Золота громада – інтерв’ю з Іваном Камінським, головою Слобожанської ОТГ

Голова Слобожанської ОТГ, що стала лідером рейтингу спроможності громад, Іван Камінський про житлові програми, бюджетні витрати і співпрацю з мегаполісом

Селище Слобожанське примикає до передмість Дніпра з північного сходу. Восени 2015 року разом із невеличким селом Степовим Слобожанське утворило об’єднану громаду. Тепер ця громада впевнено конкурує з Дніпром, створюючи кращі умови для життя. Тут вже є кращі дитячі садочки, кращі дороги, а для тих, хто стоїть на житловій черзі, у Слобожанському зводиться житловий будинок на 106 квартир. Про секрети успіху громади «Децентралізація влади» розпитує голову Слобожанської об’єднаної територіальної громади Івана Камінського. 

«Не хочемо бути околицею міста Дніпра»

Слобожанська громада об’єдналася одною з перших в Україні. Що підштовхнуло вас до цього кроку, коли ще мало хто вірив у користь реформи?

- Я відразу побачив у децентралізації величезні можливості для свого селища. Для Слобожанського 60% ПДФО – це величезні кошти. Адже на нашій території чимало потужних підприємств. Крім того, найбільший зиск у будь-якій справі отримують ті, хто випереджають інших, йдуть попереду усіх.

Як проходив сам процес об’єднання? Кому ви пропонували об’єднуватися зі Слобожанським?

- Трьом сільрадам. Та, на жаль, лише одна з них підтримала нас. Але для того, щоб створити спроможну ОТГ, цього виявилося достатньо.

Слобожанська громада фактично входить до міської агломерації Дніпра. Чи розглядали ви можливість створення спільної громади з Дніпром?

 - Для нас це питання є ретельно опрацьованим і закритим. Ще у 1991 році жителі селища просили керівництво мегаполісу прийняти Слобожанське (тоді ще Ювілейне) до складу Дніпропетровська. Однак отримали відмову. За двадцять років у селищі багато що змінилося, багато у чому вдалося навести лад. І настрої мешканців щодо об’єднання з Дніпром докорінно змінилися. Коли у 2011 році керівництво тодішнього Дніпропетровська виступило з ініціативою приєднання Ювілейного, то наразилося на рішучий опір мешканців селища. Проїдьтеся околицями міста Дніпра і порівняйте, краще там, чи у нас. До складу мегаполісу включили селище Таромське. Завітайте туди і поцікавтесь, чи люди задоволені цим приєднанням. Ми добре знаємо, що означає бути міською околицею, бо до 1987 року наше селище було лише околицею міста Підгородного, що неподалік.

Але ж приєднання до міста Дніпра може відбуватися і з певним зиском для селища. Наприклад, умовою приєднання Слобожанське може поставити ремонт власної інфраструктури: доріг, шкіл, лікарняної мережі тощо.

- І дороги, і школи, і лікарню з амбулаторіями ми відремонтуємо самі, у нас для цього є всі можливості. Нам нічого від Дніпра не потрібно. У Дніпровській мерії нас зверхньо називають «курником»: мовляв, ми, наче кури, живемо на всьому готовому – використовуємо міські водогін, каналізацію, електромережі, газопровід тощо. Мене таке ставлення дуже дивує, щоб не сказати більше. Адже мешканці Слобожанського платять Дніпру за прямими договорами – за воду, газ, світло. За все платять. Власну інфраструктуру ми ремонтуємо та утримуємо самі. У чому ж проблема? Якщо йдеться про укладання договорів про співпрацю між Слобожанським та Дніпром, то ми готові укладати їх хоч зараз. Думаю, це ідеальна форма співпраці з мегаполісом.

Чи свідомі ви того, що Слобожанське перекриває Дніпру можливості для розширення та розвитку?

