Обговорення



Дякуємо за запитання!
Щодо розподілу податкових надходжень. Усі цифри розраховувалися Мінфіном. Точних формул навести, звичайно, не зможемо, але надходження розподіляються так, аби не розбалансувати бюджетну систему держави. Важливо розуміти, що податкові надходження до місцевих бюджетів у нас сьогодні безпрецедентні: і 60 % ПДФО, і 5% акцизу, і податок з нерухомості, крім того, до категорії місцевих податків переведено плату за землю… Експерти стверджують, що ніде у Європі такого не зустрінеш. Наприклад, той же податок на прибуток підприємств майже скрізь йде у державний бюджет, у нас – 10 % отримують місцеві бюджети.
Щодо ресурсів. Передбачається, що земельні, водні, лісові ресурси, які раніше були у державній власності, перейдуть у комунальну власність об’єднаних (спроможних) громад (крім об’єктів національної ваги – заповідники, військові частини тощо). Звичайно, і рента за користування цими ресурсами йтиме у місцеві бюджети.
Головні критерії: повсюдність місцевого самоврядування (не має бути білих плям) та спроможність об’єднаних громад забезпечувати належний рівень надання послуг, які належать до їх компетенції, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, ЖКГ. Беруться до уваги розвиток інфраструктури відповідних адміністративно-територіальних одиниць, їхнє фінансове забезпечення, трудова міграції населення. Враховуються також історичні, географічні, соціально-економічні, культурні особливості розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
Щодо корупції. Проект перспективного плану розробляється облдержадміністрацією, схвалюється обласною радою та затверджується Кабінетом Міністрів. Треба також врахувати, що в процесі розробки планів проводяться консультації з представниками районних та селищних рад. Так що, вважаємо, шансів для корупції тут дуже небагато.
Бюджетний кодекс СЬОГОДНІ не передбачає обов’язкової відповідності об’єднання громад до перспективного плану. Нема такої норми. Об’єднана СПРОМОЖНА громада матиме статус міста обласного значення в будь-якому випадку, перейде на прямі міжбюджетні відносини в державою і отримуватиме у тому числі і 60 % ПДФО.
Інше питання, що громади, які об’єдналися не у відповідності до перспективного плану, не отримають підтримки від держави на розвиток інфраструктури. Тобто дороги і заклади для надання послуг населенню громада ремонтуватиме/будуватиме виключно за свої гроші.
Відповідно до діючого закону про об’єднання територіальних громад, об’єднана громада набуває статусу, повноважень та функцій міста обласного значення. Відповідно, вона має таку ж управлінську структуру, що й місто обласного значення.
Управлінську структуру в об’єднаній громаді буде створено після того, як там відбудуться перші вибори голови громади і ради громади. Чисельність працівників управлінської структури і рівень заробітної плати встановлюватиметься на рівні органу самоврядування, тобто ради об’єднаної громади.
Простими словами, ради громад самі вирішуватимуть, хто входитиме до виконкомів і працюватиме в структурі управління громадою.
Кабінет Міністрів не має права втручатися у це питання, бо це не відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування, на яку і орієнтується уся реформа.
Щодо чисельності працівників органів місцевого самоврядування, то експерти стверджують, що вона не тільки не зменшиться, а ще й збільшиться, за рахунок того, що основні послуги будуть надаватися не в районах, як зараз, а в об’єднаних громадах, яких буде значно більше, ніж сьогодні районів.
Дякуємо за запитання!
Як ви знаєте, Урядом вже затверджена Методика формування спроможних громад (http://decentralization.gov.ua/news/item?id=275).
Зараз на рівні Облдержадміністрацій йде етап формування перспективних планів розвитку територій громад. Передбачається, що такі плани будуть затверджені до 1 червня цього року. Якщо громади формуватимуться відповідно до цього плану, вони матимуть значні преференції від держави.
