Об'єднані громади почали рахувати гроші і шукати свої «фішки»

Директор центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Яцковський розповів, у чому полягає секрет успіху хмельницьких ОТГ.

Українці вже давно звикли до думки, що села – це відірвані від цивілізації території з поганими дорогами та низьким рівнем життя.

Проте зараз ситуація кардинально змінюється. Головним рушійним процесом тут стало утворення об'єднаних територіальних громад (ОТГ), метою яких є покращення життя пересічних українців. Цей процес триває від 2015 року і швидкість утворення нових ОТГ лише зростає, адже люди бачать, що першопроходьці успішно справляються з новими реаліями.

 

Асфальтовані дороги, освітлені вулиці, комфортна лікарня, сучасна школа, спортивний майданчик і власна рятувальна служба, у якої завжди є бензин, – це лише мала частина того, що вдалося зробити громадам, які наважилися взяти справу до своїх рук.

Лідером серед українських областей за кількістю громад стала Хмельниччина. Кореспондент "ТСН.Тиждень" Ірина Прокоф'єва поспілкувалася з директором Хмельницького центру розвитку місцевого самоврядування Сергієм Яцковським, який розповів, у чому полягає їхній секрет успіху.

- Ви куруєте децентралізацію області, яка налічує найбільшу кількість успішних громад. В чому секрет?

- Дійсно, на Хмельниччині цього року ми перейдемо рубіж 50% об’єднаних територіальних громад від загальної площі області. І це є певним успіхом. Я не скажу, що тут є особливий секрет. Дуже важливою стала робота і співпраця з людьми на першому етапі, коли була підтримка з боку органів державної влади, тобто обласної адміністрації в особі голови Михайла Загороднього. Він зрозумів необхідність цієї реформи, і ми почали рухати її вперед. На сьогодні у нас є 26 громад, які діють. Цього року буде створено ще 13 громад, таким чином, загалом матимемо 39 громад. І я вже замислююся над тим, як збирати людей, навчати їх і рухатися далі.

- Чи дійсно так важливе навчання?

- Обов’язково потрібно навчати. Найбільшою проблемою у громадах виявився кадровий "голод". Раніше сільські й міські ради оперували невеликими бюджетами і не мали можливості впливати на всю територію. А зараз громада має стосунок до освіти, медицини, соціального захисту, тобто всього, що відбувається на її території. І громадам потрібно розказати, як це може відбуватися. Як управляти освітою у громаді або соціальним захистом – в обох випадках є своя специфіка. Що буде з первинною медициною? Як займатися благоустроєм території? Цю величезну кількість предметів ми намагаємося охопити.

- Як організовуєте навчання?

- Ми ще намагаємося організовувати так звані study-тури (англ. навчання, – Ред.), тобто поїздки, в яких керівники і представники громад обмінюються досвідом. Що може бути кращим за те, коли ти їдеш до сусідньої області і дивишся на той велосипед, який там вже придумали. Ми їздили на Івано-Франківщину дивитися на круті ЦНАПи (Центри надання адміністративних послуг, – ред.). Ми їздили на Полтавщину дивитися, як вони запускають туристичні атракції. Ми їздили до Закарпаття дивитися, що таке зелений туризм. І багато громад потім приїжджають і говорять: "Так, ми там таке бачили, а давайте зробимо це у себе".

І зрозуміло, що людський ресурс, потенціал – це найдорожче, що у нас є. Це ті активні люди, які живуть на Хмельниччині. Вони позитивні. Вони хочуть чогось досягнути, їм не байдуже, як живе їхня громада. І мені самому небайдуже. Можна багато кричати про зраду, проте, можна встати і самому щось зробити, щоб змінити історію заради своїх дітей і внуків.

- Ви говорили про яскравих лідерів громад. Без харизматичного керівника не буде успішної громади – зі світлом на вулиці, з гарними дорогами, хорошим ЦНАПом тощо?

- От ми зараз активно займаємося питанням розвитку стратегії громад. Це величезний пласт роботи, який треба зробити. В Європі жодна інституція не працюватиме, наприклад, з польською гміною (громада у Польщі, – ред.), якщо в неї немає стратегії. Що таке стратегія? Це довготривалий план на 5-10 років, куди має рухатися громада. І цей план не залежить від того, хто керівник, яка політична влада в державі і як змінилися депутати. Тоді кожен новий голова, який приходить, продовжує виконувати цей план, щоб досягнути певних результатів. І наше завдання зробити так, щоб зміни у селах залежали не тільки від особи одного керівника, від того, наскільки він харизматичний і наскільки хоче все змінити. Потрібно, щоб завдяки виконанню цього стратегічного плану громада постійно рухалася в напрямку свого розвитку.

