Обговорення



Дякуємо за запитання!
Питання місцевих державних адміністрації – є одним з тих, які мають буди вирішені змінами до Конституції України. Нагадаємо, спеціальна конституційна комісія, сформована Президентом Петром Порошенком і очолювана головою Парламенту Володимиром Гройсманом, вже активно працює і незабаром має представити відповідний законопроект.
Як ви знаєте, минулого року Президент подавав на розгляд Парламенту проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України». Цей проект пізніше був відкликаний, хоча і встиг отримати загалом схвальні відгуки Венеціанської комісії.
Так от, в цьому проекті передбачалося вилучення з Конституції Статті 118, яка передбачає, що «виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації». Тобто це означало ліквідацію держадміністрацій і створення натомість державних представництв з тільки контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями.
Подібні зміни мають бути і у новому законопроекті. Але конкретики, звичайно, поки що немає. Чекаємо.
Трішки детальніше про очікувані зміни до Конституції можна почитати тут: http://www.minregion.gov.ua/attachments/content-attachments/3557/Rozyasnennya_zmin.pdf
Якщо коротко, то методичний кабінет відділу освіти буде в кожній спроможній громаді. Спроможна громада набуває функцій та повноважень міста обласного значення. Тобто усі ті послуги, що сьогодні надаються в місті обласного значення, мають надаватися і в об’єднаній громаді.
Дякуємо за запитання!
Хочеться одразу наголосити - фінансування освіти та медицини не залежить від процесу об’єднання громад. З початку цього року повноваження щодо фінансування освіти і медицини взяла на себе держава і виконує їх, надаючи відповідні субвенції місцевим бюджетам.
Медична та освітня субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам спрямовується на оплату поточних видатків відповідно закладів охорони здоров’я та таких типів навчальних закладів:
• загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів;
• шкільні відділення навчально-виховних комплексів “дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад”, “загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад”;
• спеціалізовані школи (школи-інтернати), включаючи школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; ліцеї (ліцеї-інтернати); гімназії (гімназії-інтернати); колегіуми (колегіуми-інтернати);
• вечірні (змінні) школи;
• загальноосвітні навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати; спеціальні загальноосвітні школи-інтернати; загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей);
• спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, навчально-реабілітаційні центри.
Простими словами, незалежно від того, об’єднається ваше село з іншими селами, чи ні, фінансування освіти та медицини на мінімально необхідному рівні і надалі відбуватиметься за рахунок державного бюджету.
При цьому треба розуміти, що громада має право додатково понад обсяги субвенції вкладати гроші в розвиток закладів охорони здоров'я та освіти на своїй території.
Але чи можете зараз село з населенням 1500 жителів розвивати освіту і медицину? Відповідь очевидна…
Щоб мати таку можливість, громада має бути спроможною: мати фінанси, інфраструктуру, кадри і так далі. Добровільне об’єднання якраз і є механізмом створення таких спроможних громад.
Доброго дня! Дякуємо за запитання!
Сьогодні об’єднання громад відбувається виключно на добровільних засадах. Тобто, якщо громада проти об’єднання, її ніхто не зможе змусити.
Якою б не була причина відмови від об’єднання, результат один – в громаді залишається усе так, як було до цього.
Але треба розуміти - якщо це громада з населенням до 5000 тисяч, вона ні за яких умов не може бути спроможною надавати усі необхідні послуги своїм мешканцям. На це у неї нема ні інфраструктури, ні фінансів, ні кадрів… Тобто, відмовившись від об’єднання, за більшістю соціальних та адміністративних послуг громадяни такої громади, як і зараз, звертатимуться до громади (сьогодні – райцентру), яка ці послуги надавати спроможна. Крім того, не об’єднавшись, громада не отримає функцій, повноважень та фінансових ресурсів на рівні міста обласного значення…
Простіше кажучи, держава через закон про добровільне об’єднання дала можливість громадам консолідувати зусилля та ресурси і стати спроможними, зробити життя людей в кожному населеному пункті значно комфортнішим, а скористатися цією можливістю, чи ні – це вже питання здорового глузду, це прояв того, наскільки місцева влада дійсно дбає про майбутнє людей, що мешкають на цій території.
Дякуємо за запитання!
