Треба навчити громади заробляти, – експерти (+фото)

Найбільшим позитивом децентралізації влади є передача до місцевих бюджетів акцизного податку, а також податку на нерухомість. А найбільшим негативом – нерозуміння людей, які контролюють витрачання грошей на місцях, сутності поняття «стратегія». Про це під час виступу в Українському кризовому медіа-центрі розповів експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай

Зустріч експертів у медіа-центрі була присвячена темі: «Гроші та повноваження: що змінилося для громад у 2017 році».

- За рахунок передачі громадам акцизу та податку на нерухомість багато громад буквально озолотилися, – зазначив Олександр Солонтай. – Це певні «фішки» фінансової децентралізації, які відзначають усі представники місцевого самоврядування, з котрими мені доводилося спілкуватися. А найбільший негатив, з яким я стикався, це те, що депутати та керівники громад зовсім не розуміють що таке стратегія. Не розуміють, у що треба вкласти гроші сьогодні, щоб завтра отримати з цього прибуток. Але бюджетний процес показує, що дельта, яку отримують громади завдяки реформі, поступово зменшується. Якщо судити за бюджетами більшості міст обласного значення та обласних центрів, то видно, що пік фінансового росту бюджетів припав на 2015-2016 роки. Тепер ситуація інша, і вже не варто сподіватися на те, що за рахунок змін до законодавства до бюджету міста потрапить черговий мільйон чи навіть мільярд, якщо це місто велике. Громади дедалі частіше замислюються над тим, як самим заробити гроші.

Олександр Солонтай запропонував організовувати для представників ОТГ тематичні семінари, поширюючи позитивний досвід тих, кому вдалося сформувати ефективні бюджети розвитку. А Пирятинський міський голова ОТГ (Полтавська область) Олексій Рябоконь додав, шо наведення ладу у громаді часто саме по собі є значним стимулом для розвитку місцевого бізнесу.

- На місцях є приклади вдалих проектів, до яких так чи інакше долучилася децентралізація, – зазначив він. – Наприклад, за радянських часів я працював на ливарно-механічному підприємстві, де на дуже примітивному рівні виготовлялися механізми для тваринництва. За землю це підприємство місту практично не платило. Але вимога громади сплачувати реальну вартість оренди підштовхнуло це підприємство до розвитку та пошуку інвестицій. Зараз воно працює з надзвичайно складними технологіями й виготовляє зокрема екскаватори, бурильні установки тощо.

- Головним побажанням до реформаторів є побажання зробити громади такими, які спроможні сплачувати податки й утримувати себе, щоб не ходити з простягнутою рукою по державних установах, – повідомив заступник міністра фінансів України Сергій Марченко. – Друге побажання – зробити так, щоб до кінця нинішнього року понад 50% населених пунктів України увійшли до складу об’єднаних територіальних громад. Це дозволить Міністерству фінансів працювати з такими громадами напряму, відмовившись від цілого ряду тимчасових інструментів, що застосовуються під час перехідного періоду. Наприклад, від так званої дотації на вирівнювання платоспроможності громад. Це кошти, які скеровуються на підтримку повноважень, що їх уряд вже передав на місця. І це близько 15 млрд грн.

Розповідаючи про механізми підвищення платоспроможності громад, Сергій Марченко наголосив на тому, що громади мають об’єднуватися виключно за перспективними планами. Адже практика показує, що більшість неплатоспроможних громад створені з відхиленнями від планів.

Докладніше про успіхи фінансової децентралізації розповіла Яніна Казюк, координатор фінансової децентралізації Центрального офісу реформ (за підтримки програми U-Lead) при Мінрегіоні.

- Частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни щороку збільшується – від 45% до майже 50%, – сказала вона. – Сподіваємося, що ці темпи не будуть зменшуватися. Минулоріч 159 об’єднаних громад збільшили свої власні фінансові ресурси більш, ніж утричі. Причому аналіз діяльності громад показує, що питома вага витрат на апарат управління в ОТГ складає у середньому близько 15%, тоді як у сільських радах – 85-90%. Проте є і об’єднані громади, у яких витрати на утримання управлінського апарату витрачають до 45% бюджету. Це свідчить про те, що ці громади формувалися, виходячи не з економічної, кадрової та фінансової доцільності, а з інших, у тому числі політичних причин.

За словами Яніни Казюк, видатки розвитку місцевих бюджетів України склали 15%, тоді як у громадах в середньому вони складають 25-30% від загального бюджету. Зарахунок цих коштів у 2016 році на місцях було реалізовано близько 2 тис. проектів.

10.04.2017 - 23:04 | Переглядів: 8
Треба навчити громади заробляти, – експерти (+фото)

Приєднані зображення:

Теги:

С.Марченко Я.Казюк О.Солонтай

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
Eac9c2eb2fffc0e7913ec41dd6c33f21

21 жовтня 2017

«Децентралізація – можливість наздогнати...

Фінансова децентралізація є одним з інструментів, який дала держава для розвитку територій. І суть не лише у...

4eb0acbc84970c083a553f31a5ad1ebe

20 жовтня 2017

Регіони матимуть більше часу на використання...

Уряд підготував зміни до чинного законодавства, які дозволять зберігати у спеціальному фонді невикористані у...

821b82a407544b654b75c76a3f52738c

20 жовтня 2017

Інвестиційна привабливість об'єднаних громад...

Запорізький Центр розвитку місцевого самоврядування підготував черговий міні-фільм про інвестиційну привабливість...