 

- Наскільки важлива оптимізація? Давайте поговоримо про це на прикладі Гуменецької громади. Як вони зорганізувалися, чому вони найбагатші сьогодні?

- У нас є громади, які на душу населення заробляють навіть трошки більше, але у фактичних цифрах гуменці є найбагатшою громадою Хмельницької області. Перш за все, на це вплинула специфіка території. Громада розташована поблизу міста Кам’янець-Подільський. На її території є цементний завод, кар’єри, наявна певна промисловість. І харизматичний лідер. Це людина, яка дуже хоче все змінити.

Громади почали рахувати кошти. Вони почали оцінювати, наскільки потрібний й ефективний той чи інший проект. Наприклад, вкладати гроші не просто в якусь дорогу, а в таку, де буде їздити шкільний автобус чи потрібний маршрут. Будувати не якісь незрозумілі будівлі і прості "коробки", а думати про те, щоб там могла розміститися послуга, яка потрібна людям.

Тобто будь-які речі в громаді робляться для того, щоб люди знизу відчули, що насправді для них щось змінюється. І найголовніше, що вони роблять це не для "галочки" – не для Києва і не для Хмельницька. Вони роблять це для своїх мешканців. Для них це найважливіший аргумент: що мешканці скажуть про них, як про владу.

- Де громади беруть гроші? Зрозуміло, що є державна субвенція. А власні кошти на що вони витрачають? І як багато порівняно з державною субвенцією?

- На Хмельниччині приріст доходів об’єднаних громад зріс у три рази порівняно з тим, що було до об’єднання. І цього року середній приріст складає приблизно 35%, тобто це перевиконання дохідної бази порівняно з аналогічним періодом минулого року. У нас були і є громади, які станом на 1 січня цього року мали вільних залишків 7-10 млн грн. Представники органів місцевого самоврядування зрозуміють, що це величезний ресурс.

Держава дала, що належало, а решту повинен мати сам. Громаді заходить 100% єдиного податку, який сплачують приватні підприємці. Тож працюй, займайся легалізацією тіньової зайнятості, співпрацюй з підприємцями. Також заходить 100% плати за землю – займайся інвентаризацією землі, збільшуй грошову оцінку, збільшуй ставку податку. Аналізуй ситуацію. Можливо, тобі треба залучити інвестора шляхом зменшення ставки, але ти матимеш робочі місця і гроші від ПДФО (податку на доходи фізосіб, – ред.). Тобто кожна громада починає шукати свій шлях. Я не маю типового рецепту насправді. Бо ось у нас 26 громад - різних за територією, площею, населенням, географією – і кожна шукає свій шлях до успіху. Це приємно, коли ти бачиш ці рухи. От ми сьогодні бачили сучасну пожежну команду, амбулаторію, сучасний дитячий садок, центр дозвілля, ЦНАП, масу придбаної спецтехніки в Дунаївцях. Там займаються вивезенням сміття вже з 12 сіл. Сміття завозять, і вони будуть його сортувати. Кожна громада шукає свої цікавинки, "фішки", які нададуть їй можливість рухатися й розвиватися.

Плюс громади починають розвивати свою самоідентичність. Тобто вони починають себе ототожнювати з єдиним цілим. Вони роблять самі і для себе. Не для когось. Це величезний рух, який відбувся в голові мешканців і керівників.

- І все ж таки цікавить питання грошей. Громади щось самі заробляють, щось віддають державі, частину собі залишають... Яка тут взагалі структура? У Польщі, наприклад, є так званий "закон Робін Гуда": 80% лишаємо собі, а 20% віддаємо державі. Як у нас?

- У нас структура доходів місцевих бюджетів ОТГ побудована так. 60% від ПДФО залишається у розпорядженні громади, решта йде далі – у район, область, Київ. Залишаються по 100% земельного і єдиного податків. Штрафи, пені і всі оплати, що накладають спеціальні органи контролю, – залишаються на 100%. Взагалі можна сказати, що приблизно 80% всього, що збирається на території ОТГ, залишається у них.