Радимо звернутися до офісу реформ, який вже відкрито у вашій області: керівник офісу Балибіна Ірина Вікторівна, 050 924 81 55, 0532 67 64 31 Nariman9@mail.ru
Офіси реформ допомагають облдержадміністраціям у розробці перспективних планів формування спроможних громад і у комунікаціях з громадськістю.
Там ви маєте отримати максимум інформації про хід роботи над перспективним планом, у тому числі по конкретних населених пунктах.
Принаймні вони мають вас зорієнтувати, коли, де і як з цією з необхідною вам інформацією можна ознайомитися.
Дякуємо за запитання!
Нагадаємо, що Перспективний план розробляється робочою групою при облдержадміністраціях згідно з чіткими критеріями, прописаними у Методиці створення спроможних громад. Тобто формування спроможних територіальних громад здійснюється з урахуванням здатності органів місцевого самоврядування вирішувати суспільні питання, які належать до їх компетенції, для задоволення потреб населення, від історичних, географічних, соціально-економічних, культурних особливостей розвитку, розвитку інфраструктури, фінансового забезпечення відповідних адміністративно-територіальних одиниць, трудової міграції населення, доступності послуг у відповідних сферах…
Щоб інтереси територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану були враховані, представники облдержадміністрації мають проводити консультації з представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій.
Якщо ж в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
Тож, радимо вам поцікавитися про графік проведення таких консультацій і взяти в них участь. Якщо консультації вже пройшли, можна напряму зв’язатися з робочою групою при облдержадміністрації і звернутися до них зі своєю обґрунтованою пропозицією для проведення додаткових консультацій.
Дякуємо за запитання!
Можемо порадити лише одне – об’єднувати зусилля з сусідніми громадами і отримувати при цьому передбачені законом податкові преференції, а також допомогу від держави на реалізацію інфраструктурних проектів - кошти з Державного фонду регіонального розвитку, а також субвенції з державного бюджету на формування відповідної інфраструктури...
Результатом децентралізації в Україні є передача значних повноважень та ресурсів спроможним (об’єднаним) громадам, які набувають повноважень міст обласного значення. Об’єднавшись, громади отримають до своїх бюджетів значні податкові надходження, включаючи 60 % податку на доходи фізичних осіб, переходять на прямі відносини з державним бюджетом…
Крім того, спроможні громади матимуть змогу розпоряджатися об’єктами нерухомості та землею на власній території, включаючи землю за територіями населених пунктів, яка раніше була у компетенції держави. Передбачається, що земельні, водні, лісові ресурси, які раніше були у державній власності, перейдуть у комунальну власність об’єднаних (спроможних) громад (крім об’єктів державного значення – заповідники, військові частини тощо). Звичайно, і рента за користування цими ресурсами йтиме у місцеві бюджети.
Щодо приватизованих об’єктів – реформа передбачає сплату податків за місцем розміщення підприємств, а не за місцем їхньої реєстрації. Тобто спроможні громади отримуватимуть дохід від усіх комерційних підприємств, розміщених на їхній території.
Дякуємо за запитання!
Одразу підкреслимо - скорочення чи ліквідація – не мета реформи. Послуги, в тому числі і державні, наближатимуться до людей, а не віддалятимуться.
Зараз іде процес законодавчого врегулювання питань, які ви ставите, – розробляються і затверджуються закони щодо повноважень цих державних органів.
На цьому етапі реформи, до прийняття відповідних законів, такі органи, як «міліція, прокуратура, суд, казначейство, юстиція, саніпідем станція та інші невід'ємні державні установи районного рівня» знаходитимуться там, де є зараз і матимуть ті ж повноваження. Надалі ж ці послуги надаватимуться не у районі, як зараз, а у кожній спроможній громаді.
Зараз відбувається формування спроможних громад і паралельно – трансформація повноважень держави, а відповідно, і державних послуг. Наприклад, є законопроект про муніципальну поліцію, який частково розширює повноваження місцевої влади у питаннях забезпечення правопорядку на своїй території.
Є закон про прокуратуру, який зараз відтермінували, але вже незабаром мають прийняти. Він теж якісно змінить існуючу систему.
Суть змін, що відбуваються – надавати якісні послуги на тому рівні, де вони найбільше потрібні, відхід від дублювання функцій і повноважень.
А щодо того, що почнуть зникати населені пункти, дозвольте не погодитись. Об’єднання громад якраз дозволяє не тільки зберегти усі, навіть найменші і найбідніші населенні пункти країни, а й дати їм стимул та ресурс до розвитку, консолідуючи зусилля з іншими і отримуючи при цьому підтримку від держави.