- Це не так. Якщо, наприклад, якась будівельна компанія хоче збудувати житловий масив для мешканців Дніпра на нашій території, то ми не виступатимемо проти цього. Нехай домовляється з нами – і будує. Якщо Дніпру потрібні нові транспортні маршрути, які проходитимуть через територію нашого селища, то ми теж не перешкоджатимемо цьому. Інша річ, що і до нашої думки керівництву мегаполісу треба буде прислухатися. Такого б не було, якби селище входило до складу Дніпра.

Чи не перешкоджає керівництво міста Дніпра жителям Слобожанської громади відвідувати міські школи, поліклініки тощо?

- У такому відвідуванні немає особливої потреби. Школи у нас чудові, ми щойно відремонтували їх і забезпечили усім необхідним. До цих шкіл, навпаки, намагаються потрапити діти з міста, я вже не кажу про дитячі садочки, один з яких особисто відкривав президент України Петро Порошенко. Те ж стосується і нашої лікарняної мережі. Ми маємо не тільки заклади первинного рівня – дві амбулаторії та фельдшерсько-акушерський пункт, – але й лікарню, що відноситься вже до другого рівня надання медичної допомоги. А профільні медичні заклади на разі підпорядковуються керівництву області, а не міста Дніпра, тому конфлікту інтересів тут немає.

Про депозитні гроші та архітектурно-будівельні послуги

Виняткові фінансові показники вашої громади у тому числі пов’язані з тим, що економічно потужне селище Слобожанське об’єдналося лише з одним селом? Чи не плануєте ви розширювати громаду? Адже сенс об’єднання у тому, щоб приєднати слабких гравців до сильних.

- Якби ми об’єдналися ще з двома селами, яким, власне, пропонували об’єднання, статистика у нас була б такою ж самою. Довкола Дніпра багато заможних сіл, на території яких розташовані чимало великих підприємств, що сплачують значні суми податків. Чесно кажучи, зараз нам розширення громади непотрібно. Але разом із тим, ми відкриті для будь-яких пропозицій.

Слобожанська громада витрачає найменше з усіх учасників рейтингу спроможних громад на утримання власного апарату. Як вам це вдається?

- Загалом у селищній раді 68,5 ставок, і їхню кількість ми постійно збільшуємо – насамперед під нові повноваження, які передає нам держава. От, наприклад, у червні цього року Міністерство соціальної політики видало наказ, за яким нашу громаду залучено до пілотного проекту з надання нових послуг у галузі соціального захисту та захисту прав дітей. Таким чином ми повинні надавати понад 60 нових послуг незахищеним верствам населення. Відтак ми просто мусили збільшити кількість персоналу під це нововведення. Але разом з кількістю працівників апарату громади зростає і наш бюджет, через що відсоток, який ми витрачаємо на власне утримання, залишається незначним.

Слобожанська громада першою в Україні перебрала на себе від держави функції державного архітектурно-будівельного контролю. Яких успіхів вдалося добитися у цьому напрямку?

- Про це, будь ласка, напишіть докладно і не видаляйте під час редагування. Спочатку нам передали усі повноваження з архітектурно-будівельного контролю. Оскільки ми були першими в Україні, усе вирішили зробити з особливою урочистістю. До нас приїхали голова Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) України Олексій Кудрявцев, представники Мінрегіону та журналісти. Та невдовзі після цього ми довідалися, що у зв’язку з прийняттям змін до законодавства, функції ДАБІ можуть перебирати на себе лише ті громади, населення яких перевищує 50 тисяч осіб. Успішних діючих архітектурно-будівельних відділів, подібних до нашого, по всій Україні було тільки три. Хіба не можна було зробити для них виняток? (ред.: обласні центри, а також міста районного значення з населенням більше 50 тисяч осіб, отримали повноваження щодо об’єктів будівництва з незначним (СС1) та середнім (СС2) класами наслідків. Сільські, селищні та міські ради із населенням менше 50 тисяч осіб, мають повноваження щодо об’єктів будівництва з незначним (СС1) класами наслідків).