У цьому контексті дуже важливе питання – законопроект, який є у Верховній Раді, про надання можливості ОТГ розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Тобто, якщо ми говоримо з юридичної точки зору про повсюдність місцевого самоврядування, то вона має бути повною. Якщо є громада, то вона має право розпоряджатися землею на всій своїй території, в тому числі має право змінювати ставки, вирішувати питання передачі в оренду і все решта. І громади, як на мене, є досить ефективними управлінцями в цьому випадку, тому що громада ніколи не віддасть пасовище незрозуміло кому, не роздасть землі заїжджим гастролерам, бо голова громади розуміє, що жителі цього села завтра з тими коровами будуть у нього під сільрадою. Він навпаки піде на те, щоб окультурити пасовище і дати можливість людям займатися підсобним господарствам. Це інші підходи. Вони думають про свою територію.

- Які ще приклади можете розказати, як громади піклуються про облаштування комфортного життя людей?

- Ви знаєте, скільки у нас зараз освітлено населених пунктів, які не світилися по 25 років? У Сатанівській громаді є село Кленове, яке витягнуте на 12 км. З них 10 км – це освітлена центральна вулиця. Це зробили минулого року. А в цілому є громади, які зробили по 30-40 км вуличного освітлення. Це, в першу чергу, безпека. Це покращення добробуту, капіталізація цієї громади.

У нас є Волочиська громада, яка зробила 7 км дороги до одного з населених пунктів. І що ви думаєте? За три місяці будинки в цьому населеному пункті зросли у ціні вдвічі. Тому що жителі міста Волочиськ зрозуміли, що там вже є нормальна дорога, то вони можуть купити там будинок, жити в селі і за три хвилини доїхати 7 км до міста по тій дорозі. Це незначна річ, яка змінила ситуацію у невеликому населеному пункті.

- Селам дуже вигідно об’єднуватися у громади з містами.

- Це взаємовигідний процес. У Волочиську минулого року порахували, що 82% загальної суми коштів, отриманих від держави як субвенцію на розвиток, вони витратили на села, і тільки 12% – на місто Волочиськ. Це правда: місто без села зможе вижити, а селу без міста буде важче. Але і місто в цій ситуації зацікавлено у населених пунктах, тому що субвенція рахується на сільське населення, а не на міське. І громада стає зацікавлена одна в одній, вони шукають компроміс. Це такий шлюб за розрахунком.

Селу цікаве місто та якісні міські послуги, а місту цікавий розвиток територій, адже воно зможе розвивати промислові парки, які розташовані за містом, воно матиме місця, де організовувати сміттєзвалища, додаткове виробництво, садівничі товариства.

Тож тут відбувається шлюб за розрахунком, а зиск отримують прості жителі. Все це робиться заради одного – щоб звичайний українець отримав комфорт від спілкування із владою. Що таке влада? Це чиновники, найняті за податки людей. І вони повинні думати про те, щоб тій людині, яка сплачує податки, стало простіше, легше і краще жити. І питання не в тому, щоб дати цій людині гроші, а в тому, щоб виконати функцію держави. Це і довідки, і субсидії, і дороги, і комунальна служба, вивезення сміття, пожежна безпека, швидка допомога, первинна медицина – все те, з чого складається комфорт життя.

Фото: ТСН.ua 

06.11.2017 - 13:44 | Переглядів: 2719
Об'єднані громади почали рахувати гроші і шукати свої «фішки»

Теги:

С.Яцковський

Область:

Хмельницька область

Джерело:

ТСН.ua

Поділитися новиною:

Читайте також:
12abe1f64214fe9149251dd16593fb60

22 січня 2018

Ноу-хау для всієї України: Оріхівська ОТГ...

Оріхівська ОТГ Запорізької області запровадила соціальну картку оріхівця, що дасть можливість здійснювати контроль...

23bbcad203429b663e82b11aa7e59ccf

22 січня 2018

Ще один район Полтавщини нарешті долучився до...

В День Соборності України експерти Полтавського Центру розвитку місцевого самоврядування (створений за підтримки...

Af5a511fab92608fecc973492a86e1e1

22 січня 2018

У Тальнівській ОТГ почали забезпечувати житлом...

Дві соціальні квартири придбали у Тальнівській ОТГ за кошти субвенції з державного бюджету та власні кошти громади,...