Затвердженого перспективного плану Київської області ще немає. Зараз розробка цього плану іде до завершення, наскільки нам відомо. Радимо вам звернутися до Районної держадміністрації або Облдержадміністрації за роз’ясненнями: http://www.kyiv-obl.gov.ua/departament_mistobuduvannja_ta_arhitekturi
http://www.kyiv-obl.gov.ua/contact_ua.
Доброго дня! Дякуємо за запитання!
Якщо ваше село увійде до складу об’єднаної громади, яка згідно законодавству набуває статусу, повноважень та функцій міста обласного значення, ви матиме таку ж управлінську структуру, що й місто обласного значення.
Управлінську структуру в об’єднаній громаді буде створено після того, як там відбудуться перші вибори голови громади і ради громади. Чисельність працівників управлінської структури і рівень заробітної плати встановлюватиме рада об’єднаної громади.
Простими словами, рада вашої громади сама вирішуватиме, хто входитиме до виконкомів і працюватиме в структурі управління громадою.
Кабінет Міністрів не втручатиметься у це питання, бо це не відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування, яка є сьогодні частиною українського законодавства.
Скоріше за все, сьогоднішні держслужбовці з місцевих держадміністрацій перейдуть працювати до органів місцевого самоврядування, бо мають необхідний досвід та кваліфікацію для цієї роботи.
Якщо вас хвилює скорочення чисельності таких працівників, то його не планується. Щодо чисельності працівників органів місцевого самоврядування, експерти стверджують, що вона не тільки не зменшиться, а ще й збільшиться, за рахунок того, що основні послуги будуть надаватися не в районах, як зараз, а в об’єднаних громадах, яких буде значно більше, ніж сьогодні районів.
Доброго дня! Дякуємо за запитання!
Сьогодні об’єднання громад відбувається виключно на добровільних засадах. Тобто, якщо громада проти об’єднання, її ніхто не зможе змусити.
Але треба розуміти, які причини того, що громадяни проти об’єднання, тобто проти консолідації зусиль на вирішення існуючих проблем, проти збільшення надходжень до місцевих бюджетів, проти підвищення інвестиційної привабливості їхніх територій, проти підвищення рівня життя кожної людини в громаді. Можливо, вони просто не інформовані про переваги об’єднання, а досі живуть міфами і страхами?
Якою б не була причина відмови від об’єднання, результат один – в громаді залишається усе так, як є сьогодні. Громада з населенням 1200 людей ні за яких умов не може бути спроможною надавати усі необхідні послуги своїм мешканцям. На це у неї нема ні інфраструктури, ні фінансів, ні кадрів… Тобто, відмовившись від об’єднання, за більшістю соціальних та адміністративних послуг громадяни вашої сільради будуть, як і зараз, звертатися до громади (сьогодні – райцентру), яка ці послуги надавати спроможна. Крім того, не об’єднавшись, громада не отримає функцій, повноважень та фінансових ресурсів на рівні міста обласного значення…
Простіше кажучи, держава через закон про добровільне об’єднання дала можливість громадам консолідувати зусилля та ресурси і стати спроможними, зробити життя людей в кожному населеному пункті значно комфортнішим, а скористатися цією можливістю, чи ні – це вже питання здорового глузду.
Дякуємо за запитання!
Щодо розподілу податкових надходжень. Усі цифри розраховувалися Мінфіном. Точних формул навести, звичайно, не зможемо, але надходження розподіляються так, аби не розбалансувати бюджетну систему держави. Важливо розуміти, що податкові надходження до місцевих бюджетів у нас сьогодні безпрецедентні: і 60 % ПДФО, і 5% акцизу, і податок з нерухомості, крім того, до категорії місцевих податків переведено плату за землю… Експерти стверджують, що ніде у Європі такого не зустрінеш. Наприклад, той же податок на прибуток підприємств майже скрізь йде у державний бюджет, у нас – 10 % отримують місцеві бюджети.
Щодо ресурсів. Передбачається, що земельні, водні, лісові ресурси, які раніше були у державній власності, перейдуть у комунальну власність об’єднаних (спроможних) громад (крім об’єктів національної ваги – заповідники, військові частини тощо). Звичайно, і рента за користування цими ресурсами йтиме у місцеві бюджети.
