Добровільне об’єднання громад не може тривати вічність, — Іван Лукеря

Іван Лукеря, координатор Центрального офісу реформ при Мінрегіоні про вибори до об’єднаних територіальних громад та недобровільне об’єднання - в ефірі "Громадського радіо".

Ірина Соломко: 29 жовтня відбудуться вибори в об’єднаних територіальних громадах. СкількиОТГ піде на вибори?

Іван Лукеря: 29 жовтня в неділю в нас відбудуться вибори об’єднаних територіальних громад в усіх областях України. В них візьмуть участь близько 1,4 млн виборців. Вони будуть обирати як голів громад, так і депутатів місцевих рад до 201 ОТГ. Оскільки процес подання пропозицій до Центральної виборчої комісії щодо об’єднання триває постійно, то наступні вибори призначені на 24 грудня. Крім того, ЦВК призначила вибори не по всіх поданнях, які були надіслані, за нашими даними, подавалася 71 громада, а призначили вибори у 49.

Знову не призначили вибори у містах обласного значення?

ЦВК не дозволяє об’єднуватися містам, які мають такий юридичний, фінансовий, бюджетний статус, як статус міста обласного значення. Через те, що вони отримують більше фінансів. Хоча логіка дуже дивна, тому що в нас, наприклад, є місто Чортків Тернопільської області. Це чудове місто, яке розвивається, залучає інвестиції, але до 2013-го року воно було містом, яке мало статус районного значення. Відповідно, до фінансового законодавства, це означало, що воно отримувало менше коштів. У 2013-му році парламент надав місту Чорткову статус міста обласного значення. Після цього воно як було в тих межах на тій землі, так і лишилося, жодні питання по зміні меж не приймалися, вибори в 2015-му році відбулися, а от перші вибори для міста Черткова, як ОТГ, ЦВК не призначає.

Наступні вибори пройдуть 24 грудня, хоча громадськість неодноразово наголошувала на тому, щоб ЦВК поквапилася, адже після виборів потрібно прийняти бюджет, а також зробити низку необхідних кроків, а це дуже складно зробити за один тиждень до Нового року.

В тому і проблема – доведеться в вечір католицького Різдва голосувати за міських голів і депутатів, а потім, коли потрібно ходити на ринок закуповуватися до Нового року, займатися питаннями бюджету, реєстрації, ходити в казначейство і юстиції. Частина людей в ЦВК наполягала на тому, щоб ці вибори призначити раніше, і були відповідні обґрунтування, але більшість прийняла те рішення, яке ми зараз маємо.

ЦВК не дозволяє об’єднуватися містам, які мають такий юридичний, фінансовий, бюджетний статус, як статус міста обласного значення.

Чому така незрозуміла позиція ЦВК?

З одного боку є бажання пустити громади на вибори одним пакетом. Чекали, бо постійно надходили звернення від обласних адміністрацій, що вони готують документи. В останній момент процес дуже пришвидшився, і багато хто хотів потрапити на вибори, тому приймалися рішення в останній момент.

Тим не менш, зараз маємо таку картинку, що в нас є 201 громада, яка йде на вибори 29 жовтня, і 49 громад, які йдуть на вибори 24 грудня. І зараз продовжують прийматися рішення громадами, щоб піти на вибори весною.

Представники об’єднаних громад говорили, що їм абсолютно нецікаво об’єднуватися на початку року, адже попереду ще рік і в міжбюджетні відносили вони цілий рік не попадають. Тому всі відкладають об’єднання на осінь. А ви кажете, що є ті, хто піде на об’єднання навесні.

ЦВК визначило, що вибори будуть проводитися в останню неділю квітня і в останню неділю жовтня в наступному році. На якій підставі було прийняте рішення, що ми проводимо вибори тільки двічі на рік, незрозуміло. В Конституції це ніде не визначено, законом це ніде не визначено, виходить, що це просто ідея, яка виникла в ЦВК.