Сам процес об’єднання громад є добровільним. При цьому слід розуміти, що об’єднання не відбувається заради об’єднання або укрупнення. Кількість жителів об’єднаної громади – не головний показник. Об’єднана громада, перш за все, має бути СПРОМОЖНОЮ якісно надавати населенню відповідну кількість послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства… Відповідно, на таку громаду державою буде покладено певну кількість делегованих повноважень, для виконання яких потрібні кадрові, адміністративні, фінансові ресурси... Тому спроможність об’єднаної громади має оцінити держава, бо саме вона надає їй свої повноваження.

Нагадаємо також, що при кожній ОДА цього тижня має бути створена робоча група з розробки перспективного плану і відкрито офіс реформ, який підтримуватиме цей процес і комунікуватиме з громадськістю, вестиме роз’яснювальну роботу.
Сподіваємося, найближчим часом з’явиться інформація, як можна потрапити до цього офісу чи зв’язатися з фахівцями, які будуть в ньому працювати. Вони надаватимуть усю інформацію - як ту, що стосується розробки перспективних планів формування територій громад вашої області, так і щодо формування спроможних громад взагалі.

Слідкуйте за нашими оновленнями тут і у мережі Facebook: www.facebook.com/decentralizationua
Дякуємо за запитання і пропозицію!
Нагадаємо, що зараз реформа знаходиться на стадії формування БАЗОВОЇ одиниці адміністративно-територіального устрою – громади. І вже на цьому етапі є рішення, що об’єднані громади матимуть прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом.
Розподіл повноважень на усіх рівнях, упорядкування адміністративно-територіального устрою держави – наступний крок. Там дійсно багато питань, багато варіантів подальшого розвитку. Більшість з існуючих питань не можуть бути урегульовані без відповідних змін до Конституції, над якими зараз працює створена Президентом спеціальна комісія під головуванням голови Парламенту. Очікується, що відповідний закон вже у травні буде подано до Верховної Ради. Тільки після його прийняття можна буде рухатися далі…
Дякуємо за пропозицію!
Методика формування спроможних громад вже затверджена Урядом, як ви знаєте. Зараз при Облдержадміністраціях йде етап формування перспективних планів розвитку територій громад. Більше про ці плани є тут: http://decentralization.gov.ua/news/item?id=272
Серед іншого у Методиці йде мова про те, що адміністративним центром об’єднаної громади потенційно можуть бути також села, селища, міста, що історично мали статус районних центрів та знаходяться на відстані понад 20 км від міст обласного значення, районних центрів, а також інші населені пункти.

Нагадаємо також, що при кожній ОДА цього тижня має бути створена відповідна робоча група і відкрито офіс реформ.
Сподіваємося, найближчим часом з’явиться інформація, як можна потрапити до цього офісу чи зв’язатися з фахівцями, які будуть в ньому працювати. Ці фахівці мають добре знатися на особливостях вашої місцевості. З ними ви зможете більш детально обговорити ваші пропозиції.
Слідкуйте за нашими оновленнями тут і у мережі Facebook: www.facebook.com/decentralizationua
Доброго дня! Дякуємо за запитання.
Карти «територіального розподілу районів» не існує. Зараз в кожній області, згідно з Методикою формування спроможних громад, розробляються перспективні плани формування територій громад області. У графічній частині перспективних планів будуть зазначені межі майбутніх громад, межі адміністративних центрів територіальних громад та межі всіх населених пунктів.
Ці плани розробляються Обласною державною адміністрацією за участі представників районів, міст, сіл та селищ, схвалюються Обласною радою, затверджуються Кабінетом Міністрів.
Передбачається, що ці плани будуть розроблені і затверджені до 1 червня цього року.
Вже цього тижня в кожній області на базі ОДА будуть створені офіси реформ, які допомагатимуть ОДА у комунікаціях з громадськістю у питаннях впровадження методики формування спроможних громад і розробки перспективних планів. Вони також оприлюднюватимуть усю інформацію, що стосуватиметься цих питань.
Сподіваємося, що незабаром інформація про розклад роботи цих офісів та їхні контактні дані будуть оприлюднені, в тому числі і на нашому сайті.
Доброго дня! Дякуємо за запитання.