Головні критерії: повсюдність місцевого самоврядування (не має бути білих плям) та спроможність об’єднаних громад забезпечувати належний рівень надання послуг, які належать до їх компетенції, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, ЖКГ. Беруться до уваги розвиток інфраструктури відповідних адміністративно-територіальних одиниць, їхнє фінансове забезпечення, трудова міграції населення. Враховуються також історичні, географічні, соціально-економічні, культурні особливості розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
Щодо корупції. Проект перспективного плану розробляється облдержадміністрацією, схвалюється обласною радою та затверджується Кабінетом Міністрів. Треба також врахувати, що в процесі розробки планів проводяться консультації з представниками районних та селищних рад. Так що, вважаємо, шансів для корупції тут дуже небагато.
Бюджетний кодекс СЬОГОДНІ не передбачає обов’язкової відповідності об’єднання громад до перспективного плану. Нема такої норми. Об’єднана СПРОМОЖНА громада матиме статус міста обласного значення в будь-якому випадку, перейде на прямі міжбюджетні відносини в державою і отримуватиме у тому числі і 60 % ПДФО.
Інше питання, що громади, які об’єдналися не у відповідності до перспективного плану, не отримають підтримки від держави на розвиток інфраструктури. Тобто дороги і заклади для надання послуг населенню громада ремонтуватиме/будуватиме виключно за свої гроші.
Відповідно до діючого закону про об’єднання територіальних громад, об’єднана громада набуває статусу, повноважень та функцій міста обласного значення. Відповідно, вона має таку ж управлінську структуру, що й місто обласного значення.
Управлінську структуру в об’єднаній громаді буде створено після того, як там відбудуться перші вибори голови громади і ради громади. Чисельність працівників управлінської структури і рівень заробітної плати встановлюватиметься на рівні органу самоврядування, тобто ради об’єднаної громади.
Простими словами, ради громад самі вирішуватимуть, хто входитиме до виконкомів і працюватиме в структурі управління громадою.
Кабінет Міністрів не має права втручатися у це питання, бо це не відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування, на яку і орієнтується уся реформа.
Щодо чисельності працівників органів місцевого самоврядування, то експерти стверджують, що вона не тільки не зменшиться, а ще й збільшиться, за рахунок того, що основні послуги будуть надаватися не в районах, як зараз, а в об’єднаних громадах, яких буде значно більше, ніж сьогодні районів.
Дякуємо за запитання!
Як ви знаєте, Урядом вже затверджена Методика формування спроможних громад (http://decentralization.gov.ua/news/item?id=275).
Зараз на рівні Облдержадміністрацій йде етап формування перспективних планів розвитку територій громад. Передбачається, що такі плани будуть затверджені до 1 червня цього року. Якщо громади формуватимуться відповідно до цього плану, вони матимуть значні преференції від держави.
Сам процес об’єднання громад є добровільним. При цьому слід розуміти, що об’єднання не відбувається заради об’єднання або укрупнення. Кількість жителів об’єднаної громади – не головний показник. Об’єднана громада, перш за все, має бути СПРОМОЖНОЮ якісно надавати населенню відповідну кількість послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства… Відповідно, на таку громаду державою буде покладено певну кількість делегованих повноважень, для виконання яких потрібні кадрові, адміністративні, фінансові ресурси... Тому спроможність об’єднаної громади має оцінити держава, бо саме вона надає їй свої повноваження.

Нагадаємо також, що при кожній ОДА цього тижня має бути створена робоча група з розробки перспективного плану і відкрито офіс реформ, який підтримуватиме цей процес і комунікуватиме з громадськістю, вестиме роз’яснювальну роботу.
Сподіваємося, найближчим часом з’явиться інформація, як можна потрапити до цього офісу чи зв’язатися з фахівцями, які будуть в ньому працювати. Вони надаватимуть усю інформацію - як ту, що стосується розробки перспективних планів формування територій громад вашої області, так і щодо формування спроможних громад взагалі.

Слідкуйте за нашими оновленнями тут і у мережі Facebook: www.facebook.com/decentralizationua
Дякуємо за запитання і пропозицію!
Нагадаємо, що зараз реформа знаходиться на стадії формування БАЗОВОЇ одиниці адміністративно-територіального устрою – громади. І вже на цьому етапі є рішення, що об’єднані громади матимуть прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом.
