, і все. Тепер для ОТГ буде дуже багато роботи, і наскільки злагоджено спрацює нова команда – настільки і буде помітним результат.

Головне - при формуванні виконкому та нових структурних підрозділів зрозуміти, що громада створювалася не для утримання нового апарату, а для вирішення проблем жителів. І тут жителі теж мають зрозуміти, що голова громади – це людина, яку вони найняли на роботу, і заробітну плату він отримує за рахунок їх податків. Бюджет – це не виключна власність ради, це власність кожного мешканця громади, оскільки він наповнюється завдяки знову ж таки податкам та відрахуванням.

І структура органів управління має складатися не з родичів, кумів та друзів, а з професіоналів, бо нові повноваження потребують нових знань і нових компетенцій. Саме тому кожен підрозділ, який створюється, має на меті реалізовувати нове отримане повноваження або функцію.

- Конфігурація новостворених ОТГ не завжди відповідає перспективним планам, затвердженим вищими органами влади. Чи не позначиться це на їх підтримці державою?

- На жаль, Одещина до цього часу не має перспективного плану, який покриває всю територію області. Тому останні зміни до Закону України «Про добровільне об’єднання громад» надали Кабінету міністрів України право визначати статус спроможної громади за відсутності перспективного плану. Експерименти на кшталт «створюємо будь-які громади, щоб подивитися що з цього вийде» поступово завершуються. Кількість створених за два роки громад вже довела, які з них мають право на життя, а які згодом будуть приєднані до інших.

Державна підтримка громад існує, але слід розуміти, що 1,5 млрд грн інфраструктурної субвенції, виділеної у 2015 році для 159 ОТГ, і така ж сама сума вже для понад 600 ОТГ у наступному році – це зовсім різні суми грошей. Хочу наголосити, що більшість громад, яка йде на об’єднання, щиро сподівається на державну підтримку, забуваючи про наявні резерви, які наразі спокійно почувають себе «в тіні». Ми радимо: почніть з наведення порядку у земельних відносинах, легалізації найманих працівників, належної сплати місцевих податків і т.ін.

- Досить розхожим є твердження, що в законі про добровільне об’єднання громад може зникнути слово «добровільне». Це можливо, як що так – то коли і що стоятиме за цим?

- Ну не можемо ми бути вічно молодими. Так і добровільність не може тривати вічно – у нас на це немає часу. Сьогодні урядовцями озвучуються різні терміни закінчення добровільності - і 2018 рік, і 2020-й. Але треба розуміти, що вже зараз більшість території України покрита об’єднаними територіальними громадами, є області, в яких територія району повністю розділилася на громади. До чого це призводить – до розбалансування бюджетів: район вже не може виконувати свої функції. Тому найближчим часом Верховна Рада має ухвалити низку законопроектів, які прискорять процес завершення добровільності. Але ж хто хоче чекати і далі, хай чекає, але чи виграють мешканці від цього очікування – це покаже час.

23.11.2017 - 09:06 | Переглядів: 167

Приєднані зображення:

Область:

Одеська область

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
7ddb3abbc078611666d62fa9dfec3a70

12 грудня 2017

Навколо України за 50 днів: перший регіональний...

Протягом жовтня-листопада 2017 року експерти проектного офісу eHealth організували та провели 12 семінарів, що...

46fb481ee3acf8fa52378b21380c2fce

12 грудня 2017

З’явився свіжий номер газети "Радник Старости"...

За підтримки Швейцарсько-Українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" DESPRO вийшов в друк третій у...

E2ff9950769bcd33f8c3cf911853db52

12 грудня 2017

У 2017-му реалізовано 2,8 тисяч регіональних...

За рахунок державної підтримки регіонального розвитку, а саме ДФРР і коштів субвенції для  ОТГ, в регіонах у...