Дійсно, згідно прийнятої Концепції реформування місцевого самоврядування, у перспективі, в результаті об’єднання територіальних громад, майно, яким опікується сьогодні територіальна громада району, перейде до юрисдикції об’єднаної громади.
Слід пам’ятати при цьому, що, згідно прийнятої Методики формування спроможних громад, об’єднані громади мають самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування ЗАБЕЗПЕЧИТИ НАЛЕЖНИЙ РІВЕНЬ НАДАННЯ ПОСЛУГ, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Тобто найнеобхідніші послуги будуть надаватися у центрі об’єднаної громади, а не у сьогоднішньому райцентрі.
Щодо пологового будинку. За будь-яких умов він залишиться там, де він є зараз. І обслуговуватися в ньому будуть, як і зараз, мешканці усіх населених пунктів, до яких він найближче знаходиться, незалежно від їхнього об’єднання. Плюс об’єднання в даному випадку в тому, що у об’єднаної громади має бути своя швидка допомога, яка буде їхати на виклик не з райцентру, як зараз, а з центру об’єднаної громади, тобто приїде набагато швидше.
У перспективі, за умови успішного економічного, соціального, і, як наслідок, демографічного розвитку об’єднаної громади, у ній має з’явитися власний пологовий будинок, а також необхідні заклади у інших сферах.
Спасибо за вопрос!
Над составлением перечня всех административных услуг и разработкой соответствующего проекта закона, в котором этот перечень будет указан, в данный момент работает Министерство экономического развития и торговли. Насколько нам известно, проект закона разработан и проходит процедуру согласования.
Относительно того, какие услуги децентрализовать, идет дискуссия в середе правительственных, неправительственных экспертов, представителей местного самоуправления и общественности.
На данном этапе можно утверждать следующее – в соответствии с принятой Концепцией реформирования местного самоуправления, местному самоуправлению должны передаваться ВСЕ услуги по принципу СУБСИДИАРНОСТИ. То есть, те услуги, которые местное самоуправление способно оказывать на своем уровне, должны быть переданы в их компетенцию.
На счет «упразднения функции государства» или «передачи части полномочий частному сектору», то есть ДЕРЕГУЛЯЦИИ – тоже постоянно идет дискуссия, работа, вступают в силу законы. Например: 2 апреля, президент подписал закон №191-VIII, отменяющий очередную порцию разрешительной документации. Чуть ранее президент подписал новую редакцию Закона «О лицензировании...», кардинально уменьшающий количество лицензий в Украине. Суммарно эти документы отменяют 38 документов, усложняющих ведение бизнеса в стране. Напомним, что министр экономики Айварас Абромавичус заявлял, что всего нужно ликвидировать 177 лицензий и сертификатов.
Дякуємо за запитання!
Змінами до Конституції передбачається запровадження чіткої трьохрівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування.
Змінами також передбачено утворення виконавчих органів влади районними та обласними радами.
Тобто, якщо ці зміни будуть прийняті, райони зі своїми радами залишаться в адміністративно-територіальному устрої країни, але їхні функції та повноваження значно скоротяться. Точніше, райони позбудуться невластивих їм функцій і повноважень, які будуть передані на рівень громади.
Основними сферами відповідальності району будуть: утримання об’єктів спільної власності територіальних громад району, транспортна інфраструктура районного значення, забезпечення надання вторинної медичної допомоги, виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю.
Щодо штату службовців – він відповідатиме функціям і повноваженням кожного рівня місцевого самоврядування. Тобто якщо функції району скорочуються, відповідно, зменшується чисельність працівників на цьому рівні. При цьому спеціалісти з районного рівня матимуть змогу реалізувати свої знання на рівні центру об’єднаної громади, де надаватиметься найбільше послуг, для чого потрібен буде відповідний штат службовців.
Дякуємо за запитання!