Редакція «Децентралізації влади» звернулася за відповідним коментарем до Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Як тільки ДАБІ надасть відповідь на запитання «Чому ДАБІ не відстоювала інтереси громад при прийнятті змін до законодавства, що регулює питання децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю?», вона буде опублікована.

Ну, Кабінет Міністрів не впливає на Верховну Раду. Натомість ви через своїх депутатів-мажоритарників цілком можете лобіювати інтереси громади.

- Відверто кажучи, з цим напрямком у нас не склалося. Тому більше надії я покладаю на Асоціацію об’єднаних громад, до якої входить Слобожанська ОТГ. Думаю, Асоціація зможе якщо не захистити наші інтереси, то, принаймні, ознайомити з ними і Кабмін, і Парламент.

Бюджет вашої громади вражає: на нинішній рік заплановано 262 млн грн. Більшість цих грошей надходять від ПДФО?

- Так, 55% надходить саме від ПДФО. Ще близько 30% становлять місцеві та внутрішні податки. 5% ми отримуємо від здачі в оренду нашої власності та підприємницької діяльності, у тому числі від розміщення наших грошей на депозитних рахунках. А витрачаємо ми найбільше на середню та дошкільну освіту (близько 40% бюджету) й утримання комунального господарства.

Ви тримаєте бюджетні кошти на депозитних рахунках? А чому не використовуєте їх?

 - В умовах, коли тендерні та погоджувальні процедури можуть тривати півроку-рік, таке використання коштів є цілком виправданим. Ось нещодавно ми почали реалізовувати проект з благоустрою селища на суму 12,5 млн грн. По ньому ми пройшли 5 тендерів, кожен з яких тривав по місяцю-два. А потім були процедури отримання цілої купи дозволів та заключення договорів з підрядними організаціями. Розпочати реальні роботи ми змогли тільки через рік після виділення грошей селищною радою. Ви вважаєте, що це було би по-господарськи – цілий рік тримати 12,5 млн грн просто на рахунку, коли вони можуть приносити громаді користь? До речі, за рахунок відсотків ми утримуємо весь апарат селищної ради та виконкому громади. Ви проти такої економії?

Але розміщуючи гроші громади у банку, ви певною мірою ризикуєте ними. А що коли банк раптом збанкрутує?

- Ми працюємо винятково з державними банками, гарантом яких є держава. Тобто за жодних обставин ні копійки наших коштів не пропаде.

Як побудувати будинок на 106 квартир

Слобожанська громада стала відома у цілій Україні своїми житловими програмами. Розкажіть, будь ласка, про них докладніше.

- У селищі чимало людей, які потребують власного житла. Це багатодітні сім’ї, інваліди, вчителі, медики, діти-сироти, ліквідатори аварії на ЧАЕС… Загалом на квартирній черзі перебувають 165 жителів Слобожанського. Для них ми вже зводимо будинок на 106 квартир, відтак маємо забезпечити житлом тих, хто чекає на нього по 20-30 років. Щоправда, ми свідомі того, що житлова черга від цього будівництва не тільки не зменшиться, але й, можливо, навіть виросте. Бо зараз на неї щомісяця стають близько 30 осіб. Сам факт будівництва підштовхує їх до цього.

Вартість цього проекту – близько 118 млн грн, значна сума навіть для вашої громади. Натомість ви плануєте реалізувати цей проект практично за рік. Як вам це вдасться?

- Без підтримки голови Дніпропетровської облдержадміністрації Валентина Резніченка ми б не зважилися на зведення житлового будинку. Але пан Резніченко пообіцяв, що ОДА частково профінансує будівництво. Ми вже мали успішний досвід такого співфінансування: на будівництво дитячого садочку «Дивосвіт» область виділила близько 30 млн грн, а наша громада – близько 36,6 млн грн. При цьому жодної копійки з державного бюджету використано не було.

Сімейні лікарі, які працюють у громаді, теж отримають житло?