Питання в іншому. Є законопроект, який цікавий абсолютно всім об’єднаним територіальним громадам, і не тільки – це врегулювання питання управління землею органом місцевого самоврядування ОТГ за межами населених пунктів. Відповідний законопроект зареєстрований в парламенті, проте досі депутати не приступили до його розгляду. Але цей законопроект революційний, оскільки визначає, що вся земля, яка знаходиться в межах ОТГ, не тільки в межах населеного пункту, а за його межами, переходить в управління радою ОТГ. І це буде величезний  прорив, якщо парламент найближчим часом цей закон прийме. Тому що потрібно розуміти картинку. Забудова, тобто населений пункт – це приблизно 12-20%. Наприклад, площа вже об’єднаних громад – 150 тисяч кілометрів або 15 мільйонів га. З цих 15 млн га тільки 20% — те, чим управляють ради. Якщо парламент прийме закон, і ОТГ будуть розпоряджатися всією землею, це збільшить надходження на місцях, і найголовніше – зменшить корупційні ризики, які зараз є в «Держгеокадастрі».

Вибори в Україні – певна лотерея, і ніколи не можна знати, що від них очікувати в кінці. Які політичні сили будуть брати участь в цих виборах?

 В нас відбуваються вибори за двома системами. З 201-ї громади 25 громад є міськими. А там відбуваються вибори за пропорційною виборчою системою з висуванням кандидатів в територіальних виборчих округах. А всі решта – це сільські та селищні ОТГ, вибори в яких відбуваються за пропорційною виборчою системою і без обов’язкової умови висуватися від політичних партій. Тобто вибори в 25 ОТГ – це політизовані вибори, де активно беруть участь політичні партії, в усіх селищних виборах беруть участь місцеві активісти, місцеві депутати тощо.

Є в нас одна об’єднана територіальна громада – Тростянецька ОТГ Сумської області, де взагалі на кандидатів в міські голови було висунуто тільки одного кандидата, це чинний міський голова

Яскравий приклад: через два роки боротьби за призначення виборів на вибори піде Помічнянська міська об’єднана територіальна громада Кіровоградської області, вона об’єднається з селом Помічна, і всі помічнянці, які вважали себе такими 26 років, нарешті стануть об’єднаною громадою.

Це стало можливим завдяки прийняттю закону Верховною Радою, яка дозволила об’єднання між районами?

Так, через півтора року роботи парламент нарешті дозволив об’єднуватися громадам на межі двох районів, і зараз потрібно прийняти ще один закон, який би прямо сказав би, що вибори до міст обласного значення призначаються Центральною виборчою комісією. А це вже справа парламенту.

Щодо політичної палітри. В цих 25-ти міських об’єднаних територіальних громадах беруть участь близько 50 політичних партій, причому у всіх 25 ОТГ висунули свої кандидатів такі політичні партії як Блок Петра Порошенка, «Батьківщина», Аграрна партія і Радикальна Партія Олега Ляшка. Ці чотири політичні партії, які висунули своїх кандидатів в абсолютно усі 25 ОТГ. Хоча на рівні парламенту «Батьківщина» виступає  активно проти реформи, зокрема в голосуванні законопроектів, які стосуються децентралізації.

Такі політичні партії як «Самопоміч», «Наш край», «Рух Михайла Саакашвілі» повисували кандидатів в меншій кількості. Опозиційний блок представлений в 12 ОТГ.

Щодо кандидатів в міські голови, там де не є обов’язковим висуватися від політичних партій, то БПП, «Батьківщина», РПЛ, «Свобода» висунули своїх кандидатів приблизно в половині міст. Є в нас одна об’єднана територіальна громада – Тростянецька ОТГ Сумської області, де взагалі на кандидатів в міські голови було висунуто тільки одного кандидата, це чинний міський голова. Жодних інших кандидатів на виборах немає, і ми можемо отримати зараз один з небагатьох прецедентів в історії українських виборів, коли кандидат набере майже 100% голосів на виборах міського голови.

А таке взагалі юридично можливо?

Так, можливо, просто такому кандидату потрібно набрати більше половини голосів від числа виборців, які взяли участь у голосуванні.

Невже там більше немає інших кандидатів?

Місто Тростянець вважається одним з прогресивних, і нарешті створило об’єднану громаду. І те, що на вибори висунувся лише один кандидат – це політична оцінка діяльності чинного міського голови.

Якщо говорити про сільські і селищні ОТГ, які там тренди?