Сільські та селищні громади за умови об’єднання гарантовано (!) отримуватимуть 60 % податку на дохід фізичних осіб, який завжди був основним джерелом наповнення бюджетів, а також інші доходи:
• 100% акцизний податок (5%)
• 100% податок на майно
• 100% єдиний податок
• 100% збір за паркування
• 100% туристичний збір
• 100% плата за надання адміністративних послуг
• 25% екологічний податок
• 100% податку на прибуток
• 50% рентна плати за використання лісових ресурсів та води
• 25% рентна плати за користування надрами (без нафти, природного газу, газового конденсату);
• 100% плата за ліцензії та за державну реєстрацію
• 100% адміністративні штрафи та штрафні санкції
• 100% дивіденди
• 100% місцеві позички та за видачу місцевих гарантій;
• 1,5% -3,5% від обсягу продажів продукції (угоди про розподіл продукції)
• 90% коштів від продажу земель несільськогосподарського призначення;
• 100% власні доходів бюджетних установ.
Тобто, об’єднані громади отримують усі повноваження і ресурси, які є у міста обласного значення – звичайно, разом з відповідальністю.
Громади самостійно вирішуватимуть, скажімо, доцільність утримання існуючої мережі закладів, що надають адміністративні послуги населенню, коригуватимуть їх штатну чисельність...

Щодо критеріїв спроможності – вони мають бути економічно обґрунтовані у перспективному плані розвитку такої громади.
Дякуємо за запитання. Наразі інформація така - регіональні робочі групи утворюються обласною державною адміністрацією, яка також має сприяти створенню Офісів реформ. Ці робочі групи утворюються з залученням якомога ширшого кола фахівців: науковців, практиків, громадськості… Тобто щодо участі у такій робочій групі необхідно звертатися до облдержадміністрації.
Більше інформації щодо роботи Офісів реформ буде вже незабаром. У Мінрегіоні 23 квітня за участі представників ОДА відбудеться семінар-нарада щодо створення регіональних Офісів реформ, у тому числі і щодо визначення кандидатів–претендентів на посади керівників цих офісів.
Дякуємо за запитання!
Змінами до Конституції передбачається запровадження чіткої трьохрівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування.
Змінами також передбачено утворення виконавчих органів влади районними та обласними радами.
Тобто, райони зі своїми радами, якщо ці зміни будуть прийняті, залишаться в адміністративно-територіальному устрої країни, але їхні функції та повноваження значно скоротяться. Точніше, райони позбудуться невластивих їм функцій і повноважень, які будуть передані на рівень громади.
Основними сферами відповідальності району будуть: утримання об’єктів спільної власності територіальних громад району, транспортна інфраструктура районного значення, забезпечення надання вторинної медичної допомоги, виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю.
Щодо штату службовців – він відповідатиме функціям і повноваженням кожного рівня місцевого самоврядування. Тобто якщо функції району скорочуються, відповідно, зменшується чисельність працівників на цьому рівні. При цьому спеціалісти з районного рівня матимуть змогу реалізувати свої знання на рівні центру об’єднаної громади, де надаватиметься найбільше послуг, для чого потрібен буде відповідний штат службовців.
Дякуємо за слушне запитання.
У Методиці формування спроможних громад спочатку дійсно не було конкретного визначення «спроможна громада». Це вже виправили, наскільки нам відомо. У редакції Методики, яка буде найближчим часом оприлюднена на офіційних сайтах Мінрегіону, Кабміну, цей термін буде виписано.
Ми теж чекаємо.
Слідкуватимемо разом.
Орієнтовно, це звучатиме так: «спроможності» територіальних громад - їх здатність самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Це означає, що інфраструктура, кадрові та фінансові можливості новоствореної адміністративно-територіальної одиниці самостійно виконувати повноваження, визначені законом та бюджетним кодексом як для міста обласного значення...
Дякуємо за запитання!
Нагадаємо, Стаття 8 Закону України від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачає, що повноваження органів місцевого самоврядування, сільського, селищного, міського голови територіальних громад, що об’єдналися, припиняються з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським, селищним, міським головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об’єднання. Органи місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади є правонаступниками активів і пасивів (зобов’язань) органів місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися.
