ЦНАП чи акредитованиий суб’єкт на зразок "Готово!": за і проти

Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, поділився думками щодо переваг та недоліків двох моделей надання адміністративних послуг – через ЦНАП (центри надання адміністративних послуг) та через акредитованих суб’єктів (на зразок ДП «Центр обслуговування громадян» в Одесі чи КП «Документ-сервіс ГОТОВО» в Київській області).

"Юридично різниця між цими структурами полягає у тому, що:

ЦНАПи утворюються органами місцевого самоврядування та районними державними адміністраціями;

акредитовані суб’єкти – це юридичні особи публічного права (тобто суб’єкти господарювання), які мають право працювати у сфері держаної реєстрації бізнесу та нерухомості.

Перевагами акредитованих суб’єктів (АС) є більша організаційна гнучкість, адже вони менше зв’язані законом у питанні внутрішньої організації діяльності. Також у АС залишається 60% плати за адміністративні послуги, які вони надають, і відповідно є можливості на власний розсуд використовувати ці кошти.

Недоліками акредитованих суб’єктів є малий перелік послуг (лише реєстрація бізнесу та нерухомості), комерційна орієнтація (тобто відсутність мотивації включати до своєї компетенції безоплатні послуги) і відповідно незацікавленість ставати максимально інтегрованими офісами.

З практики роботи АС також випливають такі негативні фактори, як «відтягування» публічних ресурсів на створення суб’єкта господарювання (в Київській ОДА – це 22 млн грн лише з обласного бюджету; великі інвестиції в ЦОГ Одеси). Також є практика стягування незаконних платежів у цих АС (наприклад, в ЦОГ Одеси бралися кошти за «невідкладний прийом», «за консультації»; в «ГОТОВО» беруться незаконні платежі за реєстрацію шлюбу (до 6,5 тис. грн), а також залучили у приміщення ДП «Документ», яке стягує незаконні платежі за паспортні послуги по 350 грн). Це повертає Україну до практики породженої у середині 90-х, коли бралися окремі кошти «за інформаційні послуги», «за заповнення бланку», «за комп’ютерний набір» і т.п. Досвід цивілізованих країн переконує, що за адміністративну послугу має сплачуватися єдиний адміністративний збір, при терміновому наданні – у збільшеному розмірі.

У практиці роботи ЦНАП проблемами є різне ставлення до ЦНАП у місцевих керівників. Відтак ЦНАП є дуже різної якості, як надзвичайно добротні, так і неналежні. З іншого боку, цей момент є і позитивом, адже заохочує вплив громади на якість послуг у громаді, пряму встановлює залежність стану ЦНАП від першого керівника громади. Тобто це є прямий прояв політики децентралізації. Особливо слабкими місцем є ЦНАПи, які утворені райдержадміністраціями.

Проте,  дискутуючи про створення акредитованих суб’єктів, потрібно особливу увагу привертати саме на суб’єктів, створених  обласними органами влади. Адже тут має місце і неефективне використання публічних ресурсів, і нецільове використання повноважень, і спотворення державної політики щодо надання адміністративних послуг.

У зв’язку з цим важливо розуміти, що:

- ОДА (та й обласні ради) як орган державної влади повинна робити те, що вимагається законом і як передбачено законом, а не те, що хочеться і як хочеться. В частині адмінпослуг ОДА не мають повноважень відкривати власні офіси з надання послуг. Навіть дозвільні центри ліквідовані при ОДА. Натомість ОДА повинна допомагати райдержадміністраціям та громадам на території області у відкритті ЦНАП, їх модернізації, налагодженні взаємодії з територіальними підрозділами ЦОВВ;

- ЦНАПи у таких містах як Вінниця, Івано-Франківськ, Луцьк та інші, були і є однозначно кращими за будь-які акредитовані суб’єкти, насамперед з точки зору переліку послуг, їх інтегрованості тощо;

- не варто перетворювати офіси для надання послуг на проекти з надмірного використання десятків мільйонів гривень (і бюджетних, і грантових), тим паче в складних українських умовах. За кошти які були витрачені в Одесі та Київській ОДА краще було утворити  десятки менших (але належних) ЦНАП у громадах та районах, аніж один в обласному центрі при ОДА. Принциповим недоліком обласних акредитованих суб’єктів є їхня територіальна недоступність;

- не можна сприймати надання адміністративних послуг як класичний бізнес. Адже значна частина послуг є безоплатними (наприклад, субсидії на житлові послуги, державні допомоги, реєстрація народження дитини чи реєстрація смерті тощо), проте ці послуги теж потрібно інтегрувати в єдині офіси;

- зовсім ризиковано робити подібні офіси в орендованій комерційній нерухомості (як це зроблено в Одесі з ЦОГ), адже це ускладнює виживання таких структур;

- акредитовані суб’єкти мають право на існування, за умови державного контрою за вартістю послуг (єдині ціни у всіх надавачів послуг), і за умови розумного ставлення до інвестицій на їх створення. І тут виходом на перспективу була б заборона інвестицій у такі суб’єкти господарювання для органів влади. Натомість можна було б дозволити таку діяльність для приватного сектору;

- умови оплати праці в органах самоврядування у ЦНАП не гірші, ніж у АС. При тому що ЦНАП не мають гарантованої частки від плати за надані адміністративні послуги;

- ЦНАП в РДА об’єктивно будуть потрібні до завершення процесу об’єднання територіальних громад. Проте держава і проекти МТД мали б стимулювати їх (ЦНАП РДА) приєднання до ЦНАП ОМС, тобто створення спільних міськрайонних ЦНАП;

- потрібно враховувати, що акредитовані суб’єкти фактично забиратимуть 60% надходжень за адміністративні послуги з бюджету, в тому числі  місцевих бюджетів. І практика просування підрозділів акредитованих суб’єктів у малі та середні громади, позбавлятиме ці громади таких ресурсів.  

24.11.2016 - 14:33 | Переглядів: 227
ЦНАП чи акредитованиий суб’єкт на зразок "Готово!": за і проти

Теги:

ЦППР В.Тимощук ЦНАП

Джерело:

Центр політико-правових реформ

Поділитися новиною:

Читайте також:
E769c2cc9cb35125d5dbbed016e746f5

15 грудня 2017

Дві громади Сумщини уклали угоду про...

В офісі Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та...

4a0c80e822e0141f0ad091cba1ad8805

15 грудня 2017

«Маю надію, що це прикра випадковість, яку...

Проект закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад (щодо добровільного приєднання територіальних громад...

A4155cc67904b67808755cd796016dcb

15 грудня 2017

Державна фінансова допомога для розвитку ОТГ –...

Як Державний бюджет України 2018 року сприяє розвитку об’єднаних територіальних громад? Які кошти, передбачені в...