Децентралізація на Закарпатті: що гальмує процес об’єднання та перші успіхи територіальних громад (ВІДЕО)

1 квітня 2014 року Україна отримала дорожню карту ключової реформи, необхідної для країни — Уряд схвалив Концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Цей документ дав старт процесам децентралізації. За цей час у більшості регіонів країни прийняті перспективні плани формування спроможних громад та проведені перші вибори в об’єднаних територіальних одиницях. Втім, Закарпаття – єдина область України, де такий Перспективний план не затверджений облдержадміністрацією та не прийнятий обласною радою.

Олег ЛУКША, регіональний консультант з правових питань Офісу реформ у Закарпатті

В області є проект розробки перспективного плану. Документ поданий на затвердження до ОДА. У цьому проекті передбачені 53 об’єднані територіальні громади, але це не догма. Оскільки затвердженого перспективного плану немає, то можливі і відповідні зміни. І у громад є побоювання, що більші адміністративні центри заберуть і земельні ресурси, будуть претендувати на інші речі, пов’язані з майном малих сільських рад і це буде шкодити інтересам тих ТГ, які об’єднуються. Але це міфи – досвід більшості об’єднань показує, що ці дані не є обґрунтованими і нічого подібного не відбувається.

Об’єднавчі процеси часто супроводжуються спротивом громади через малу поінформованість громадян у перевагах передання влади на місця. Ініціативу у свої руки взяли громадські активісти та консультаційні центри. Вони спілкуються із людьми та розказують, як децентралізація працює у сусідніх країнах Європи, яких успіхів вдалося досягнути та як втілити цей досвід на Закарпатті. Так, Інститут міста спільно із фондом «Відродження», у рамках проекту «Майстерня змін» провели кілька зустрічей із громадами сіл, які знаходяться неподалік Ужгорода.

Тетяна КОЛЕСНИК, представник ГО «Інститут міста»

Треба вести довготривалий діалог з мешканцями і головами сіл. Оскільки головна проблема тут – це нерозуміння людей, що це таке – територіальна реформа, для чого вона здійснюється, які вони можуть мати вигоди від цього. Наразі ми намагаємося говорити про можливі варіанти співпраці, спільні вектори розвитку, не у рамках уже територіального об’єднання, а про спільні проекти і ті дивіденди, які матимемо від децентралізації. Запланована підсумкова зустріч у рамках нашого проекту буде у форматі відкритого діалогу, куди запросимо очільників та представників міста і сіл, наближених до Ужгорода, голову районної ради, і основне – представників бізнесу, транснаціональні компанії, які працюють на території нашого району. Напрацьовуватимемо бачення, куди можемо рухатися, які робити спільні проекти, залучати інвестиційні кошти для розвитку Ужгородського району.

Колективи сіл до діалогу готові, а у рамках децентралізації згодні стати об’єднаною громадою хіба із ближніми селами Ужгородщини. Ідеться про добровільне об’єднання Тарнівецької, Сторожницької та Холмківської сільських рад, із центром у Холмоку. Триває громадське обговорення.

Василь СІКА, сільський голова Сторожниці

Думаю, що кожна зустріч дає свій позитив. Але на сьогодні люди налаштовані негативно, бо більшість громади села схиляється до думки – якщо іти на об’єднання, то на рівні сільських рад. А до міста більшість жителів не хочуть, бо є застереження щодо зміни тарифів, і від кількості землі. Саме основне від об’єднаних громад – наповнення бюджету, прибутковий податок на рівні 60% залишатиметься у громаді.

Натомість в Ужгородській міській раді запевняють: до втілення децентралізаційних реформ готові. Ба більше: обговорюватимуть можливості та перспективи, які допоможуть розвитку міста та відкриють нові можливості.

Богдан АНДРІЇВ, Ужгородський міський голова

Що дав нам процес децентралізації? Це, зокрема, збільшення надходжень до місцевого бюджету. Це ми звичайно відчуваємо, і по ПДФО, і по акцизному збору тощо. Водночас у нас збільшилося і відповідальності, а також видатків бюджету, зокрема фінансування закладів освіти, медицини, культури, також зарплати для працівників освітян. У нас, на жаль, навколишні села не хочуть іти на об’єднання з містом, у них своє бачення єдиної громади саме селищних рад. Але якби ми була одна велика громада – це, можливо, мало би більший результат. У кожному населеному пункті був би свій староста, як це і планується у рамках програми децентралізації і реформування місцевого самоврядування.

Із 2017-го року на Закарпатті відкривається консультаційний центр з питань децентралізації, який працюватиме у рамках спільної із ЄС програми U-Lead з розширення прав і можливостей, підзвітності та розвитку на місцевому рівні. Експерти виділяють кілька причин гальмування децентралізаційних процесів: суб’єктивних – небажання саме селищних та міських голів об’єднуватися у громаду, та об’єктивних – як от не затверджений облдержадміністрацією та не прийнятий обласною радою Перспективний план. Втім, малими кроками об’єднавчі процеси на Закарпатті тривають, ідеться про якість змін, — стверджують спеціалісти.

Іван ДЕМ’ЯНЧУК, координатор Центру розвитку місцевого самоврядування у Закарпатській області (U-Lead)

Станом на 1 січня 2017 року у нас є три об’єднані громади. У двох із них — це Тячівська міська ОТГ та Вільховецька сільська ОТГ – 18 грудня 2016 відбулися вибори у Поляні, яка успішно запрацювала і прийняла бюджет, пішли виплати. І за місяць відбудуться вибори 30 квітня у Іршавській міській, а також Перечинській міській ОТГ. Якщо брати кількісно, того року ми були 17-ті, тепер займаємо третє місце з кінця. Гірше нас тільки Київська область і Луганська разом із нами. Завдяки цим двом громадам ми піднялися на сходинку вище, тепер займаємо 21 сходинку, ділячи її з Харківською. Не кількість, а якість. Порівняно навіть із Тернопільською областю, у нас більш потужні, більш якісні, і територіально, і кількістю населення, і площею. Тому вони більш успішні.

Тячівська об’єднана громада потрапила до 24-ки адміністративних одиниць, у яких в рамках програми U-Lead буде створено ефективний Центр надання адмінпослуг. Крім того, за підтримки фонду «Відродження» уже розроблена стратегія розвитку цієї ТГ до 2025 року. Як зазначають експерти, децентралізаційних реформ не варто боятися. Без них у країні неможливі зміни, а децентралізація – це лише повернення громадам відповідальності. Законодавчо тепер прийняті ще й акти про можливість приєднання до вже об’єднаних громад. Тут дуже важливо, аби люди включалися у прийняття рішень на місцях.

30.03.2017 - 13:37 | Переглядів: 126

Відео:

Область:

Закарпатська область

Джерело:

«Закарпаття онлайн»

Поділитися новиною:

Читайте також:
17c666b55edb1eed0dfa8f73b58a8df9

23 листопада 2017

10 років підтримки ЄС/ПРООН місцевому розвитку...

21 листопада 2017 р. спільний проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (МРГ) зібрав своїх...

B60effd06b3d392f68d6eb01d072a01d

23 листопада 2017

Стратегічний план розвитку для Менської громади

22 листопада у місті Мена відбулося чергове засідання робочої групи з розробки стратегії громади. Це вже третє...

3b83c200a2b5e588dd622843ec5a36a7

23 листопада 2017

На Черкащині відбувся громадський форум...

23 листопада у Черкасах пройшов міжрегіональний форум інститутів громадянського суспільства «ГРАНТуємо ЗМІНИ 3.0»,...