Тобто об’єднана громада – це нова юридична особа. З утворенням нової об’єднаної територіальної громади та обранням нових органів місцевого самоврядування (ОМС) попередні ОМС повинні припинити своє існування. Зауважимо, ліквідуються не населенні пункти, а саме органи місцевого самоврядування, тобто села та міста так і залишаються селами та містами, з їхніми назвами, територіями і т.д.
Важливо, що у до формування органів місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади відчуження, передача в оренду, заставу, лізинг, концесію, оперативне управління об’єктів комунальної власності територіальних громад, що об’єдналися, забороняється.
Дякуємо за запитання!
Це питання має вирішитися у абсолютно новому законі про адміністративно-територіальний устрій, а також в новій редакції закону про місцеве самоврядування. Ці закони заплановані після внесення відповідних змін до Конституції України. Поняття «районні в місті ради» закладено в Конституції. Якщо створена нещодавно конституційна комісія на чолі з головою Парламенту Володимиром Гройсманом прийме рішення, що районні в місті ради залишаються, то, відповідно, це і буде відображено у вищезгаданих законах.
Дякуємо за запитання! Треба розмежувати робочі групи і регіональні офіси реформ. Робочі групи складатимуться з державних службовців. Вони працюватимуть на громадських засадах. Робітники ж регіональних офісів, які виконують основний масив роботи – популяризують, роз’яснюють, навчають, допомагають робочій групі у формуванні перспективних планів розвитку і так далі - це наймані фахівці. Їхня робота фінансуватиметься не з державного бюджету, а за рахунок технічної підтримки міжнародних партнерів.
Дякуємо! Дійсно, це питання виникло ще при розробці змін до Бюджетного кодексу України. Думки представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування і фінансистів органів самоврядування тоді розділилися. Хтось пропонував взагалі ліквідувати казначейство, інші ж радили залишити казначейство, але дати органу самоврядування вибір: обслуговуватися або казначейством, або банком. В результаті дискусій прийняли консолідоване рішення – залишити дві установи, дати можливість органам самоврядування самостійно вирішувати, хто їх буде обслуговувати.
Тобто сьогодні, якщо хтось не хоче обслуговуватись казначейством, він може цього не робити і звернутися за цими послугами до банку.
Об'єднання громад на даному етапі проведення реформи є виключно добровільним!

ТОП-17 питань

Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Так, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно.


Місцеве самоврядування – це коли мешканці в містах, селах, селищах самі господарюють у себе вдома. Люди обирають місцеві ради та їх голів. Їх і вповноважують вирішувати більшість важливих питань.
Органи місцевого самоврядування відповідають за шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров’я первинного рівня (поліклініки, фапи), заклади культури, благоустрій – освітлення вулиць, стан доріг, прибирання, громадський порядок і багато інших, важливих повсякденних питань.
Суть реформи: віддати право самостійно вирішувати всі ці питання громадам – мешканцям міст, сіл, селищ.
Було, але дуже обмежене. Щоб зробити щось корисне в своєму місті, місцевій владі треба мати на це кошти. А власних коштів у місцевих влад майже й не було. Ті податки, що сплачували підприємства і люди, які там працювали, чи не повністю забирали в Київ – в держказну. Далі з Києва чиновники вирішували – кому і скільки дати. Часто рішення, чи дати на місцеві потреби гроші – приймали через «відкат». На всіх рівнях – в міністерствах, в обласних адміністраціях, районних.
Насправді в Україні існувало не самоврядування, а корупційна вертикаль. Її щороку зміцнювали. Тож місцеве самоврядування якщо й могло якось діяти, то всупереч системі, а не завдяки їй.
Через децентралізацію влади. Реформа місцевого самоврядування передбачає: право вирішувати – тобто передачу повноважень, і спроможність - тобто передачу коштів громадам. Це буде закріплено і в Конституції України, і у багатьох законах. Це визначить нові правила, як працюватиме система влади.
Слід ліквідувати усі ті надбудови, які створювали, аби лиш централізувати владу й фінанси. Для цього треба змінити багато законів.