Розподіл повноважень на усіх рівнях, упорядкування адміністративно-територіального устрою держави – наступний крок. Там дійсно багато питань, багато варіантів подальшого розвитку. Більшість з існуючих питань не можуть бути урегульовані без відповідних змін до Конституції, над якими зараз працює створена Президентом спеціальна комісія під головуванням голови Парламенту. Очікується, що відповідний закон вже у травні буде подано до Верховної Ради. Тільки після його прийняття можна буде рухатися далі…
Дякуємо за пропозицію!
Методика формування спроможних громад вже затверджена Урядом, як ви знаєте. Зараз при Облдержадміністраціях йде етап формування перспективних планів розвитку територій громад. Більше про ці плани є тут: http://decentralization.gov.ua/news/item?id=272
Серед іншого у Методиці йде мова про те, що адміністративним центром об’єднаної громади потенційно можуть бути також села, селища, міста, що історично мали статус районних центрів та знаходяться на відстані понад 20 км від міст обласного значення, районних центрів, а також інші населені пункти.

Нагадаємо також, що при кожній ОДА цього тижня має бути створена відповідна робоча група і відкрито офіс реформ.
Сподіваємося, найближчим часом з’явиться інформація, як можна потрапити до цього офісу чи зв’язатися з фахівцями, які будуть в ньому працювати. Ці фахівці мають добре знатися на особливостях вашої місцевості. З ними ви зможете більш детально обговорити ваші пропозиції.
Слідкуйте за нашими оновленнями тут і у мережі Facebook: www.facebook.com/decentralizationua
Доброго дня! Дякуємо за запитання.
Карти «територіального розподілу районів» не існує. Зараз в кожній області, згідно з Методикою формування спроможних громад, розробляються перспективні плани формування територій громад області. У графічній частині перспективних планів будуть зазначені межі майбутніх громад, межі адміністративних центрів територіальних громад та межі всіх населених пунктів.
Ці плани розробляються Обласною державною адміністрацією за участі представників районів, міст, сіл та селищ, схвалюються Обласною радою, затверджуються Кабінетом Міністрів.
Передбачається, що ці плани будуть розроблені і затверджені до 1 червня цього року.
Вже цього тижня в кожній області на базі ОДА будуть створені офіси реформ, які допомагатимуть ОДА у комунікаціях з громадськістю у питаннях впровадження методики формування спроможних громад і розробки перспективних планів. Вони також оприлюднюватимуть усю інформацію, що стосуватиметься цих питань.
Сподіваємося, що незабаром інформація про розклад роботи цих офісів та їхні контактні дані будуть оприлюднені, в тому числі і на нашому сайті.
Доброго дня! Дякуємо за запитання.
Дійсно, згідно прийнятої Концепції реформування місцевого самоврядування, у перспективі, в результаті об’єднання територіальних громад, майно, яким опікується сьогодні територіальна громада району, перейде до юрисдикції об’єднаної громади.
Слід пам’ятати при цьому, що, згідно прийнятої Методики формування спроможних громад, об’єднані громади мають самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування ЗАБЕЗПЕЧИТИ НАЛЕЖНИЙ РІВЕНЬ НАДАННЯ ПОСЛУГ, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Тобто найнеобхідніші послуги будуть надаватися у центрі об’єднаної громади, а не у сьогоднішньому райцентрі.
Щодо пологового будинку. За будь-яких умов він залишиться там, де він є зараз. І обслуговуватися в ньому будуть, як і зараз, мешканці усіх населених пунктів, до яких він найближче знаходиться, незалежно від їхнього об’єднання. Плюс об’єднання в даному випадку в тому, що у об’єднаної громади має бути своя швидка допомога, яка буде їхати на виклик не з райцентру, як зараз, а з центру об’єднаної громади, тобто приїде набагато швидше.
У перспективі, за умови успішного економічного, соціального, і, як наслідок, демографічного розвитку об’єднаної громади, у ній має з’явитися власний пологовий будинок, а також необхідні заклади у інших сферах.

ТОП-17 питань

Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Так, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно.


Місцеве самоврядування – це коли мешканці в містах, селах, селищах самі господарюють у себе вдома. Люди обирають місцеві ради та їх голів. Їх і вповноважують вирішувати більшість важливих питань.
Органи місцевого самоврядування відповідають за шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров’я первинного рівня (поліклініки, фапи), заклади культури, благоустрій – освітлення вулиць, стан доріг, прибирання, громадський порядок і багато інших, важливих повсякденних питань.
Суть реформи: віддати право самостійно вирішувати всі ці питання громадам – мешканцям міст, сіл, селищ.