- Тільки службове – на час роботи у громаді. Я не виключаю, що коли все буде добре, ми продовжимо втілювати наші житлові програми. Але це буде згодом. Насамперед ми маємо закінчити проект з благоустрою Слобожанського, забезпечити освітлення кількох вулиць, замінити водогін, капітально відремонтувати усі 35 км наших доріг, побудувати спортивний центр, басейн, центр безпеки, добудувати прибудови до обох наших шкіл, щоб мати можливість збільшити кількість учнів.

Ви будуєте спорткомплекс та басейн. Чи не стануть вони згодом непосильним тягарем для громади?

- Є такі побоювання, тому ми розробляємо комплекс заходів, які полегшать у майбутньому утримання цих об’єктів. Якщо б ми були не впевнені у тому, що зможемо утримувати їх, не будували б. Населення має жити у нормальних умовах. Збитковість для нас вторинна, а найголовнішим є підняття рівня життя людей та покращення якості послуг. За таким принципом створювався і Центр надання адміністративних послуг, і амбулаторія, і дитячий садок. Усе це витратні проекти, але вони мали бути реалізовані, бо їх потребували люди.

Ваша громада є, мабуть, першою в Україні, що започаткувала програму підтримки літніх людей. Розкажіть про неї докладніше.

- Так, у нас створено комунальний заклад «Милосердя», метою якого є допомога літнім людям. У приміщенні закладу соціальні працівники зможуть працювати з людьми похилого віку, які там спілкуватимуться одне з одним, гратимуть у шахи тощо. Ми також плануємо відкрити при цьому закладі кабінети перукаря, психолога та масажиста. Причому перукар вже працює, обходячи квартири понад 200 літніх людей. Вже зараз соціальні працівники надають гуманітарну допомогу таким людям. Вони збирають для них одяг і вручають невеличкі виплати тим, чий вік сягає понад 75 років. Усі послуги комунальний заклад «Милосердя» надає безоплатно.

У Слобожанському живуть родини двох загиблих бійців АТО. Чи допомагає їм громада?

- Так – ми час від часу надаємо їм матеріальну допомогу. Так само, як учасникам бойових дій і переселенцям, яких у нас понад 120 сімей. А от у проханнях ветеранів АТО виділити землю ми мусимо відмовляти. Я не розумію, як держава може декларувати, що кожен учасник АТО має право на безкоштовне отримання земельної ділянки, а саму землю поза межами населених пунктів громадам не передає. Іншої землі ми не маємо. Земля поза межами населених пунктів потрібна нам і для розвитку, і для реалізації нових проектів. Нам бракує паркової зони, а також якоїсь водойми – озера чи ставка. Проблема землі є для нас дуже гострою.

Матеріал "Чотири секрети заможності. Історія Слобожанської ОТГ" читайте ТУТ

Автор: Дмитро Синяк 

 

 

 

 

 

Фото автора

23.08.2017 - 13:30 | Переглядів: 211
Золота громада – інтерв’ю з Іваном Камінським, головою  Слобожанської ОТГ

Теги:

стаття

Область:

Дніпропетровська область

Громади:

Слобожанська селищна об’єднана територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
29ea615b60c4dff15700b4936ecfe7e0

21 листопада 2017

«За» і «проти» передачі земель за межами...

Щороку, починаючи з 2014-го, Уряд і Парламент так чи інакше намагаються розв’язати «земельне питання» і передати...

94a82be48ab9bfd53ee9a95f3803777b

21 листопада 2017

Україна виконала Дорожню карту реформи...

Україна в непростих умовах досягає європейських стандартів у реалізації реформи місцевого самоврядування. 2015 року з...

5e011bb78ccf02c3cc96590a15aa876b

21 листопада 2017

АНОНС! 23 листопада у Чернівцях - Форум...

23 листопада 2017 року у Чернівцях пройде Форум регіонального розвитку «Буковина: територія успіху». Організатором...