Суть перетворень, що пропонує реформа децентралізації: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для них справами. Й люди отримають можливість творити (через вибори) органи місцевого самоврядування у громаді, районі та області.
Своєю чергою, органи місцевого самоврядування різних рівнів –громади, району, області – отримають повноваження, та під повноваження – необхідні ресурси. Буде запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – за законність.
У старій системі влади багато в регіоні залежало від голови ОДА – «губернатора». Він був абсолютною владою на території регіону. Так само, як практично вся влада в Україні була зосереджена в руках Президента. Дехто вірить , якщо, мовляв, такий голова буде обраний людьми, то все одразу зміниться, і цей керівник дбатиме про людей. Насправді, якщо у будь-кого багато влади, то це не демократія. Так можемо отримати країну не з одним, а з понад двадцятьма князьками у своїх регіонах.
Коли повнота влади переходить на місцевий рівень, на той рівень, який є найближчим до людей, – це і є справжня децентралізація. На вищому рівні (район, далі – область, держава) залишаються лише ті питання, які є спільними для громад. На обласному (регіональному) рівні це спеціалізована медицина, вищі навчальні заклади, дороги обласного значення, напрями регіонального економічного розвитку тощо.
У цьому ж і принципова відмінність передачі повноважень при децентралізації vs федералізації. У децентралізованій унітарній державі є найбільш спроможними два рівні публічної влади: національний, та місцевий. Саме тут принципова відмінність від федеративної держави, де навпаки – домінуючий рівень є регіональний і найбільше повноважень та ресурсів збирають на рівні регіону.Така концентрація призводить до формування регіональних політичних еліт, які не дуже готові для національного рівня, але надто амбітні, щоб залишатися регіональною елітою. Їм здається, що саме вони є більш кваліфіковані, ніж місцеві чи національні еліти, і що саме регіон має все більше перебирати на себе повноважень. Так починається регіональний сепаратизм.
Федералізація означає передачу значних повноважень на рівень регіонів (області), а реформа місцевого самоврядування робить ставку на громади (людей).
Передавати ресурси і повноваження лише на регіональний рівень - ризиковано. Адже так можна відтворити централізовану та корумповану систему влади, тільки на регіональному рівні.
Але є й інші ризики. Побудова влади за федеральним принципом загрожує тим, що місцеві політики можуть роздмухувати сепаратизм. І використовувати задля цього місцевих мешканців, протиставляти людей. Замість того, аби опікуватись благоустроєм на місцях. Найголовніше – федералізація створить проблеми для ухваленні рішень у країні в цілому. Серед федерацій такі приклади є, коли політики блокують одне одного замість пошуку спільного рішення. Сепаратисти є в різних країнах, особливо це характерно для федеративних країн, а також для країн, де регіони мають надмірні повноваження.
Чим більше життєво важливих і дійсно актуальних для людей питань буде виведено за межі політики, тим більше люди виграють і тим стабільніше житиме Україна. Сьогодні важливо створити сильне місцеве самоврядування як основу єдиної стабільної України, а решту питань (мовних, культурних особливостей окремих територій) можна вирішувати поступово шляхом конструктивного політичного діалогу.
Коли формуватиметься перелік повноважень місцевого самоврядування на різних рівнях (громада – район – область), в обговоренні візьмуть участь представники органів місцевого самоврядування, у тому числі, зі східних та південних регіонів країни. Так, як це було, коли формували Концепції реформи.
На обласному та районному рівнях обиратимуть депутатів відповідних рад. Вже ради будуть обирати голів рад, які очолять виконкоми. Така система сьогодні працює в містах. І досить непогано навіть в умовах централізованої влади. Відмінність лиш у тому, що у містах голів мешканці обирають прямим голосуванням. Це виправдано, бо у міських голів (рівень громади) – великий обсяг завдань, а буде ще більший. На рівні району та області, коло завдань буде вужчим. Та й міський голова (голова громади) буде ближче до людей – мешканцям легше його контролювати, тоді як керівників вищого рівня контролюватимуть депутати.