Було, але дуже обмежене. Щоб зробити щось корисне в своєму місті, місцевій владі треба мати на це кошти. А власних коштів у місцевих влад майже й не було. Ті податки, що сплачували підприємства і люди, які там працювали, чи не повністю забирали в Київ – в держказну. Далі з Києва чиновники вирішували – кому і скільки дати. Часто рішення, чи дати на місцеві потреби гроші – приймали через «відкат». На всіх рівнях – в міністерствах, в обласних адміністраціях, районних.
Насправді в Україні існувало не самоврядування, а корупційна вертикаль. Її щороку зміцнювали. Тож місцеве самоврядування якщо й могло якось діяти, то всупереч системі, а не завдяки їй.
Через децентралізацію влади. Реформа місцевого самоврядування передбачає: право вирішувати – тобто передачу повноважень, і спроможність - тобто передачу коштів громадам. Це буде закріплено і в Конституції України, і у багатьох законах. Це визначить нові правила, як працюватиме система влади.
Слід ліквідувати усі ті надбудови, які створювали, аби лиш централізувати владу й фінанси. Для цього треба змінити багато законів.
Суть перетворень, що пропонує реформа децентралізації: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для них справами. Й люди отримають можливість творити (через вибори) органи місцевого самоврядування у громаді, районі та області.
Своєю чергою, органи місцевого самоврядування різних рівнів –громади, району, області – отримають повноваження, та під повноваження – необхідні ресурси. Буде запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – за законність.
У старій системі влади багато в регіоні залежало від голови ОДА – «губернатора». Він був абсолютною владою на території регіону. Так само, як практично вся влада в Україні була зосереджена в руках Президента. Дехто вірить , якщо, мовляв, такий голова буде обраний людьми, то все одразу зміниться, і цей керівник дбатиме про людей. Насправді, якщо у будь-кого багато влади, то це не демократія. Так можемо отримати країну не з одним, а з понад двадцятьма князьками у своїх регіонах.
Коли повнота влади переходить на місцевий рівень, на той рівень, який є найближчим до людей, – це і є справжня децентралізація. На вищому рівні (район, далі – область, держава) залишаються лише ті питання, які є спільними для громад. На обласному (регіональному) рівні це спеціалізована медицина, вищі навчальні заклади, дороги обласного значення, напрями регіонального економічного розвитку тощо.
У цьому ж і принципова відмінність передачі повноважень при децентралізації vs федералізації. У децентралізованій унітарній державі є найбільш спроможними два рівні публічної влади: національний, та місцевий. Саме тут принципова відмінність від федеративної держави, де навпаки – домінуючий рівень є регіональний і найбільше повноважень та ресурсів збирають на рівні регіону.Така концентрація призводить до формування регіональних політичних еліт, які не дуже готові для національного рівня, але надто амбітні, щоб залишатися регіональною елітою. Їм здається, що саме вони є більш кваліфіковані, ніж місцеві чи національні еліти, і що саме регіон має все більше перебирати на себе повноважень. Так починається регіональний сепаратизм.
Федералізація означає передачу значних повноважень на рівень регіонів (області), а реформа місцевого самоврядування робить ставку на громади (людей).
Передавати ресурси і повноваження лише на регіональний рівень - ризиковано. Адже так можна відтворити централізовану та корумповану систему влади, тільки на регіональному рівні.
Але є й інші ризики. Побудова влади за федеральним принципом загрожує тим, що місцеві політики можуть роздмухувати сепаратизм. І використовувати задля цього місцевих мешканців, протиставляти людей. Замість того, аби опікуватись благоустроєм на місцях. Найголовніше – федералізація створить проблеми для ухваленні рішень у країні в цілому. Серед федерацій такі приклади є, коли політики блокують одне одного замість пошуку спільного рішення. Сепаратисти є в різних країнах, особливо це характерно для федеративних країн, а також для країн, де регіони мають надмірні повноваження.
Чим більше життєво важливих і дійсно актуальних для людей питань буде виведено за межі політики, тим більше люди виграють і тим стабільніше житиме Україна. Сьогодні важливо створити сильне місцеве самоврядування як основу єдиної стабільної України, а решту питань (мовних, культурних особливостей окремих територій) можна вирішувати поступово шляхом конструктивного політичного діалогу.