Іван Лукеря: Після виборів ми побачимо картинку, що будуть змагатися найбільші політичні партії, які будуть казати, скільки кандидатів вони висували на селищні голови, але які не йшли від партій. І вони будуть казати, що кандидат йшов самовисуванцем, проте внутрішньо під ковдрою в нього є квиток нашої політичної сили, тому ми перемогли. Зрозуміло, що в сільській місцевості набагато менше політики, набагато менше партій. Але є величезна відповідальність людей, які візьмуть паспорти і підуть на вибори, на предмет того, кого вони оберуть. Чи вони оберуть того кандидата, який буде обіцяти підвищити пенсії чи стабільність, чи виборці проголосують за тих, хто буде говорити про дороги, що з ними робити і за рахунок яких коштів, про те, які будуть місцеві статки податків, як будуть робити водопостачання в території, які будуть надавати послуги і так далі. За цих кандидатів потрібно голосувати, а не за тих, хто буде вивішувати політичну рекламу і голосувати поруч з політичними лідерами.

 

Про недобровільне об’єднання можна буде говорити, якщо на кінець року буде 664 територіальні об’єднані громади з 1330 ОТГ за перспективним планом.  

 

 

Які регіони в цей раз лідирують за об’єднанням?

Щомісячно формується рейтинг регіонів-лідерів по площі і кількості ОТГ. І наразі такими лідерами є Чернігівська, Запорізька, Дніпропетровська. На жаль, зі зрозумілих об’єктивних причин найгіршими є Київська та Закарпатська області. Київська – тому що всі багаті, а Закарпатська – тому що голова облдержадміністрації вирішив повністю блокувати реформу, і не допускати будь-яких рішень щодо проведення об’єднання в регіоні. Тому Закарпатська область є лідером відмов обласної адміністрації за підписом голови ОДА Геннадія Москаля. Це дуже дивна позиція, тому що позиція президента, яким він призначений, така, що проводити реформу потрібно і децентралізація дає результати. А позиція прямого підлеглого, який покликаний забезпечити реалізацію державної політики на території, є протилежною.

Якщо я не помиляюся, там все-таки створено дві громади?

Там створені три ОТГ. Причому одна з них є однією з найбільш спроможних в Україні.

Тільки в цьому році 201 і 49 громад юридично отримають статус ОТГ. І є інформація від експертів, що на середину наступного року, як мінімум, 50% громад об’єднаються. І ця адміністративна реформа буде недобровільною. Чи задовольняють вас темпи, якими наразі об’єднуються громади? І чи справді наступний рік буде революційним в цьому плані?

Потрібно розуміти, що добровільне об’єднання не може тривати вічність. Тому добровільний етап об’єднання, звичайно, є тимчасовим. Тільки цього року ми побачили шалене зростання об’єднань, причому набагато кращого якості. Я думаю, що треба говорити про ще одну хвилю добровільного об’єднання в квітні, а потім потрібно думати про комплексне провадження реформи на всій території України.

Тобто якщо до кінця наступного року буде близько 700 ОТГ, почнеться реформа адміністративно-територіального устрою?

Про це можна буде говорити, якщо на кінець року буде 664 територіальні об’єднані громади з 1330 ОТГ за перспективним планом.  

24.10.2017 - 14:25 | Переглядів: 1182
Добровільне об’єднання громад не може тривати вічність, — Іван Лукеря

Теги:

І.Лукеря

Джерело:

Громадське радіо

Поділитися новиною:

Читайте також:
2edc24ae7db9f5e79bb91251b433a3d0

16 січня 2018

Для прискорення процесу децентралізації влади...

Створення нової територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування, розподіл повноважень між...

8bc79db58a183857ddf5bf6f98df271c

15 січня 2018

Якщо хочемо зберегти цілісність держави, то ця...

Створювати завідомо неспроможні громади в процесі реформи місцевого самоврядування – безвідповідально і шлях в...

16550910797c3fc13e106145f11d34a3

15 січня 2018

Укравтодор назвав дороги, які будуватимуть і...

Державне агентство автомобільних доріг України 2018 року у межах затвердженої 11 січня Кабінетом Міністрів України...