Ні. В цьому полягає одна з важливих рис місцевого самоврядування. На кожному рівні є свої повноваження (завдання, чим займаються). Вони не перетинаються. Ті, хто, відповідає за ремонт доріг обласного значення, не має командувати тими, хто займається місцевими дорогами. В цьому немає потреби. Органи місцевого самоврядування підпорядковуються тільки закону і тим людям, які їх обирають.
За роки незалежності усі ті, хто не хотіли реформувати місцеве самоврядування, говорили, начебто громади не готові взяти на себе управління. Мовляв, нема підготовлених кадрів, на місцях буде хаос і корупція.
Це лиш відмовки.
Подивимося на сусідів в Європі. Практично усюди система влади побудована саме таким чином. І доводить свою ефективність. Чому? Бо якщо проблеми вирішують ті люди, які реально їх відчувають, то вони й зацікавлені в тому, щоб зробити все якнайкраще.
Помилково вважати, що на місцях люди гірші – менш чесні, менш освічені, менш відповідальні, аніж столичні чиновники. Утім, місцеві мешканці справді хочуть розвивати свою громаду (село, селище чи місто) – тож будуть шукати найкращі рішення, а також - вчитись. Ще й самі люди будуть на своїх місцевих обранців тиснути, щоб вони працювали професійно і відкрито. Тому нова система швидко почне сама себе вдосконалювати, залучати нових, грамотних і відповідальних людей. А завдання держави на етапі реформи – допомогти людям на місцях освоїти нові повноваження.
Головними, хто контролюватиме владу на місцях, є самі люди. В законі про місцеве самоврядування обов’язковими нормами є залучення мешканців – членів громад – до роботи спільно. Також має бути закон про місцевий референдум, який, дозволить відкликати депутатів місцевих рад і голів громад. Чим сильнішою буде громада, тим сильнішим буде місцеве самоврядування.
Реформа передбачає створення й державних представництв. Мова йде про невеликі структури, основними функціями яких є контрольно-наглядова (вони стежитимуть за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування) і координаційна (координація роботи органів держвлади на території). Якщо органи місцевого самоврядування приймуть незаконні рішення, голови держпредставництв зможуть зупинити такі рішення і звернутись до суду.
В старій системі органи місцевого самоврядування завжди були на другорядних позиціях. На них покладали відповідальність, але не забезпечували інструментами.
У концепції реформи і у пропозиціях щодо змін в Конституції чітко сказано: повноваження органів місцевого самоврядування мають забезпечити фінансами.
Органи місцевого самоврядування матимуть, зокрема, частку від загальнонаціональних податків (а не тільки дотації). Якщо у місцевої влади через державні рішення виникнуть додаткові витрати, то це теж компенсує держава.
Механізм розподілу податків між органами різного рівня і державою визначать у змінах до Бюджетного кодексу. Ці процеси моделюють спільно з польськими експертами. Фахівцями, які вже робили такі розрахунки для реформи місцевого самоврядування в Польщі.
Реформа не передбачає змін меж областей (регіонів). Змінимо систему управління на обласному рівні.
Якщо говорити про рівень районів і громад, то варто знати: в Україні нерівномірний адміністративно-територіальний поділ. Всього в країні близько 12 000 громад (сіл, селищ, міст), серед яких є навіть громади, де менше ста осіб. Створити повноцінне самоврядування в такому селі неможливо. Тому реформа підштовхне громади до об’єднання.
Будуть стимули саме для добровільного об’єднання невеличких громад. Серед законопроектів, що підготовлені в рамках реформи, - закон про добровільне об’єднання громад і про співпрацю між громадами.
Ці закони визначають механізм, як громади можуть об’єднувати зусилля. Щоб вирішити прості спільні проблеми. А право громад – вирішувати, скористатись цим, чи ні. Та чим більш сильними, спроможними (гроші, ресурси) будуть громади, тим більше функцій зможуть виконувати для мешканців та розвитку своїх територій.
Сьогодні можна лише з жалем говорити, що така реформа не відбулась раніше. У центральної влади не було волі, рішучості і готовності поділитись повноваженнями та ресурсами.