Коли формуватиметься перелік повноважень місцевого самоврядування на різних рівнях (громада – район – область), в обговоренні візьмуть участь представники органів місцевого самоврядування, у тому числі, зі східних та південних регіонів країни. Так, як це було, коли формували Концепції реформи.
На обласному та районному рівнях обиратимуть депутатів відповідних рад. Вже ради будуть обирати голів рад, які очолять виконкоми. Така система сьогодні працює в містах. І досить непогано навіть в умовах централізованої влади. Відмінність лиш у тому, що у містах голів мешканці обирають прямим голосуванням. Це виправдано, бо у міських голів (рівень громади) – великий обсяг завдань, а буде ще більший. На рівні району та області, коло завдань буде вужчим. Та й міський голова (голова громади) буде ближче до людей – мешканцям легше його контролювати, тоді як керівників вищого рівня контролюватимуть депутати.
Ні. В цьому полягає одна з важливих рис місцевого самоврядування. На кожному рівні є свої повноваження (завдання, чим займаються). Вони не перетинаються. Ті, хто, відповідає за ремонт доріг обласного значення, не має командувати тими, хто займається місцевими дорогами. В цьому немає потреби. Органи місцевого самоврядування підпорядковуються тільки закону і тим людям, які їх обирають.
За роки незалежності усі ті, хто не хотіли реформувати місцеве самоврядування, говорили, начебто громади не готові взяти на себе управління. Мовляв, нема підготовлених кадрів, на місцях буде хаос і корупція.
Це лиш відмовки.
Подивимося на сусідів в Європі. Практично усюди система влади побудована саме таким чином. І доводить свою ефективність. Чому? Бо якщо проблеми вирішують ті люди, які реально їх відчувають, то вони й зацікавлені в тому, щоб зробити все якнайкраще.
Помилково вважати, що на місцях люди гірші – менш чесні, менш освічені, менш відповідальні, аніж столичні чиновники. Утім, місцеві мешканці справді хочуть розвивати свою громаду (село, селище чи місто) – тож будуть шукати найкращі рішення, а також - вчитись. Ще й самі люди будуть на своїх місцевих обранців тиснути, щоб вони працювали професійно і відкрито. Тому нова система швидко почне сама себе вдосконалювати, залучати нових, грамотних і відповідальних людей. А завдання держави на етапі реформи – допомогти людям на місцях освоїти нові повноваження.
Головними, хто контролюватиме владу на місцях, є самі люди. В законі про місцеве самоврядування обов’язковими нормами є залучення мешканців – членів громад – до роботи спільно. Також має бути закон про місцевий референдум, який, дозволить відкликати депутатів місцевих рад і голів громад. Чим сильнішою буде громада, тим сильнішим буде місцеве самоврядування.
Реформа передбачає створення й державних представництв. Мова йде про невеликі структури, основними функціями яких є контрольно-наглядова (вони стежитимуть за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування) і координаційна (координація роботи органів держвлади на території). Якщо органи місцевого самоврядування приймуть незаконні рішення, голови держпредставництв зможуть зупинити такі рішення і звернутись до суду.
В старій системі органи місцевого самоврядування завжди були на другорядних позиціях. На них покладали відповідальність, але не забезпечували інструментами.
У концепції реформи і у пропозиціях щодо змін в Конституції чітко сказано: повноваження органів місцевого самоврядування мають забезпечити фінансами.
Органи місцевого самоврядування матимуть, зокрема, частку від загальнонаціональних податків (а не тільки дотації). Якщо у місцевої влади через державні рішення виникнуть додаткові витрати, то це теж компенсує держава.
Механізм розподілу податків між органами різного рівня і державою визначать у змінах до Бюджетного кодексу. Ці процеси моделюють спільно з польськими експертами. Фахівцями, які вже робили такі розрахунки для реформи місцевого самоврядування в Польщі.
Реформа не передбачає змін меж областей (регіонів). Змінимо систему управління на обласному рівні.
Якщо говорити про рівень районів і громад, то варто знати: в Україні нерівномірний адміністративно-територіальний поділ. Всього в країні близько 12 000 громад (сіл, селищ, міст), серед яких є навіть громади, де менше ста осіб. Створити повноцінне самоврядування в такому селі неможливо. Тому реформа підштовхне громади до об’єднання.
Будуть стимули саме для добровільного об’єднання невеличких громад. Серед законопроектів, що підготовлені в рамках реформи, - закон про добровільне об’єднання громад і про співпрацю між громадами.