Пострадянські і постсоціалістичні країни, які провели реформу, сьогодні значно випереджають Україну в соціально-економічному розвитку. Завдяки реформі вони включили в роботу те, що є найбільш цінним капіталом будь-якої держави, – інтереси людей. І навпаки прибрали головну перешкоду на шляху успіху та добробуту, – корупцію.
Реформа, яка передбачає передачу в місцеві бюджети частки загальнонаціональних податків, створює економічну зацікавленість громад в розвитку нових виробництв, підтримці бізнесу тощо.
Децентралізація і дерегуляція прибирає штучні перешкоди для бізнесу і підприємницької діяльності – зайві дозволи, інстанції, надмірний контроль. Так країна почне оживати. Окрім того, активні, спроможні та зацікавлені громади – головний рушій на територіальному рівні. Вони стануть підтримкою тих змін, над проведенням яких працює уряд. Тому без реформи місцевого самоврядування всі інші реформи приречені на невдачу – так вже було в попередні роки.
Поглянемо на досвід мешканців Центральної та інших країн Східної Європи. Коли децентралізація проходила у Польщі, падіння економіки на рік становило близько 10%, інфляція – близько 500% на рік. На кордонах стояли тоді ще радянські війська. І все ж Польща зробила цю реформу, а сьогодні готова допомогти українцям повторити успіхи та не припуститись помилок, які були на шляху децентралізації.
Те, що пропонує реформа децентралізації, відповідає потребам громадян України, де б вони не мешкали. Повноцінне місцеве самоврядування покаже перспективи розвитку держави. Дасть можливості кожній людині знайти своє місце і впливати на цю перспективу через участь в житті громади, в тому числі економічному. Головне – це поверне людям відчуття власної гідності та спроможності самореалізовуватись в своїй країні.
Важливо ще, що реформа місцевого самоврядування йде в узгодженні з реформою регіональної політики. Так ініціатива знизу має бути підтримана зверху. Завданням державної регіональної політики є підтримка стратегічних для регіонів проектів. Треба «підтягнути» регіони, які відчувають більш гострі економічні труднощі. Саме створення повноцінного місцевого самоврядування, яке може діяти – це передумова розвитку регіонів якраз з врахуванням їх особливостей.
Також у законопроекті про об’єднання громад сказано, що мають враховуватись історичні, природні, етнічні, культурні та інші фактори. Такі, що впливають на стійкість новоутвореної об’єднаної громади.
Концепцію реформи уряд сформував і схвалив на початку квітня 2014 року.
Вже підготовлені і направлені в парламент пропозиції щодо змін у Конституції України. Конституційні зміни необхідні, адже поки там закріплена нинішня система влади з обласними та районними держадміністраціями, недостатніми повноваженнями і фінансовим забезпеченням громад.
Весь пакет законопроектів напрацьовують і скеровують до Верховної Ради. Закон про співробітництво територіальних громад, а також державний бюджет із значним розширенням дохідної бази місцевими бюджетами, які відповідають баченню реформи, прийняті 2014 року. Також була прийнята Державна стратегія регіонального розвитку 2020. У 2015 році мають бути прийняті всі необхідні закони для реформи, та проведені зміни до Конституції, які забезпечать імплементацію реформи вже з поточного року. Та й зрештою, в кінці року можна буде провести місцеві вибори на новій основі, що забезпечить здійснення управління та розвитку громад і територій обраними місцевими радами, які назначатимуть виконкоми, й нестимуть пряму відповідальність перед громадами.
Після Президента, уряду, експертів з європейських інституцій, слово за парламентом. Критичне значення має позиція народних депутатів. Сьогодні громадянський обов’язок всіх, хто розуміє нагальність реформи місцевого самоврядування в Україні, усіма доступними методами впливати на народних депутатів. Аби ті підтримали реформу. Якщо парламент проголосує відповідні зміни до Конституції і надасть конституційну основу для реалізації реформи, такий парламент виконає історичну місію і ввійде в підручники історії України.