Ці закони визначають механізм, як громади можуть об’єднувати зусилля. Щоб вирішити прості спільні проблеми. А право громад – вирішувати, скористатись цим, чи ні. Та чим більш сильними, спроможними (гроші, ресурси) будуть громади, тим більше функцій зможуть виконувати для мешканців та розвитку своїх територій.
Сьогодні можна лише з жалем говорити, що така реформа не відбулась раніше. У центральної влади не було волі, рішучості і готовності поділитись повноваженнями та ресурсами.
Пострадянські і постсоціалістичні країни, які провели реформу, сьогодні значно випереджають Україну в соціально-економічному розвитку. Завдяки реформі вони включили в роботу те, що є найбільш цінним капіталом будь-якої держави, – інтереси людей. І навпаки прибрали головну перешкоду на шляху успіху та добробуту, – корупцію.
Реформа, яка передбачає передачу в місцеві бюджети частки загальнонаціональних податків, створює економічну зацікавленість громад в розвитку нових виробництв, підтримці бізнесу тощо.
Децентралізація і дерегуляція прибирає штучні перешкоди для бізнесу і підприємницької діяльності – зайві дозволи, інстанції, надмірний контроль. Так країна почне оживати. Окрім того, активні, спроможні та зацікавлені громади – головний рушій на територіальному рівні. Вони стануть підтримкою тих змін, над проведенням яких працює уряд. Тому без реформи місцевого самоврядування всі інші реформи приречені на невдачу – так вже було в попередні роки.
Поглянемо на досвід мешканців Центральної та інших країн Східної Європи. Коли децентралізація проходила у Польщі, падіння економіки на рік становило близько 10%, інфляція – близько 500% на рік. На кордонах стояли тоді ще радянські війська. І все ж Польща зробила цю реформу, а сьогодні готова допомогти українцям повторити успіхи та не припуститись помилок, які були на шляху децентралізації.
Те, що пропонує реформа децентралізації, відповідає потребам громадян України, де б вони не мешкали. Повноцінне місцеве самоврядування покаже перспективи розвитку держави. Дасть можливості кожній людині знайти своє місце і впливати на цю перспективу через участь в житті громади, в тому числі економічному. Головне – це поверне людям відчуття власної гідності та спроможності самореалізовуватись в своїй країні.
Важливо ще, що реформа місцевого самоврядування йде в узгодженні з реформою регіональної політики. Так ініціатива знизу має бути підтримана зверху. Завданням державної регіональної політики є підтримка стратегічних для регіонів проектів. Треба «підтягнути» регіони, які відчувають більш гострі економічні труднощі. Саме створення повноцінного місцевого самоврядування, яке може діяти – це передумова розвитку регіонів якраз з врахуванням їх особливостей.
Також у законопроекті про об’єднання громад сказано, що мають враховуватись історичні, природні, етнічні, культурні та інші фактори. Такі, що впливають на стійкість новоутвореної об’єднаної громади.
Концепцію реформи уряд сформував і схвалив на початку квітня 2014 року.
Вже підготовлені і направлені в парламент пропозиції щодо змін у Конституції України. Конституційні зміни необхідні, адже поки там закріплена нинішня система влади з обласними та районними держадміністраціями, недостатніми повноваженнями і фінансовим забезпеченням громад.
Весь пакет законопроектів напрацьовують і скеровують до Верховної Ради. Закон про співробітництво територіальних громад, а також державний бюджет із значним розширенням дохідної бази місцевими бюджетами, які відповідають баченню реформи, прийняті 2014 року. Також була прийнята Державна стратегія регіонального розвитку 2020. У 2015 році мають бути прийняті всі необхідні закони для реформи, та проведені зміни до Конституції, які забезпечать імплементацію реформи вже з поточного року. Та й зрештою, в кінці року можна буде провести місцеві вибори на новій основі, що забезпечить здійснення управління та розвитку громад і територій обраними місцевими радами, які назначатимуть виконкоми, й нестимуть пряму відповідальність перед громадами.
Після Президента, уряду, експертів з європейських інституцій, слово за парламентом. Критичне значення має позиція народних депутатів. Сьогодні громадянський обов’язок всіх, хто розуміє нагальність реформи місцевого самоврядування в Україні, усіма доступними методами впливати на народних депутатів. Аби ті підтримали реформу. Якщо парламент проголосує відповідні зміни до Конституції і надасть конституційну основу для реалізації реформи, такий парламент виконає історичну місію і ввійде в підручники історії України.